Новий вид сучасної політично-державної корупції — популізм
Політика та популізм — ці два поняття народились, мабуть, одночасно. Достеменно невідомо коли, але якщо заглянемо, наприклад, до древнього Риму, то там знайдемо серед аристократичних угруповань і популістів (populares). Вимагаючи від сенату постійних реформ — політичних, економічних, соціальних — вони опиралися на свій базовий електорат — незаможних римлян.
Часи змінилися. Однак чи змінилися принципи популізму та механізми застосування? В цілому — ні. В деталях (технологіях) — однозначно.
Популісти — політичні діячі — так само як і раніше, обіцяють «золоті гори» до виборів та розповідають «незаможним римлянам»про труднощі, з якими довелось зіткнутися — після завершення змагань.
Реформа медицини, ЖКГ, енергетики — перелік можна продовжувати безкінечно. Все це було обіцяно нашими політичними популістами, для яких такі взаємовідносини з народом стали не лише своєрідною логікою дій, а й, на думку експертів, політичною (а, можливо, й життєвою) філософією.
Саме тому можна з впевненістю говорити про те, що нинішній популізм став нічим іншим як новим видом сучасної корупції, адже прихід до влади супроводжується входженням до відпрацьованих попередниками тіньових схем.
З Україною все зрозуміло. В перехідні часи, коли суспільство переживає потужні реформаторські зміни, коли на гребінь хвилі виноситься чимало політичного сміття, мабуть, по іншому навряд-чи могло бути. А як почуває себе така форма взаємин політиків і народу на Заході, де демократія є наріжним каменем існування?
На жаль, це явище залишається невід’ємним супутником політики і до цих пір. Більше того, зараз воно набуло нових, наднаціональних, рис. Достатньо згадати, як вміло розіграли деякі французські парламентарі свого «джокера» у партії з владою, коли зголосилися на поїздку до окупованого Криму. Виграли аутсайдери французської політики, оскільки на них звернули увагу і виборці, і лідери країни, і очільники провідних європейських країн. Виграли і кремлівські технологи, за сценарієм яких і відбувалось дійство під назвою «вивчення проблем Криму».
Вдалий, з точки зору комунікативно-контентного впливу на свідомість пересічних європейців та їхніх громад, дебют путінці бажають повторити. Вже чутно гам депутатів німецького бундестагу лівого спрямування, наполягання італійських депутатів популістської партії «П’ять зірок», до яких приєднався одинокий боязкий голос польського парламентаря, які бажають повторити геопопулістський «подвиг» французських колег
Очевидно, що за такими діями європейських депутатів відблискує корупційна складова, як політична, так і суто матеріальна.
...Сьогодні до Криму прибуває Владімір Путін. Нібито на засідання держдуми з питань розвитку туризму. Однак туризм його цікавить менш за все. Популістичні заяви очільника Кремля щодо його турботи про відродження кримського туризму лише прикривають істинні наміри. На думку голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, основна мета його приїзду — озвучення Заходу умов для торгу з приводу Криму і Донбасу.
За таких умов популістичні дії і заяви Путіна переростають корупційну складову політичного шантажу і переходять в нову якість — політичний транснаціональний тероризм.
І тут Заходу варто повернутися до основоположного принципу боротьби з терористами — жодних перемовин. Лише знищення. Сьогодні -як варіант - гібридне, але динамічне та різноформатне...