Народного прем’єра у Вірменії не обрали - там все лише починається

Якщо хтось сподівався, що революція вже перемогла, і буде народний прем`єр сьогодні, то він глибоко помилявся.

 Є два ключові фактори, які 1 травня під час голосування у парламенті і зіграли свою роль.

 Перший. Ніхто владу просто так не віддає. Бо влада - це хвороба, і то гірша за рак, алкоголізм, наркоманію і навіть ігроманію. Тому республіканська партія Вірменії і Серж Саргсян діють цілком у руслі цієї аксіоми.

 Друге. Росія прогавила революцію у Вірменії. А коли пішов у відставку Серж Саргсян, не повірила у добрі наміри його опонента Нікола Пашиняна, навіть незважаючи на його публічні і непублічні завпевненно у збереженні курсу, вічній дружбі з Москвою тощо.

 Росія відіграє, бо вірменський прецедент їй як більмо в оці, там не хочуть терпіти якихось народних лідерів, які не погоджені з Кремлем, прям у неї на кордонах. Бо ж не дай Боже приклад виявиться заразним і громадяни Росії теж гучно прокричать «а король то голий», відомо на чию адресу.

 Так що у Вірменії все лиш починається. І дай Боже вірменам мудрості і єдності (найбільш важлива річ), щоби вийти на по-справжньому вільну демократичну Вірменію!