«УКРАЇНА – НЕ РОСІЯ»: ДЕ ЖИВЕ СВОБОДА СЛОВА

Повна свобода висловлювань — необхідна умова,

щоб виправдати претензії на істину.

Джон Стюарт Мілль

  В цій статті хочу висловити свою точку зору відносно останніх подій по утиску свободи слова в РФ. Але найголовніше, що мене цікавить Чи не повториться такий сценарій в Україні, враховуючи нещодавно зареєстрований законопроект №10139.

 Останні події в РФ по утиску свободи слова важливі не тільки для росіян але і для українців в контексті адекватного розуміння, що відбувається в державі-агресорі та, який це може мати вплив на свободу слова в Україні враховуючи зареєстрований у ВРУ 12.03.2019р. законопроект  №10139 народного депутата Ігоря Лапіна (фракція «Народний фронт»), який передбачає кримінальну відповідальність за навмисне чи випадкове поширення недостовірної інформації у ЗМІ та Інтернеті.

Але спочатку про реалії свободи слова в РОСІЇ.

 «Критикуєш владу - підпадеш під закон про образу влади, похвалиш владу - підпадеш під закон про фейковий новини»

 Такі реалії уже точно чекатимуть громадян РФ, оскільки 18.03.2019 Президент Росії В.Путін підписав пакет законів про фейкові новини і покарання за публічне висловлювання з проявом неповаги до влади.

 Декілька слів про ці закони і їх прийняття.

 07.03.2019 Держдума Росії в третьому і остаточному читанні прийняла пакет вищезазначених законопроектів. Так,

Законопроект  №606593-7, 322(72%) – «за», 78 – «проти», 0 – «утримались»;

Законопроект №606594-7, 327(73%) – «за», 40 – «проти», 1 – «утримались»;

Законопроект  №606595-7 327(73%) – «за»,  79 – «проти», 0 – «утримались»;

Законопроект  №606596-7 323(72%) – «за»,  43 – «проти», 0– «утримались».

 13.03.2019 законопроекти успішно пройшли Раду Федерації (149 сенаторів – «за», 3 – «проти», 3 -- «утримались»).

Але уже після 7 березня, ні в кого не було сумнівів, щодо виникнення проблем при проходженні законопроектів Ради Федерації або підписання самим В.Путіним.

 18 березня Закони про внесення змін до законів «Про інформацію, інформаційні технології та захист інформації» та «Про внесення змін до Адміністративного кодексу РФ» були опубліковані на офіційному порталі правової інформації РФ.

 У цих законах йдеться про те, що «Роскомнадзор» отримав право за санкцією Генеральної прокуратури РФ вимагати від власників сайтів видаляти новини, які вважатимуть недостовірними. Генпрокуратура отримала право у позасудовому порядку блокувати недостовірні новини і штрафувати їх розповсюджувачів. Розмір штрафу складе від 30 тис. до 1,5 млн руб. (від 454 у.о.  до 22,7 тис. у.о.). Також передбачено покарання у вигляді адміністративного арешту на термін до 15 діб.

 У відповідних змінах до Кодексу про адміністративні правопорушення, зазначено, що  поширення інформації, що виражає «явну неповагу до суспільства, держави, офіційних держсимволів РФ, Конституції РФ або органів, що здійснюють державну владу в РФ», прирівнюється до дрібного хуліганства і тягне за собою штраф (від 454 у.о. до 22,7 тис. у.о.) або арешт до 15 діб.

 Також слід відзначити, що під час остаточного прийняття даного пакету законопроектів опозиційні депутати Думи піддали його значній публічній критиці, але на результати голосування, прогнозовано, це аж ні як не вплинуло.

 Рада при президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини (РПЛ) також закликала Раду Федерації відхилити законопроекти про покарання за фейкові новини та образу влади в прийнятому Держдумою вигляді і відправити на доопрацювання в рамках Погоджувальної комісії. У понеділок, 11 березня, РПЛ направила в Раду Федерації експертні висновки, які критикують ці дві ініціативи.

На думку експертів РПЛ, поняття «недостовірна інформація», поширення якої забороняє перший закон, має на увазі «презумпцію наявності у контрольно-наглядових державних органів ... знання абсолютної істини», «однак, як відомо з філософії, істина завжди відносна». Крім того, закон «ставить вкрай важке завдання правозастосування», так як формулювання «свідомо недостовірна інформація» передбачає, що той, хто її поширював, володів «точним знанням», що вона не відповідає дійсності.

В цілому, категорія достовірності «має досить опосередковане відношення до об'єктивної істинності інформації і значно більше - до довіри» її джерела. Це, на їх думку, може спричинити те, що «суд повинен буде вторгатися в такі далекі від права питання, як віра і довіра», що «неминуче призведе» до порушення прав громадян на свободу отримання та поширення інформації, свободу слова, думок і масової інформації.

 І більше того, щоб не в кого не залишилось ілюзій, що прийняття цього закону в РФ залишилось непоміченим, 10 березня в Москві на мирний мітинг вийшли тисячі росіян, переважно молодь, які на своїх плакатах написали «НЕТ ЦЕНЗУРЕ», «ИЗОЛЯЦИЯ СМЕРТЬ» та інше. Закінчилось усе затриманням близько двадцяти мітингувальників за «сині повітряні кульки», правоохоронці припустили, що це безпілотники для розвідки… Ось так.

 ОЦІНКА. При написанні цієї частини матеріалу я намагався бути максимально об’єктивним, тому навів багато цифр, відсотків та прямих посилань, умисно не висловлюючи свою точку зору. А тепер я її висловлю.

 Фейк, неповага, держава, влада, суспільство - це слова, які маскують сенс цих законів! Насправді вони спрямований на те, щоб захистити від жорсткої і різкої критики вищих посадових осіб держави.

Схожа ситуація була у 1990 році, коли на НТВ програма «Ляльки» різко критикувала вищих посадових осіб держави. Як наслідок, з'явився закон «Про захист честі і гідності президента СРСР».

Чим це закінчилося для СРСР ми усі чудово пам’ятаємо…

 Як нехтування правами людини, так абсолютне нівелювання нормами міжнародного права, ще більше опускає РФ в прірву як міжнародної так і внутрішньодержавної ізоляції.

Рядові громадяни та влада в РФ – це абсолютно різні люди! Одним можна мати офшорні рахунки, а іншим «сирні» контерсанкції, одним закордонна освіта та бізнес, а іншим 15 діб за сині повітряні кульки… Мені іноді здається, що навіть говорять вони різними мовами, тому один одного не розуміють.

Ще тільки залишилось запровадити свій (внутрішній) Інтернет та соціальну мережу «Чебурашка» і можна вважати, що влада РФ, героїчно, зробила усе можливе щоб відгородити своїх громадян від «пагубного впливу заходу»…

 Втрату електоральних позицій В.Путіним (32%), доречи найбільшу за історію його правління, намагаються компенсувати репресивними законами і ізоляціоністською зовнішньою політикою.

«Маскування під державу світового-миротворця, виявлення патріотизму при надані пріоритету зовнішнім цілям над внутрішніми проблемами і, як бажаний наслідок, неминуче повернення геополітичного домінування великої Російської Імперії в світі» -- це та ідеологія «внутрішнього споживання», яка транслюється через федеральні телеканали громадянам РФ, а будь-яка інша альтернативна думка від учора -- це фейк, неправда, або ще гірше -- умисна публічна неправдива інформація з проявом особливого цинізму, агресії та неповаги до суспільства, влади та держави…    

 Висновок тільки один. І висновок не мій, а загальновизнаних законів фізики.

 Якщо сила тиску з замкнутій сфері переходить критичний рівень – неминуче буде вибух.

 Але нам, як то кажуть своє робити і не дозволити зробити подібне із свободою слова у себе вдома …

 А зараз про наші реалії свободи слова в УКРАЇНІ.

 Для України зараз головне — це свобода слова в ЗМІ. Через нього мільйони українців отримують інформацію щодня.

 Нажаль, реалії непокоять, особливо в розрізі законопроекту №10139, депутата Верховної Ради, Ігоря Лапіна (фракція «Народний фронт»). Даний законопроект, який зареєстровано 12 березня 2019 року, передбачає кримінальну відповідальність за навмисне чи випадкове поширення недостовірної інформації у ЗМІ та Інтернеті.

 Так, законопроектом, зокрема, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею, запровадивши кримінальну відповідальність за поширення в ЗМІ та мережі Інтернет недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність інших людей. (Санкція: Штраф до 8500 грн, або гром. роботи до 80 годин, або випр. роботи до 1 року).

Також, штраф від 8500 до 17000 грн., або гром. роботи до 120 годин або випр. роботи до 1 року можуть загрожувати порушникам в разі, якщо поширення недостовірних відомостей пов'язане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину або вчинені під час виборчого процесу щодо:

 - кандидатів у депутати;

-  членів партій;

-  кандидатів на пост Президента України.

 Якщо ж УМИСНЕ поширення в ЗМІ та Інтернеті завідомо недостовірних відомостей пов'язані з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину або вчинені під час виборчого процесу, то штраф може скласти від 34000 до 51000 грн. або гром. роботами  до 240 годин або випр. роботами до 2 років.

  Також законопроект пропонує внести зміни до Цивільного кодексу, згідно якого встановлюється можливість розглядати справи про захист честі, гідності та ділової репутації в порядку спрощеного виробництва, а також передбачаються скорочені терміни судового розгляду таких справ.

Законопроектом передбачено право суду приймати рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії, про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання.

 Такі законодавчі ініціативи зі сторони народного депутата, представника партії «Народний Фронт», є якнайменше дивними.

Народні депутати, парії, яка фактично була створена на Майдані, боролись з «драконівськими законами» В.Януковича, відстоювали права конкретних громадян та цілої нації на її власний проєвропейський шлях, зараз подають на реєстрацію не менш контроверсійний нормативно-правовий акт… Можливо я щось плутаю?

 Так, Комітет Міністрів Ради Європи у своїй Рекомендації № R (99) 15 «Про висвітлення в ЗМІ виборчих кампаній» наголошує, що будь-які законодавчі обмеження висвітлення виборів мають відповідати принципу свободи вираження поглядів, гарантованому статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.

Європейський суд у своїй практиці, у тому числі щодо України, неодноразово наголошував на важливості існування вільної політичної дискусії, особливо під час виборів та зауважував, що стаття 10 Європейської конвенції не забороняє обговорення або поширення отриманої інформації, навіть якщо виникають серйозні сумніви щодо її вірогідності, чи інформація виявляється недостовірною попри добросовісну перевірку з боку журналістів.

Своє бачення щодо зауваженого законопроекту висловили у спільній заяві вітчизняні правозахисники і представники ЗМІ:  «Подібні законодавчі ініціативи можуть слугувати небезпечним інструментом для цензури та тиску на незалежні медіа. Навіть загроза бути притягнутим до кримінальної відповідальності створює «охолоджувальний ефект» для поширення суспільно-важливої інформації, адже будь-яке розслідування про зловживання чи корупцію від початку міститиме ризик отримати у відповідь заяву про злочин».

Головний редактор сайту «Цензор.НЕТ», журналіст Юрій Бутусов, на своїй сторінці в Facebook, серед іншого, написав: «Свобода слова – это большое количество рисков, но попытка государства контролировать, что есть правда – означает конец свободы вообще. Только благодаря свободе в Интернете, в Украине произошла революция – людей объединила сеть, которую Янукович не мог контролировать».

 ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

У цьому матеріалі я намагався максимально об’єктивно та реалістично описати ту «небезпечну практику» законотворення, яка наразі має місце в РФ та її можливі наслідки. А  найголовніше – застерегти від повторення помилок, які можуть дуже багато коштувати НАШІЙ молодій, але дуже амбіційній країні!

Я глибоко переконаний, що саме превентивні дії направлені на підвищення політичної свідомості громадян будуть мати набагато кращий ефект, ніж запровадження кримінальної відповідальності і введення додаткових державних регуляторних механізмів у сфері ЗМІ.

 Давайте не ставати на граблі, коли їх можна побачити та обійти!