Детали ПІД ЧАС ЛЬВІВСЬКОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ФЕСТИВАЛЮ ВІДБУДУТЬСЯ ВЕЛИКІ АФРО-УКРАЇНСЬКІ ЧИТАННЯ

2015-08-12 12:39

У межах 22. Форуму видавців у Львові, під час 10. Львівського міжнародного літературного фестивалю відбудеться проект «Я на тебе чекатиму під деревом каїсе-дра».
Українські поети читатимуть свої вірші, а також відомих африканських авторів – Леопольда Седара Сенгора, Ізобель Діксон, Ремі Раджі, Абдельлатифа аль-Ляабі, Кріса Манна та інших.
Серед учасників – Олена Гусейнова, Дмитро Лазуткін, Оксана Куценко, Ганна Яновська, Катріна Хаддад, Олаф Клеменсен, Галина Ткачук, Олег Коцарев, Олеся Мамчич.
Над перекладами працювали – Оксана Куценко, Ганна Яновська, Олена Гусейнова та Катріна Хаддад.
Автор ідеї та кураторка проекту – поетка і культуролог Оксана Куценко (Київ), перекладачка першої збірки поезій Леопольда Седара Сенгора «Співи з нетрів» (з французької).
До цього проекту також запрошено музикантів африканського походження, які мешкають в Україні. Зокрема у читаннях бере участь Стівен Окурут з Уганди (соліст гурту «Чорнобривці»), барабанщик Jampy та вокаліст Дієдонне Нгелека з Конго.
«Мета – стимулювати переклади африканської поезії, а також відкриття власної культури, мандруючи за її межі. Адже будь-який рух за межі є рятівним, без нього розвиток здається просто неможливим» – говорить Оксана Куценко, куратора проекту.
Цікавою є історія назви проекту.
«Що таке «каїсе-дра»? Чому така назва? В центрі читань – образ дерева, традиційного в культурі багатьох африканських народів. Інакше його можна було б назвати ДеревоБалачок(у франкомовних країнах Африки -l’arbre à palabres). В багатьох поселеннях є таке «центральне місце» під кроною найстарішого або найбільшого дерева, де громада не лише шукає затінку і порятунку від спеки, а й «говорить». Тут вирішуються питання війни і миру, розповідаються казки, плетуться плітки. В Українській культурі нема такого дерева, тому ми й захотіли про нього розповісти. Назва заходу – цитата з вірша Леопольда Седара Сенгора «Лист до поета», у якому він призначає зустріч своєму другові, також поетові Еме Сезеру. Зустріч під каїсе-дра. Українська художниця Леся Синиченко створила роботу «Дерево», навіяну поезіями Седара Сенгора та подарувала її як символ нашого проекту» – розповіла пані Оксана.
Інформація про поетів з країн Африки
Леопольд Седар Сенгор (9 жовтня 1906 року, Жоаль, Сенегал – 20 грудня 2001 року, Нормандія, Франція) – поет, філософ, політик. Перший президент Республіки Сенегал 1960-1980), першийафриканць, обранийдо Французької академії. У 2005 роцізасновано міжнародну поетичну премію його імені.
Переклад поеми Седара Сенгора «Поза межами Еросу» з передмовою перекладачки опубліковано у№ 299-300-301 (2014) числі журналу«Кур'єр Кривбасу».
Кріс Манн(ПАР)— поет, драматург і громадський діяч – народився 1948 року в Порт-Елізабеті, Південноафриканська Республіка. Автор віршів і пісень, засновник крос-культурної групи «Забалаза», яка співає англійської і зулуською. Видав шістнадцять книжок поезії і драматургії.
Ізобель Діксон(ПАР) народилася і виросла в Південній Африці. Зараз живе у Великобританії, де поєднуєпоетичну діяльність з діяльністю літературного агента. Вважається однією з найліричніших поеток свого покоління. Перша поетична книжка Ізобель Діксон Weather Eye (2001) вийшла в Південній Африці. В цій книжці поетці вдалося артикулювати особливу прозорість південноафриканського ландшафту. Переїзд до Великобританії розширив поетичний діапазон Ізобель Діксон, тепер в її текстах виразно звучить мотив добровільного вигнання. У 2000 році поетка отримала South African SANLAM Award for Poetry, а в 2005 році стала лауреатом премії Olive Schreiner. Наступна поетична книжка A Fold in the Map (2007) вразила читацьку аудиторію особливо виписаним образом батька, в якому Ізобель вдалося через приватну історію озвучувати фактично політичні наративи. У 2011 вийшла третя книга Ізобель Діксон The Tempest Prognosticator.
Гелон Габіла (Нігерія) – викладач, журналіст, видавець, письменник. Один із засновників Спілки письменників Африки (AfricanWritersTrust). Виступає, пропагуючи африканську (неєвропейську) словесність. Упорядник антологій сучасної прози.
Абдельлатиф аль-Ляабі (англ. AbdellatifLaabi, 1942), марокканський поет, письменник, перекладач, громадсько-політичний діяч, засновник культурно-політичного часопису Souffles, що виходив англійською й арабською мовами в Марокко протягом 1966–1972 років. Через політичні переконання зазнав переслідувань, був ув'язнений упродовж 1972–1980 років, 1981 року Amnesty International визнала його в'язнем сумління. Із 1985 року мешкає у Франції. Автор 17 поетичних збірок та кількох прозових книжок (у тому числі трьох романів). Лауреат премії англійського ПЕН-клубу, 2016 року у видавництві CarcanetPressготується до друку збірка його вибраних поезій англійською. Українською перекладається вперше.
Ремі Раджі (Нігерія) – видатний нігерійський поет, організатор літературних подій, культурний активіст. Народився 1961 року в Ібадані (Нігерія). Як поет і літературознавець (спеціаліст з англійської і африканських літератур) багато подорожує Африкою, Європою і Америкою. Сьогодні – декан факультету мистецтв Ібаданського університету. Є автором шістьох поетичних збірок. У 2011 році відвідав Україну як гість Львівського міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців.
Ана Паула Тавареш (Ангола) народилася в Лубанго 1952 року. Захистила дисертацію з історії Африки. Обіймала керівні посади в екологічних організаціях, як-от Товариство захисту дощових лісів, була одним із директорів Нью-Йоркського ботанічного саду, пізніше –центру сучасного танцю… Одна з найбільш характерних сучасних ангольських поеток.
Мусаемура Зімунья (Зімбабве) – один із найбільш популярних сучасних зімбабвійських поетів. Народився 1949 року в Мутаре (тоді Південна Родезія, нині Зімбабве). Перші вірші публікував ще в шкільні й студентські роки. Це були поезії про народження дитини, приворотне зілля, підступних своячок, шолудивих собак, прикмети і мстивих духів, про перші любовні побачення. Називає себе «поетом культурної міграції, який освоює порогові культурні простори». З 1980 року викладає літературу в Зімбабвійському університеті.

Еще по теме

Еще новости в разделе "Детали"