Детали Керівник «Укрспирту» Роман Іванюк: В Україні є потенціал запустити 90% заводів

2015-08-21 17:17 8855

25 липня закінчився термін подачі документів на посаду директора однієї з найбільш проблемних і корумпованих державних структур в аросекторі – «Укрспирту». Власне, конкурс Міністерство аграрної політики та продовольства намагається провести вже вдруге. Першого разу у виборі керівника конкурсній комісії вдалося дійти лише до фіналу, в який потрапили Анатолій Далібожик та Ніна Гаркава. Та оскільки обох кандидатів зі скандалом звинуватили у корупційній діяльності та судимостях – прем’єр анулював результати відбору.

Нинішній керівник ДП «Укрспирт» Роман Іванюк, якому тоді не вдалося набрати достатньої кількості «балів», цього разу сподівається що за підсумками конкурсу він позбавиться додатку «в.о.». Принаймні, під час розмови Іванюк продемонстрував «Главкому» досить товсту презентацію кандидата на посаду.

На посаду керівника Іванюк прийшов в «Укрспирт» наприкінці минулого року. Він - виходець з інвестиційного банкінгу (працював в компанії «Конкорд капітал»). Саме таких, молодих, амбіційних і просунутих, полюбляє залучати до держуправління нинішній президент.

Іванюк неохоче підтверджує, що його головним завданням є підготовка великого державного підприємства до приватизації. Свою місію він окреслює правильними і красивими словами: «зробити компанію прозорою, максимально ефективною».

Про тіньові схеми на державному підприємстві, причини втрати українським спиртом зовнішніх ринків та бажання пригостити впертих податківців в розмові «Главкома» з Роман Іванюком.

Вже у вересні конкурсна комісія визначить нового керівника ДП «Укрспирт». В перших числах місяця у вас, як і у інших конкурсантів призначена співбесіда. Хвилюєтесь?

Впевнений та знаю, що в конкурсна комісія складається із справедливих та чесних людей. Й у вересні буде призначено керівника монополії. Пропрацювавши півроку я вже зрозумів яка це робота. Маю конкретні результати з якими і йду на конкурс.

Роман Іванюк
Роман Іванюк

Про результати і поговоримо. На початку року ви говорили про багатомільйонні борги компанії. Яка ситуація зараз?

Дійсно, були досить великі борги за отримане зерно - 136 мільйонів гривень. Я тільки прийшов у цей кабінет, а мене вже тут 20 фермерів чекали з вилами. Кажу: хлопці, я ж тут перший день. Вони: а нам все одно, ми ж в «Укрспирт» прийшли, а не до вас особисто. Була проблема: підприємство взяло кредити, на них мало б купити зерно, але реальні постачальники зерно постачали, а з ними не розраховувались. В той же час витрачались гроші на якісь непотрібні речі: на мільйон гривень накупляли масок на кожен завод, за очистку карт полів фільтрації було заплачено 34 мільйони гривень.

Я прийшов 29 грудня – перед Новим роком, а ситуація така: не заплатиш за газ – його відключать з 1 числа, за зерно якщо не заплатиш – люди тебе на вилах винесуть. Шанси, що компанія не зупиниться, дорівнювали десь 25%.

Борг перед «Нафтогазом» складав понад 80 мільйонів гривень. Це більш ніж за два з половиною місяці не сплачено за газ. І нас «щиро» попередили: не дамо вам працювати, відключимо всі заводи, якщо не розрахуєтесь. Який був вихід? Піти брати кредит. Але їх ніхто не давав. Більше того, кредити потрібно погоджувати з МінАПК. Крім того, у ДП був прострочений кредит 35 мільйонів гривень, і ще 50 мільйонів, які банкіри вже вимагали повернути. Шансів взяти кредит, отримувати далі газ та зерно майже не було.

«За перше півріччя ми погасили майже 140 мільйонів гривень боргів»

Що ви робили у цій ситуації?

В той час, коли зробили звірку, інвентаризацію, зрозуміли, що не потрібно, щоб працювали 20 заводів: всі вони споживають газ, їм потрібне зерно. І всі вони працювали «шатко-валко», з потужністю 50%. Тобто 50% вони працюють на державу, а інші 50% на кого вони працюють чи ні – можна було тільки здогадуватись. Ми зупинили багато заводів. Залишили буквально 4-5 ефективних підприємств, які почали працювати. Вони були завантажені на 100%. Відповідно, собівартість продукції одразу знизилась. Коли піднімаєш потужність підприємств до 100%, вони починають значно менше споживати сировини і енергоносіїв, щоб виробити одиницю продукції. Плюс, ми обрізали всі неефективні витрати: операційні, представницькі. І навіть – колектив це зрозумів – через те, що важкий час, ми тимчасово зняли всі надбавки, тимчасово не виплачуємо премію і матеріальну допомогу. За рахунок цієї ефективності, за рахунок того, що ми змогли зменшити складські запаси готової продукції, ми змогли підняти нашу ефективність.

Запустили ті заводи, де вже були запаси сировини. Так ми змогли трохи покращити свій cashflow. За перше півріччя ми погасили майже 140 мільйонів гривень боргів.

На даний момент ми майже не маємо боргів за газ, залишилось близько 10 мільйонів поточного боргу перед «Нафтогазом». Ми не маємо взагалі боргів за 2014 рік за зерно. А ті, що є, – це, грубо кажучи, та відстрочка платежу, про яку ми домовлялись із нашими постачальниками.

Звичайно, «Укрспирт» – це монополія. Так, ми можемо просто підняти ціну. Але ми проаналізували, що в першому півріччі 2015 року порівняно з першим півріччям 2014 року націнка валова, яку мав «Укрспирт», складає 31% проти 38% в 2014 році. При цьому прибуток на одиницю продукції становить 29 гривень на декалітр проти прибутку у 2014 році – 8 гривень. Тобто на 330% збільшилась прибутковість на одиницю продукції. При цьому визнаємо, що ми втратили ринки збуту: покупців на Сході, не поставляємо наш спирт до Криму.

Оцініть ці втрати у відсотках.

Це суттєво – 30-35%. Схід і Крим.

А якщо говорити про зовнішні ринки?

Справа в тому, що експорту як такого не було в 2014 році. Ніхто цим не займався, тому що, мабуть, нікому не було цікаво.

«У всіх була якась погана історія з «Укрспиртом». Всім «Укрспирт» винен або спирт, або гроші»

Кар’єру в «Укрспирті» ви почали набагато раніше. Ще в 2006 році ви обіймали посаду керівника фінансового департаменту. Тому можете порівнювати поточну ситуацію не лише з минулим роком. Як змінилась ситуація з експортом українського спирту за останнє десятиріччя?

Ми втратили все. Пам’ятаю, у 2006-2007 роках, навіть в 2009 році експортувалось до 10 мільйонів декалітрів. А в 2014 році 100 тисяч декалітрів якщо експортувалось – то було добре.

Мені не зрозуміло, але ми втратили всі ринки збуту. От абсолютно всі. Я їздив до Туреччини, Австрії, зустрічався з потенційними покупцями – ніхто не вірить в «Укрспирт». У всіх була якась погана історія з «Укрспиртом». Всім «Укрспирт» винен або спирт, або гроші. Була така проблема.

Далі. Експорт – це не надто рентабельний захід. Якщо ти прийшов на це підприємство заробляти собі особисто гроші, то це не той напрямок, який треба розвивати. В експорті спирту, якщо ти отримав 10% рентабельності – то це добре. Подивіться, який спирт ми експортували. Технічний. Він у Європі коштує 6 євро за декалітр, а у нас собівартість його буде на кращому заводі 4,5 долари. А його ще треба доставити. Тобто маржа буде 5-7%. Цим, звичайно, треба займатись, бо це потенціал, це запуск заводів, робочі місця. Але, мабуть, це було нікому нецікаво. Зараз ми відновили такі спроби. На Кабінеті міністрів я піднімав проблему експорту. Арсеній Петрович дав нам дозвіл, і найближчим часом підписується постанова: здійснювати експорт до країн Євросоюзу за кодами 2207 та 2208 товарної продукції, за цінами Роттердамської біржі.

Відомо, що ви лобіювали цю ідею й раніше, але спочатку вона не пройшла…

Так.

Що змінило думку прем’єра, чому тепер Яценюк дав згоду?

Вдалось економічними методами довести ефективність цієї пстанови.

Які аргументи використовували?

Аргумент – потенційна валютна виручка. Я сказав: ми можемо отримати додаткові 100 мільйонів доларів на рік за рахунок спирту та нові працюючі заводи. Дайте нам це зробити.

Прем’єр спитав: а чому ви це не робите?

Тому що нам потрібне розуміння, що і як ми продаємо. Бо якщо ми продаємо в Україні по 240 гривень за декалітр, а це, грубо кажучи, 10 доларів, то при перевірці в нас можуть спитати: на внутрішній ринок ви збуваєте спирт по 10 доларів, чому ж в Європу його віддаєте по 5-6 доларів?

Але потрібно розуміти, що є експортні ціни. Спирт – це не якийсь унікальний український продукт, він торгується на біржах. Є Роттердамська біржа, де торгується болівійський, колумбійський спирт, там визначається ціна, і ми не можемо бути вище на 50%.

«Поляки вже готові забирати нашу продукцію»

Коли Кабінетом міністрів буде прийнята постанова про надання вам права експортувати спирт концентрацією нижче 80% за кодом 2208, чого ви тривалий час домагаєтесь?

Постанова уже в Кабінеті міністрів, перепідготовлена з урахуванням поправок Арсенія Петровича, про те, що ми маємо бути підв’язані до кодів, до Роттердамської біржі, до котувань. А код, про який ви кажете, – це спирт-сирець, тобто спирт, міцністю менше 80%. Це, грубо кажучи, продукт напівпереробки.

Наприклад, Польща дуже зацікавлена в такому продукті, адже у них є дуже багато біоетанольних заводів, сировина для яких або зерно, або ось такий напівфабрикат. Це дуже зручна схема. Тому що біоетанольне виробництво в Україні зараз не процвітає, а в Польщі, навпаки, обов’язковим є додавання біоетанолу до бензину. Тому ринок біоетанолу там складає 200 тисяч тонн. Їм сировини не вистачає. Тому що ефективніше сирець переробляти з меляси, а її в Польщі не так і багато, вони використовують кукурудзу. Ми ж маємо цей спирт-сирець, у нас і сировина дешевша, і кукурудза, і меляса є, тому собівартість виробництва сирцю у нас значно менша, ніж в Польщі. Поляки готові імпортувати наш спирт-сирець, переробляти його в біетанол і використовувати в себе на території.

Код 2208 дасть нам можливість запустити додатково чотири підприємства. Минулого тижня ми вже проводили переговори в Варшаві. Цього тижня мають ще гравці з їхнього ринку приїхати: попередньо дадуть свої ціни, індикативи. Вони вже готові забирати нашу продукцію.

Яка кількість працюючих заводів сьогодні, в третій декаді серпня?

Ми намагаємось все-таки давати попрацювати всім заводам, що мають потенціал. На цей місяць в нас план – 17-19 заводів. 17-19, тому що якісь заводи працювали частину місяця, якісь працюють ще частину місяця. Плюс, працює ще 5 заводів Концерну «Укрспирт». Скоро буде працювати половина підприємств ДП «Укрспирт».

Ви згадали про Концерн, який був створений при урядом Азарова, щоб вивести туди з «Укрспирту» всі збиткові підприємства. Повертати ці підприємства назад в ДП немає сенсу?

Не «переварими» ми його. Дуже дорого. Кожне підприємство, яке ми приймаємо з концерну, – це додаткових від 20 до 100 мільйонів гривень боргів, з якими треба розбиратись. Поки що ми не готові ні фінансово, ні морально. Потроху будемо це робити, але просто взяти і взяти скопом мільярдні борги – це зупинитись. Мене питають: чому просто не закрити половину заводів? Бо вони мають потенціал.

В Україні «Укрспирт» і спирт, взагалі, розглядається як горілка. В Європі із 15 мільйонів тонн ринку спирту лише 10% - це питний спирт. А у нас ринок питного спирту – 95%.

Значить, у нас щось не так.

У нас є кукурудза, меляса, з яких ми виробляємо спирт. Але ми не переробляємо його на технічну продукцію, не додаємо додаткову вартість. А повинні були б переробити цей спирт в технічний і продавати в Туреччину, Італію, Іспанію – всі наші традиційні ринки, які були в нас: ми працювали через FOB (Одеса), FOB (Іллічівськ) Black Sea. І це в той час, коли Росія не експортує свою продукцію до Європи, вона там заборонена, Білорусь теж не експортує. А ми в унікальній позиції. Ми - житниця, у нас є сировина, підприємства.

В Україні є потенціал запустити 90% заводів. Що для цього треба? Перше – бажання. Друге – все-таки, будучи державним підприємством і маючи стільки контролюючих органів, дуже важко бути мобільним. Що б я робив, якби ДП «Укрспирт» було приватним підприємством? Я би запустив усі заводи, демпінгував би, в нуль би продавав продукцію в Євросоюз, в Азію, щоб відвоювати свої ринки. В «Укрспирті» це зробити неможливо. Тобі скажуть: а навіщо ти запустив скільки підприємств, вони працюють на склад, а чому ти продав нижче, а чому ти продаєш в нуль, по собівартості, це ж невигідно, не рентабельно? Ось такі моменти пояснити можна логічно, але ті люди, які перевіряють, логіки не розуміють. Грубо кажучи, є два підприємства, одне працює, інше - ні. На одному рентабельність 20%, інше – простоює, і там є постійні витрати. З точки зору правоохоронців, терба щоб одне працювало, а інше нехай стоїть. З точки зору бізнесу, вигідно, щоб одне працювало рентабельно, а інше можна запустити з від'ємною рентабельністю. Чому? Тому що воно покриє постійні витрати. Це вже краще, ніж просто платити заробітну плату. Навіть якщо покривати половину зарплати за рахунок виробництва, а половину просто доплачувати з інших підприємств - це вигідно. На жаль, в державних підприємствах це не можна імплементувати. Тому для мене, як для людини з бізнесу, «Укрспирт», в першу чергу, - це шалений прихований потенціал.

Технічні спирти, омивачі, рідини, які в Україні зараз не виробляються. Уявіть собі, ми імпортуємо омивачі з Білорусі. На 350 мільйонів гривень у 2014 році завезли склоомивачів.

Розкажіть про деталі цього проекту.

Запускаємо у Львівській області Воютицький спиртзавод. Він давно простоював. Днями у нас була розширена нарада за дорученням прем'єр-міністра, який сказав, що з 1 вересня не жодна крапля склоомивачів не має завозитись з Польщі чи з Білорусі, у нас є свої виробництва. Я з ним повністю згоден, тому ми виконуємо його доручення. От збирались із Податковою. Вона каже: ми вважаємо, омивач – це спирт, тому за нього треба заплатити акциз. Я говорю, давайте по-іншому. На вході є сировина – меляса. Її їсти-пити можна? Ні. Чудово. Є завод. Оточіть його ротою податківців. Зайшла меляса, її переробили. На виході з заводу виїжджає двохлітрова каністрочка з написом «Омивач АБВ», рожевий, з милом всередині. Ви його пити можете? Не можемо. Який код?... Спирт 2207, повна ставка акцизу. От де логіка?

В той же час от така сама каністрочка, якась умовна «БелАрктика», завозиться в Україну по якому коду? 3814 - хімічна промисловість. Як ви це поясните?

І чим закінчилась ця нарада?

Нічим. Все.

То як же ви збираєтесь запускати українське виробництво?

На свій страх і ризик запустимо. Хочуть приходити і щось нам доводити – піду особисто, буду стояти у Арсенія Петровича в приймальній разом з цією каністрочкою і покличу податківця, який змушений буде випити цю каністру, тому що це (на думку цього податківця, «Главком») «спирт».

Який інвестор взявся за таку ризиковану справу?

Інвестор - компанія ОККО, «Галнафтогаз». Вони мають достатньо велику мережу заправок і під власні потреби завозять багато продукції з Білорусі. Ми їх переконали включитись в цей проект. Було нелегко, повірте.

Повертаючись до теми повернення зовнішніх ринків, потенційно куди може найближчим часом вийти «Укрспирт»?

Дивлячись, з якою продукцією. Зараз ми маємо експортні контракти з Азербайджаном, Туркменістаном, Грузією. Туди ми відвантажуємо спирт вищої очистки та зерновий. Об'єми поки що невеликі, тому що ми буквально минулого місяця тільки отримали право займатись експортом. Я як виконуючий обов'язки не мав можливості підписувати транспортні накладні.

Роман Іванюк
Роман Іванюк

Зараз ви таке право отримали навіть в якості в.о.?

Так, зараз я маю це право, дякуючи пану міністру юстиції Павлу Петренку. Дуже дякую йому за сприяння. Потім підключався і наш міністр (агрополітики і продовольства, «Главком») Олексій Павленко. Питання вирішено.

Зараз ми відвойовуємо ринки Малої Азії, там наш потенціал 2-3,3 мільйонів декалітрів на рік. Але знову ж таки – потрібно демпінгувати, вибивати Росію і Білорусь звідти.

Стандартний наш ринок був турецький. Він втрачений. Уявіть, Туреччина зараз купує технічний спирт з Пакистану. Пакистану треба перепливти зайти в Перську затоку, пройти через Суецький канал, заплатити 100 тисяч доларів за судно, зайти в Чорне море і завести спирт в Ізмір або в Стамбул. Уявіть, який гачок робить пакистанський спирт. А нам всього 600 кілометрів від Іллічівська до Стамбула. Треба відвойовувати турецький ринок, це 2-3,5 мільйонів декалітрів на рік технічного спирту, який ми можемо виготовляти. Так, ціна там «не ахті». Але почнемо з 5 доларів, потім потрошки щось змінюватимемо. Ми на великих мелясних заводах будемо мати арбітраж 50 центів - 1 долар. Це не великі гроші, але це 4-5 заводів, які будуть постійно працювати на експорт.

Плюс, наш шалено потенційний контрагент – це Європа. Вона потребує стільки спирту, скільки ми не можемо виробити. Найголовніше - зараз ми маємо квоту дьюті-фрі 27 тисяч тон на рік, вона буде розширена до 100 тисяч тон до 2022 року, і цей об'єм ми можемо заповнити. Спирт на Роттердамі коштує 6 євро. Але завезти його до Австрії, Німеччини, до Центральної Європи іншим країнам-постачальникам дорого. У нас же транспортне плече набагато зручніше. Ми можемо завозити його в Іллічівськ, мати там свій спиртовий термінал, і звідти вже вантажити великими кораблями-п'ятитисячниками в Італію, Іспанію. Плюс, Австрія завжди імпортувала на рік 2-3 мільйони декалітрів українського спирту, які вони використовували для омивачів. Цей ринок також втрачений. Я зустрічався з представниками компанії Brenntag, вони на наступний сезон готові контрактуватись.

Якщо повернутись до питання підсумків першого півріччя. Які фінансові результати показало ДП?

Ми отримали за півроку прибуток до оподаткування 96 мільйонів гривень, хоча за фінансовим планом ми очікували 42 мільйони гривень за рік. Тобто ми вже вдвічі перевиконали план. У 2014 році за перше півріччя компанія отримала прибуток до оподаткування 46 мільйонів гривень. Але цей показник не є релевантним, бо вони тоді виготовляли набагато більше продукції, виручка була більша, а ефективність - суттєво менша. Прибуток на одиницю продукції – це той показник, який можна проаналізувати. Ми втричі покращили ефективність.

Чи правда, що коли вас запрошували працювати в компанію, вашу місію визначили так – підготувати «Укрспирт» до приватизації?

Я б не сказав, що саме це моя місія. Звичайно, мабуть, логічно запросити інвестбанкіра для того, щоб він підготував компанію для продажу. Але на даний момент, розуміючи всі політичні мотиви, моя місія – зробити компанію прозорою, максимально ефективною, прибутковою та прибрати всі схеми, які люди роками вибудовувались, щоб вкрасти гроші.

Ключове слово – «схеми». Готові розповісти, як виводились гроші з компанії?

По-перше, розповім вам про схему при закупівлі сировини. Зараз ми на 20% менше витрачаємо сировини на виготовлення одиниці продукції. Це значить, що раніше сировина просто кудись дівалась. От газу потрібно 5 кубів на виготовлення одиниці продукції, а використовували 8 кубів. Це значить, що або газ крали, або виробляли необліковану продукцію, а газ списували на постійні витрати. Виробили необліковану продукцію, вона вам коштує нуль, пішли на чорний ринок, продали, гарно заробили. Ось така проста схема. Як це зробити було можливо? Дуже просто. Підприємство офіційно працювало на 50% потужності. Тепер це неможливо. Ще 15-20% економії на тому, що ми ефективно купуємо пальне, зі знижкою від ціни НКРЕ більше, ніж півтори тисячі гривень на тисячу кубометрів продукції. Також ми ефективно купуємо зерно – мінус 15-17% від ринку.

За рахунок чого це вам вдається?

Ми великий покупець, ми закуповуємо на 100-115 мільйонів гривень сировини на місяць.

Всі ці схеми знищені на сьогодні?

Всі махінації з закупками точно знищені. Виробництво необлікованого спирту - я сподіваюсь, ми звели до мінімуму. Неможливо абсолютно все контролювати. Але ефективність все краща. У нас збільшується з кожним місяцем продажі на внутрішній ринок. Проте відрапортувати, що на 200% прибрані всі схеми, я не можу

Зараз ми йдемо до електронного обліку, встановлюємо на завордах спеціальне обладнання. На Воютицькому заводі у Львівській області, де будемо робити омивачі, ми разом з компанією «Сіменс» встановлюємо три лічильника, які повністю в онлайні передаватимуть все дані мені сюди і в Податкову. Так має бути на кожному заводі ДП «Укрспирт». Не забувайте, що є ще заводи, які не підпорядковуються ДП «Укрспирт» – це концернівські заводи. Там з контролем все набагато важче.

Але контролююча функція - не моя. Це - Податкова.

Останні півроку дуже часто йшла мова про те, яку концепцію приватизації обрати для українських спиртзаводів. Вже визначились?

Я не формую концепцію приватизації, я тільки входжу до групи, яка її формує.

Попередньо - так. Деякі кажуть, що вона ефективна, деякі кажуть, що вона не ефективна. Але всім догодити неможливо. Наприклад, грузинські колеги кажуть, що треба просто демонополізувати ринок. Так, але завтра залишиться 4 заводи, держава не отримає нічого, інші заводи поріжуть на металолом, а люди опиняться на вулиці. Якщо це ринок – так і буде. Цукрові заводи – живий приклад. Приватизували, роздержавили, залишилось 20% заводів. Те ж саме буде зі спиртом. А якщо їх підтримати трошки, дати хоч 5 років попрацювати в приватних руках, то за ці 5 років можна переобладнати, переорієнтувати ці заводи і під внутрішній, і під зовнішній ринок.

Отже, яка вона, ця узгоджена концепція?

Це поділ «Укрспирту» на кластери по 5-6 підприємств, які будуть виготовляти спирт на внутрішній ринок разом з ліцензіями. Заборонено буде будувати нові заводи, не будуть видаватись ліцензії. І будуть встановлені принципи квотування виробництва, щоб не інвестувалось все в один проект, а розподілялось між всіма підприємствами кластера, щоб дати їм можливість, хоча б 4-5 років підготуватись до того, коли можна буде будувати нові заводи, коли якийсь інвестор захоче збудувати мега-завод в Україні, щоб посунути всіх з ринку.

Думаю, що буде кластер або просто набір підприємств по технічним рідинам, експортному спирту, і потенційно – біоетанольний кластер.

«Найбільша проблема приватизації «Укрспирту» - більше 2 мільярдів гривень штрафів»

Коли може розпочатися приватизація?

Найбільша проблема приватизації «Укрспирту» в тому, що з 2012 по 2014 рік Податкова нарахувала більше 2 мільярдів гривень штрафів за всі схеми, які використовувались. І вони зараз висять дамоклевим мечем. Приватизація з цими штрафами не пройде. Потрібен який спеціальний закон, який ці штрафи спише, бо це ж не державне підприємство винне, що ним керували такі люди. А потім – потрібен законопроект, який регулюватиме саму приватизацію і післяпродажну роботу ринку. В сирому вигляді цей законопроект уже є, до кінця осені, думаю, він буде готовий, узгоджений та поданий у відповідні комітети Верховної Ради. До кінця року він потрапить до народних обранців. Далі все залежатиме від них. Якщо проголосують – тоді доручення на продаж «Укрспирту» Ігорю Білоусу (голова Фонду держмайна, - «Главком»), і вперед, продаємо.

Дуже цікава тема, звичайно, біоетанол. У всіх країнах Європи обов'язково додається 5-7% біоетанолу до бензину. Ринок бензинів України – до 4 мільйонів тон на рік. Уявіть, ми 10% світлих нафтопродуктів заміщуємо біоетанолом, це відновлюваний продукт, наша перероблена кукурудза. Це значить, що ринок біоетанолу в Україні складе 350-400 тисяч тонн. Тоді ми запустимо всі наші заводи, будемо самі ж переробляти свою продукцію, виготовляти своє українське паливо. Це раз. Отримаємо податків більше 200 мільйонів доларів в рік, запущені підприємства, людей з заробітною платою, а це ПДФЛ, гроші витрачатимуться для підтримки національного виробника. Плюс, ми будемо імпортувати на 10% менше світлих нафтопродуктів. А це плюс-мінус мільярд доларів на рік. На мільярд доларів менше будемо витрачати валюти. Але поки що заважає Податкова, законодавство України.

Заступник голови «Української аграрної асоціації» в своєму блозі опублікував документ, в якому йдеться, про те, що в «Укрспирті» немає бухгалтерської програми 1С «Бухгалтерія», по-друге, що у 2013-14 роках було втрачено велику частину документів ДП внаслідок їх викрадення, а також знищення під час пожежі у будинку Федерації профспілок України. Прокоментуєте?

Коли ми прийшли, документів не було. Як нам сказали, вони, дійсно, десь згоріли, а 1С поламався – все, як має бути, за класикою. Зараз ми робимо віддалений сервер, щоб там повністю зберігався бекап серверу 1С і, як мінімум, копії документів.

Але в 1С у нас давно велась робота. І сьогодні в ній працюємо.

«Співбесіда зі мною тривала годину. А з одним з фіналістів – 7 хвилин»

В фіналі нашої розмови повернемось до теми, з якої її починали. 25 липня закінчився прийом заявок на повторний конкурс щодо відбору керівника «Укрспирту».

Чому, на вашу думку, не вийшло з першим конкурсом?

Він відбувся, але потім його результати відмінили. Наскільки я чув, прем'єр-міністр був незадоволений якістю підбору кандидатів, фіналістів.

Роман Іванюк
Роман Іванюк

А як ви їх можете оцінити? Все-таки один із фіналістів – Анатолій Далібожик – певний час був вашим заступником.

Так, якийсь час він був заступником. Як людина, він нормальний. Як професіонал… Він управляв спиртазводом дуже довго. Але справа в тому, що той, хто дуже довго працював в цій галузі, дуже добре знає, навіщо ця галузь потрібна. Якщо у нас оголошений курс на нові обличчя та на приватизацію, то, думаю, що представник інвестбанку – це та людина, яка може підготувати підприємство до продажу. Оскільки уряд у нас молодий, європейський, англомовний, то під такі параметри треба і підбирати керівників державних підприємств. Тому для мене особисто фіналісти були дивні.

 

Чому ви тоді не потрапили у фінал?

Не знаю, не я ж вибирав. Мені здається, моя програма була цікава.

Скільки тривала співбесіда?

Годину. А з одним з фіналістів – 7 хвилин.

З ким саме?

Не скажу. Я просто бачив програму конкурсну одного з кандидатів, яка була написана на 4 сторінки 14 шрифтом…

І він потрапив у фінал?

Так. Моя конкурсна пропозиція – це аналітика, результати, плани, пропозиції, це суттєва робота. Я тоді готувався до конкурсу півтора місяці. Тому мені було трошки не зрозуміло.

Сьогодні ви почуваєтесь впевненіше?

Набагато. Ми показали гарний результат, перевиконуємо плани. І з того, що я планував на конкурс три місяці тому, було зроблено навіть більше, ніж я обіцяв. На даний момент серед тих конкурсантів, яких я бачив, не можу когось назвати сильнішим за мене.

Кажуть, до речі, що у вас були не дуже добрі стосунки із міністром Павленком, і в тому ж першому турі конкурсу він підтримував Далібожика.

Різне кажуть. У нас нормальні робочі ділові стосунки. Міністр – мій керівник, я – підлеглий. Він ніколи до мене не звертався з жодними проханнями когось призначити. Звісно, бувають певні робочі моменти, де ми не сходимось. Тому, мабуть, і кажуть про якісь непорозуміння. Але, в принципі, ми знайшли спільну мову.

Еще по теме

Еще новости в разделе "Детали"

Дети
Самые популярные детские имена. Столетие «именной» моды
Путешествия
Пора в отпуск!
Здоровье
Универсальная вакцина против гриппа: реальность или фантастика?
Путешествия
Какими будут ваши рождественские праздники в Торонто?

Новости партнеров

Мы в телеграм