Вірус тероризму бродить Європою Микола Голомша

Насправді він бродить світом. І не перший рік. І не десяток років, і навіть не сотень. Він супроводжує людство споконвічно. Спочатку як крайня вимога-апеляція до справедливості. Потім як помста. Згодом як спосіб досягнення мети. І на завершення — як сенс існування (нехай, і короткого). А мета за цей час трансформувалась від пошуку справедливості до фанатичного бажання захопити і, головне, втримати владу, управляти помислами і державами, перманентно набути багатства...

Тероризм небезпечний не лише тим, що від терактів гинуть люди. Перш за все, він страшний тим, що вселяє в людей тотальний страх. А страх подавляє волю, паралізує будь-яку діяльність, викликає зневіру в майбутнє — нищить мирне середовище життя.

Тероризм небезпечний тим, що зовнішні атрибути — ідеї, риторика, спосіб самореалізації чи самоствердження, цілі — приманюють в ряди «непримиренних», в першу чергу, молодь з різних країн, конфесій, соціальних прошарків, яким обіцяють стати творцями нових держав, правил, норм тощо. Нещодавно преса рясніла повідомленнями про затримання на території Туреччини молодої росіянки із дуже забезпеченої сім’ї. Вона проживала у Англії і під впливом пропаганди вирішила поповнити ряди прихильників Ісламської держави. На днях європейській громадськості стало відомо про доповідь Агенції внутрішньої безпеки Польщі комісії Сейму з питань спецслужб щодо ідентифікації 200 осіб, які живуть або мають відношення до країни, та підтримують зв’язки з представниками ісламського фундаменталізму, зокрема ІД.

Тероризм — як фізичними актами, так і віртуальними спецопераціями в інтернеті - стукає у відкриті двері кожної громади європейських країн. Зачинити ці двері вже неможливо — світ глобалізувався, міграційні процеси перетворюються в загрозливі технології тероризму (з непередбачуваними форматами прояву), що наближає світ до хаотичного неправового розвитку. Але і мовчки спостерігати неможливо.

Тероризм не визнає затверджених високими угодами кордонів існуючих країн. То ж і боротися з ним поодиноко немає сенсу. Україні, яка лише впродовж останніх років на власній «шкурі» відчула всю небезпечну багатогранність, різноформатність та динамічну креативність тероризму як масового явища глобального світу, слід виступити з ініціативою щодо створення міжнародного органу по боротьбі із світовим тероризмом гібридного характеру.

Світ має об’єднатися перед загрозою знищення миру як домінуючого способу життя і для цього варто позабути про дріб’язкові образи чи історичні непорозуміння (навіть кривавого характеру) між народами і державами в імя планетарної перспективи щастя...