Чому в Україні вже ніколи не буде дешевизни та халяви
Сьогодні, коли я слухаю або споглядаю, що довкола відбувається, де кожний воліє говорити те, що йому спаде на думку, остаточно переконуюсь - у моїй Україні повна демократія. Починаючи з соціальних мереж, ЗМІ, у транспорті, у публічних установах, державних інституціях, супермаркетах і завершуючи банальними вуличних ятками - усі висловлюються вкрай відверто, коли мова заходить про події в рідній країні. Звичайно, у кожного такого “спікера” своя мотивація говорити про недоліки країни в якій живе.
Особливо нині цьому сприяє передвиборчий безлад, котрий як потужний вітер, наганяє тваринний страх у мізки, котрі не визволились від совдепівських матриць. І ось ця хвиля недовіри і відсутність віри у свою державу, у своїх громадян наповнює молекулу простору тривогою, що тисне на мізки.
У такі хвилини я почуваю себе обкраденою. Бо усі ці незадоволення і критика оббирають мене наче злодій, котрий прагне позбавити найприємнішого і найдорожчого - діяти і творити. Вірус розбрату намагається добратися, вразити навіть того, хто зранку випив свою запашну каву, вловив краєм вуха дзенькіт львівського трамваю і з радістю увійшов у світову павутину свого компу для з метою міняти цей світ. І тут йому доводять,що тотальне зубожінням населення вже настало. Зрештою, він і сам на собі переконується - щось подібне почалося - бо у львівських супермаркетах перед новорічним святом розібрали все його улюблене “Мартіні”.
Отож нинішня демократія в Україні особливо вимагає пильності громадян і здорового глузду. Бо вона руйнує людську гідність і самодостатність своїх громадян. Посіяти розбрат. А Слово яке - тільки вслухатись треба! І вже вловлюєш суть ганебної мотивації — розвести братів - громадян пересварити, зневірити і залякати. Як попереджав мудрий англієць Бернард Шоу: “Демократія — це повітряна куля, яка висить у вас над головами і змушує тріщитися догори, допоки інші нишпорять у вас по кишенях”.
Тільки ти сам маєш усі можливості зробити правильний вибір того, хто пропонує тобі самому будувати Україну — бути самодостатнім в своїй державі і не сподіватись на повернення до дешевизни і халяви, бо їх немає в жодній країні цього реального світу.