Зовнішня політика як мем про ковбасу: їжте з насолодою, але краще не знати як її готують

Новина ВВС про зустріч Трампа з Порошенком, м’яко кажучи, є непереконливою.

А тепер камінг-аут: якби мені треба було заплатити гроші заради зустрічі з президентом країни, від якої значною мірою залежить безпека моєї країни, я б заплатив.

Я розумію, що люди, яких ця новина збудила, не люблять Порошенка, і не втрачають нагоди його копнути. Але ж це не скасовує критичне мислення. Підозрюю, що ці ж люди люблять Джавеліни, санкції проти Росії, кредитні гарантії, американські інвестиції і Курта Волкера, який регулярно говорить правильні речі про Росію.

І все це у нас є. А трохи більше року тому стояв вереск, що ми програли Америку, що буде Велика угода Трампа з Путіним (я навіть мав написати колонку про те, що угоди не буде), що все пропало і т.п.

А нічого не пропало. Навіть навпаки - прибуло. І це результат реальної цинічної жорсткої політики.

Зовнішня політика як відомий мем про варену ковбасу: їжте з насолодою, але краще вам не знати як її готують.

Перефразовуючи класика (чи класикиню?): Якби ви знали з якого сміття робиться зовнішня політика...

Не та політика, де всі зустрічаються і мило один одного слухають та надихають промовами. І не та, де дивляться один на одного суворим поглядом та виголошують гнівні заяви, від яких тішиться око і вухо вдячного фейсбукера. А та, де в тиші кабінетів вирішуються найдраматичніші питання.

Взагалі цікаво, як люди, які не знають дипломатичної реальності, уявляють світ? Варіанти відповіді:

А) Клуб благодійників

Б) Мережа держав, президенти яких прокидаються з одним запитанням в голові: «Як допомогти Україні?»

В) Зібрання романтиків-ідеалістів.

ПС: Чесно попереджаю, що всі відповіді є неправильними.

 

 

Источник: Facebook