Мир Інтуїтивний захист

2010-12-02 17:06 1053

Робота нотаріуса може здатися простою чи навіть нудною.

Сидить собі людина з дипломом юриста і свідченням про право на заняття нотаріальною діяльністю, шарудить на столі папірцями, і тільки й робить, що отримує гроші за свій підпис. Насправді це не так. Сучасний нотаріус — перший, хто стикається із шахрайством. Завдання цього фахівця — не допустити здійснення незаконної або відверто шахрайської угоди. Оскільки нотаріус за родом діяльності оформляє справи з майном підвищеної вартості — нерухомістю, автотранспортом, ювелірними і антикварними цінностями, а ймовірність шахрайства в таких угодах досить висока. На жаль, через недосконалість законодавства України не завжди можна повністю перевірити сумлінність учасників угоди і стовідсоткову справжність поданих сторонами документів. Іноді перевірка займає досить тривалий час або детальні запити не входять у службові обов’язки нотаріуса. Буває й так, що власник квартири обмежений судом у праві продавати своє майно через зловживання алкоголем, однак єдиної бази судових рішень не існує, і перевірити цей факт не можна. Насторожує в ряді випадків і дублікат документа про право власності на нерухомість — адже оригінал на цю ж власність може пізніше знайтися і за ним теж можна буде продати це ж майно. У подібних випадках юристу доводиться покладатися тільки на свою інтуїцію.

У моєї колеги з Київської області нещодавно був випадок, коли вона відмовила в здійсненні угоди, пославшись на «раптово зламаний» принтер. До неї прийшли реєструвати продаж будинку старенька бабуся і чоловік середнього віку. Всі документи були в порядку. Але у колеги викликала підозру метушливість покупця, який хотів оформити угоду негайно і готовий був тут, в офісі юриста розплатитися готівкою. Він навіть ультрафіолетовий перевірочний апарат приніс. Сказав, що позичив його у банку в знайомого. Така наполегливість здалася юристу дивною. Тим більше, що старенька валюту не часто в руках тримала і дуже переживала, як же вона з такими грошима в сумці вулицею піде. Моя колега запропонувала перевірити грошові купюри в банку. Коли прийшли в банк, нотаріус наполягла, щоб перевіряв готівку представник фінансової установи. Виявилося, що всі до останньої купюри покупця фальшиві, просто дуже високого рівня була підробка і в ультрафіолеті гроші мали належний вигляд. Коли фальшивка виявилася, покупець вихопив сумку з грошима і втік. Міліція його так і не знайшла.

Якби нотаріус зареєструвала угоду, за законом вона б виступала в суді тільки як свідок. Але люди вважали б її винною. Після такого випадку до неї більше не звертались б як до правознавця, адже репутація респектабельного юриста для нотаріуса дуже важлива. Пам’ятаєте як у класика — чи то він вкрав, чи то в нього вкрали. Загалом, негарна історія. Така ситуація може назавжди закріпити за юристом славу учасника шахрайських оборудок, але ж нотаріус повинен виступати гарантом юридичної чистоти операцій!

Сучасні нотаріуси зацікавлені в правильності і законності своїх операцій. Стати нотаріусом не просто, а хороший правознавець, напрацювавши базу клієнтів і завоювавши репутацію грамотного юриста, може стати досить забезпеченою людиною. Цікаво, що зараз, так як і в Стародавньому Римі, в момент зародження інституту нотаріусів, головною цінністю правознавця залишається його репутація. Тоді в нотаріуси обиралися люди, які не лише знали закони, але й вирізнялися особливими моральними якостями. Наскільки високим було їхнє становище в суспільстві, видно з того, що з середовища нотаріусів обирали не тільки єпископів, а й навіть Папу римського.

Так було не завжди. Багато хто ще пам’ятає «бандитські 90-ті», коли сумнівну угоду можна було провести через «свого» юриста. Ці «нотаріуси» для «спеціальних» справ зникли в процесі становлення незалежної країни.

До речі, зараз захистити нотаріуса від загроз, тиску чи злодіїв нікому. Охорони, як правило, немає. Деякі юристи разом з охоронною сигналізацією встановлюють тривожні кнопки, камери спостереження, записують бесіди, що викликають підозри на диктофон. Але це все.

У сучасного приватного нотаріуса існує кумедна можливість уникнути ув’язнення за співучасть у підозрілій операції — призначити дуже високий гонорар за свої послуги. Така можливість дозволена законом.

На жаль, у нашому законодавстві існують реальні «дірки», через які навіть сумлінний нотаріус може мимоволі «узаконити» шахрайську операцію. Яскравий приклад — доступ до реєстру прав на нерухомість БТІ. Перевірити, хто є поточним власником нерухомості, правознавець може тільки за документом БТІ — спеціально вилученим з реєстру. Однак такі документи оформляються місяць і дійсні ще три місяці — за цей період, погодьтеся, багато що може статися. Нотаріус не спроможний перевірити, на кого приватизувалося, дарувалося або успадковувалося приміщення в останні перед оформлюваною ним угодою дні — це може зробити тільки поточний власник такого приміщення. Отже, шахраї можуть протягом трьох місяців з моменту отримання довідки в БТІ продати квартиру кілька разів, підробивши додаткові документи. Всі документи при цьому будуть абсолютно правильними. Щоб переконатися в законності угоди нотаріус повинен здійснювати додаткові перевірки, які за законом робити не зобов’язаний і зробити які не має технічних можливостей.

Іноді непорядність самого нотаріуса може послужити причиною неприємностей. Регулює таку ситуацію положення закону про нотаріальну таємницю. Правознавець повинен дотримуватися таємниці вчинених дій. Довірені нотаріусу відомості не підлягають розголошенню під загрозою юридичних санкцій.

Однак не все так сумно в професії правознавця. Розв’язати проблему допоможе налагоджена компетентними міністерствами система оперативного обміну інформацією між нотаріусами та державними підприємствами — власниками офіційних державних реєстрів та електронних баз даних. Зокрема, доступ нотаріусів до держреєстру, де реєструються власники нерухомості. Такий доступ можливий, зокрема, за допомогою електронного цифрового підпису — спеціального закодованого електронного файлу доступу до держреєстру у поєднанні з програмою ідентифікації при вході до реєстру. Наприклад, у Російській Федерації такий інформаційний обмін організовано в порядку експерименту завдяки угоді між нотаріальною палатою та Росреєстром. Для України це ще актуально, оскільки до 2012-го року законом заплановано об’єднання під єдиним контролем БТІ державної бази даних по земельних ділянках (Державного реєстру земель) та Реєстру прав власності на нерухомість.

Але поки нововведення залишаються планами і надіями на майбутнє, і нотаріусу нерідко доводиться бути хорошим психологом, щоб не стати свідком скоєння шахрайства.

Марія Трубарова, нотаріус

Еще новости в разделе "Мир"

Путешествия
Лучшие места зимней Канады
Афиша
15 ГРУДНЯ У ПРОКАТ ВИХОДИТЬ ФАНТАСТИЧНИЙ ЕКШН «БУНТАР ОДИН. ЗОРЯНІ ВІЙНИ. ІСТОРІЯ»
Красота
Сексуальные французские фермеры в календаре 18+
Психология
9 способов выбросить из головы негативные мысли, возникающие снова и снова

Новости партнеров

Мы в телеграм