Як запобігти гібридній агресії у відносинах між Україною та Китаєм Игорь Шевырев

2016-11-23 15:28 14595

Гібридна агресія РФ спрямована на підрив не лише євроінтеграції, але й проти інших українських національних стратегічних пріоритетів. Зокрема, проти Нового Шовкового шляху.

Точно також як РФ постійно намагається перешкоджати зближенню відносин між Україною та Європою, так й прагне вставляти штучні перешкоди по шляхам просування українських інтересів на азійський Схід. Зокрема, й по українсько-китайських відносинах.

Москва дуже ревно ставиться до розвитку відносин між Києвом та Пекіном, намагається запобігти прямому діалогу та поглибленню взаємної довіри між ними. Це позбавить Москву чергових гібридних пропагандистських штампів, ілюзорного «російського посередництва».

Китай тривалий час у багатьох країнах сприймався крізь пропагандистські штампи. Проте, розвиток прямих міждержавних відносин, гуманітарні та культурні обміни, а також послідовна цілеспрямована політика відкритості Пекіну довели усьому світу – Китай насправді є зовсім іншим. Це могутня стародавня цивілізація, яка ґрунтується на багатотисячолітній історії, має дуже цікаву культуру; самодостатня держава з потужною економікою, яка неухильно дотримується власних інтересів.

Часто пропагандистські штампи намагаються змальовувати Китай як «союзника» чи «сателіта» Росії. Проте, в реальності Пекін та Київ теж можуть розвивати тісні дружні відносини на взаємовигідній основі.

Тим більш, що відносини між Києвом та Пекіном ще й мають більш глибшу історію. Враховуючи той доконаний факт, що саме з Києва, у далекі російські імперські часи, почала свій розвиток вітчизняна китаїстика.

Китай з Європою взагалі також можуть спілкуватись напряму, без оманливого «російського посередництва». РФ постійно намагається конкурувати з Україною за транзитні шляхи між Європою та Азією. Конкуренція не лише за європейський транзит, але й за розвиток відносин з країнами Азії.

Мова зараз не лише про «північний маршрут» Шовкового шляху, котрий проходить через «митний союз» РФ та двох її найближчих союзників – Білорусі та Казахстану. Росія намагається завадити стійкому й поступливому розвитку українсько-китайських відносин взагалі.

Стосовно шовкового «північного маршруту», здебільшого, є пропагандистським шляхом, його комерційна цінність – доволі сумнівна, транзитна «монополія» - штучна та можна сприйматись як суто тимчасовість, допоки триває розбудова «південного маршруту» Шовкового шляху.

Для України стратегічний інтерес становить саме «південний маршрут» Нового Шовкового шляху, котрий проходить через Афганістан та Пакистан, Іран, країни Центральної Азії, Південний Кавказ, Туреччину, Південний Схід Європи, Балкани.
Історичний Великий Шовковий шлях, який уходить углиб тисячоліть, також проходив через південні країни. Так було зручно для стародавніх караванних шляхів, купців, інтересів міжнародної торгівлі.

Росія завжди була далеко в стороні від справжнього Шовкового шляху. Звісно, й зараз РФ буде постійно чинити різні терористичні спроби, щоб не залишитись обабіч світової торгівлі.

Як запобігти російській гібридній агресії в українсько-китайських відносинах?

По-перше, Україні потрібно самостійно досліджувати Китай. Тим більш, що власні можливості для таких китаєзнавчих досліджень в Києві є. Наприклад, тут діє Центр досліджень сучасного Китаю «Тянься Лінк», навколо якого об’єдналося багато відомих китаїстів. Як не крути, але для того, щоб мати ефективне двостороннє співробітництво, потрібно приділяти увагу й уважному вивченню свого партнера.

По-друге, Київ та Пекін повинні розвивати прямий діалог. Зокрема, прямий обмін інформацією з першоджерел. На даний момент з цим є проблеми. Наприклад, Китай про українські реалії дізнається через «російські джерела» (періодично це проскользує у тих чи інших заявах). Точно також й в Україні в своїх оцінках китайських реалій нерідко припускаються хибних російських гібридних штампів. 

Отже, потрібно активніше та якісно працювати медіа, аналітичним центрам, постійно підтримувати пряме спілкування один з одним.
Наразі як у Пекіна, так й в Києві є гострий дефіцит на нову інформацію. До того ж, потрібна не лише нова інформація з першоджерел, а та, що становить інтерес для розвитку українсько-китайських відносин.

По-третє, розвиток українсько-китайських відносин у сфері культури. З одного боку, Україні потрібно більш активніше просувати в Китаї українську мову та українську культуру. З іншого боку, й Китай також повинен активніше відкривати українцям свою самобутню культуру.
Національна культура є надійним та гарантованим захистом від російської гібридної агресії.

По-четверте, для того, щоб запобігти російським гібридним штампам, потрібно й про ці штампи знати.
Є декілька найбільш поширених штампів пропаганди, які дають хибні та викривлені уявлення про сучасний Китай:

«Китай як майбутній світовий гегемон, володар миру»;

«Китай скупив багато американських державних боргів. А США знаходиться у залежності від економіки Китаю»;

«Китай мовчазно спостерігає над світом, знаходячись над схваткою. Та як за відомим прислів’ям, чекає, коли ріка понесе тіла усіх ворогів»;

«Китай готує масштабну експансію на сибірські території Росії»

«Україна розривається між США та Китаєм»;

«В Китаї жорстоко карають корупціонерів».

Крім того, у суспільстві дуже багато поширюється побутових спекуляцій про якість китайських товарів («made in China»). Є також викривленні інтерпретації 36 китайських стратагем.

…Китай не слід перебільшувати, але й недооцінювати також не можна.
Китай потрібно постійно досліджувати.
Грунтовні китаєзнавці дослідження є запорукою розвитку ефективного українсько-китайського співробітництва.

Еще блоги

Здоровье
Хлеб: правда и мифы
Путешествия
Перепись 2016: Население Канады официально превысило 35 миллионов
Стиль жизни
Новые исследования показывают: люди, которые делают селфи, делятся на 3 типа
Здоровье
Вакуумная чистка лица — процедура безболезненного очищения

Новости партнеров

Мы в телеграм

Блоги