За роки незалежності в Україні відбулися складні соціально-економічні та суспільно-політичні перетворення. Нажаль, в розмовах та дискусіях про цивілізаційний вибір, гонитві за покращенням показників в економіці та іміджу на міжнародній арені осторонь залишалися питання вирішення соціальних проблем населення України.
Ці питання у представників вітчизняних політичних сил та української влади практично ніколи не потрапляли до розряду першочергових, а тому, як правило, фінансувалися за залишковим принципом.
Вітчизняним політикам добре відомі проблеми соціальної сфери. Проте, згадують про них лише під час чергової виборчої кампанії. Необхідність запровадження непопулярних заходів (оптимізація, економія, боротьба з корупцією тощо), чутливість до цього питання у населення, необхідність залучення значних інтелектуальних, організаційних та матеріальних ресурсів сприяли тому, що сміливців проводити системні зміни в соціальній сфері в Україні довший час не було. А вони просто необхідні, так як бездумне збільшення соціальних виплат, яке представниками різних політичних таборів протягом двадцяти років використовувалося лише як засіб для отримання швидкого результату – збільшення голосів на виборах, стали непід’ємним тягарем для всієї вітчизняної економіки.
Гадаю, саме тому ЗМІ не оминули своєю увагою засідання Комітету з економічних реформ 11 червня, присвячене проблемам модернізації саме соціальної сфери в Україні.
Захід не став формальним приводом прикрасити досягнення діючої влади. Критики та зауважень з боку головуючого – президента України - на неналежну роботу представників Уряду було значно більше, ніж позитивних слів. Позитивні зрушення в даній сфері є, але їх замало, наголосив президент.
Зокрема, Віктор Янукович розкритикував повільні темпи по запуску у країні єдиної інформаційно-аналітичної системи соціального захисту, роботи Державного фонду регіонального розвитку (який має запрацювати на повну потужність у 2014 році) та необхідності активізації роботи Уряду над запуском інвестиційних проектів (Віктор Янукович нагадав першому віце-прем‘єр-міністру його обіцянку запустити 800 інвестиційних проектів з розвитку регіонів до кінця першого півріччя).
На переконання президента України, чи не єдиним досягненням на цей час з трансформації соціальної сфери є успішний досвід модернізації системи охорони здоров’я, яка здійснюється в рамках «Програми економічних реформ на 2010-2014 роки».
Прогресивна, як на свій час, радянська модель системи охорони здоров’я, яка була розрахована на планову економіку та була централізованою (централізація допомагала, наприклад, добре справлятись з масовими епідемічними ситуаціями), не відповідає вимогам часу. Стара система не може себе окупити, внаслідок чого заробітна плата медика трохи вища за прожитковий мінімум, професія «медик» вже давно не вважається престижною, а «безкоштовна» медицина зробила лікаря найбільш корумпованим працівником сфери послуг. При цьому більшість українців (80,0 %) незадоволені якістю медичного обслуговування.
На переконання президента України, успішний досвід модернізації первинної ланки медицини в пілотних регіонах (Вінницька, Дніпропетровська, Донецька області та Київ) має поширюватись по всій країні.
«Нова модель організації та фінансування первинної меддопомоги на засадах сімейної медицини вже два роки показує свою ефективність у чотирьох пілотних регіонах. Хоча опір іде шалений і намагання дискредитувати цю роботу. Але ми повинні рухатись вперед, з розумом підходити, зважено, не з шаблею наголо», - сказав Президент на засіданні Комітету з економічних реформ.
З цих слів стає зрозумілим, що успішна модернізація вітчизняної медицини, гадаю, повинна стати одним із головних месиджів команди Віктора Януковича на майбутніх президентських виборах 2015 року.
Підставами так вважати, є наступні чинники:
1. За даними МОЗ в пілотних регіонах уже функціонує 169 центрів первинної медико-санітарної допомоги, тобто медичну допомогу наближено до місця проживання людей. Ці підходи цьогоріч буде поширено й на інші регіони України - там заплановано створення 239 таких центрів.
2. Внаслідок відмови від залишкового принципу фінансування поліклінік, бюджетні видатки на первинну ланку збільшено на 25-30%. Спрощено також розпорядження цими коштами, що дало головним лікарям більшу самостійність.
3. Застосована нова система оплати праці медпрацівників первинної ланки з урахуванням обсягів і якості медичної допомоги, в пілотних регіонах. Завдяки цьому середня заробітна плата медиків первинної ланки збільшилася в середньому на 61% порівняно з 2011 роком. Цього року планується поширити цей механізм на первинну ланку і в непілотних регіонах.
Крім цього, проведення реформи медичної галузі розглядається нині діючою владою як центр і пріоритет модернізації країни.
Нещодавно міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова заявила, «що без доріг, без зв’язку, без сучасного обладнання, комунікацій і нових знань, ми не зможемо забезпечити ту якість екстреної медичної допомоги, яке хочемо надати. Тому ми сьогодні говоримо: так міністерство охорони здоров’я – це лобіст багатьох інфраструктурних проектів, які можна і необхідно розвивати державі».
Не випадково, що серед причин, що заважають впровадженню нової моделі організації екстреної медичної допомоги, Президент назвав якість доріг. «Чого не вистачає в цій роботі? Гарних доріг. Сьогодні там, де ми встигли цю роботу зробити (організувати систему екстреної медичної допомоги), не вистачає гарних доріг. Тому на цей рік, наступний рік - це робота номер один», - сказав Віктор Янукович.
Беручи до уваги, що понад 93% українців вважають, що в Україні потрібна реформа системи охорони здоров’я, імовірно вони будуть не проти, якщо модернізація медичної сфери піде саме в такому напрямі.
В липні 2010 р. журнал The Еconomist опублікував дані дослідження, які показують, що коефіцієнт інтелекту обернено пропорційний рівню захворюваності населення — чим більша захворюваність, тим нижчий інтелект нації.
Тому успішність реформування медицини України, та - як наслідок - збереження та зміцнення здоров’я нації на підставі формування здорового способу життя та підвищення доступності та якості медичної допомоги, життєво необхідні для успіху нашої країни в майбутньому.
