Чи стане деревообробка пріоритетом для команди Зеленського?
Одним з найбільш резонансних питань державної економічної політики в останні роки стало введення мораторію на експорт необробленої деревини. Метою встановлення такого роду обмеження було прагнення вітчизняних можновладців збільшити пропозицію лісосировини на внутрішньому ринку і таким чином дати поштовх розвитку вітчизняної деревообробки, яка для найбільш депресивних і водночас багатолісних районів Полісся та Карпат виступає одним з основних факторів соціально-економічного піднесення.
Однак заборона експорту лісу-кругляка не супроводжувалася системним застосуванням комплексу преференцій для вітчизняних та іноземних деревообробників, що не забезпечило належних темпів модернізації та реконструкції основного капіталу деревообробних виробництв і відповідно не дало поштовху для прискореного розвитку даного сегмента національної економіки.
У 2010-2018 рр. в динаміці обсягів реалізації виробів з деревини, паперу та продукції поліграфічної діяльності висхідна тенденція спостерігається лише в динаміці номінальної величини. Якщо в 2010 р. було реалізовано виробів з деревини, паперу та продукції поліграфічної діяльності на суму 27 млрд. грн., у 2014 р. – 43,4 млрд. грн., то в 2018 р. – на 85,9 млрд. грн. Розрахунок обсягів реалізації виробів з деревини, паперу та продукції поліграфічної діяльності в порівняних цінах засвідчив відсутність проривних зрушень (обсяги реалізації в порівняних цінах розраховувалися шляхом ділення фактичної величини реалізації на кумулятивний індекс цін виробників промислової продукції). Зокрема, в 2010 р. обсяг реалізації виробів з деревини, паперу та продукції поліграфічної діяльності у порівняних цінах становив 22,8 млрд. грн., у 2014 р. – 23,8 млрд. грн., а у 2018 р. – 21 млрд. грн. (рис. 1).
Рис. 1. Обсяг реалізації продукції деревообробки та прямі іноземні інвестиції в дану галузь національної економіки*
*розраховано European Analytical Centre за даними Державної служби статистики України
Чітка висхідна тенденція в динаміці прямих іноземних інвестицій у переробні ланки лісового сектора мала місце у 2010-2014 рр. і після дворічного падіння обсягів іноземних інвестиційних вливань почала спостерігатися у 2016-2018 рр. Зокрема, в 2010 р. сума прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) становила 443 млн. дол., у 2013 р . – 486 млн. дол., у 2017 р. – 444 млн. дол., у 2018 р. – 536 млн. дол. Хоча прийнятних обсягів прямих іноземних інвестицій в масштабну модернізацію вітчизняної деревообробки так і не було досягнуто.
Тобто введення мораторію на експорт лісу-кругляка, який мав забезпечити підвищення інвестиційної привабливості деревообробного бізнесу, не забезпечило належних темпів нарощення іноземних інвестиційних вливань в модернізацію, реконструкцію та технічне переозброєння деревообробних виробництв.
Зрештою введення обмежень на вивіз необробленої деревини саме по собі не покращує інвестиційні умови для розвитку деревообробного бізнесу. Хоча потенціал для суттєвого нарощення деревообробних потужностей колосальний, особливо у багатолісних регіонах. Останні п’ять років в цьому напрямі не вдалося забезпечити бодай критичний мінімум для відродження вітчизняної деревообробки, що не прискорило процеси збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю у лісовому секторі в цілому. Тому багатолісні регіони не отримали поштовху для подолання хронічної депресивності.
Основною причиною такої ситуації у деревообробному виробництві є відсутність виваженої державної стратегії та політики стимулювання процесів модернізації існуючих та введення нових потужностей по переробці деревини.
Після проведення дострокових парламентських виборів буде сформовано новий уряд, котрий, скоріш за все, буде переважно складатися з представників пропрезидентської сили. Чи піде цей уряд шляхом своїх попередників, тобто пустить розвиток вітчизняної деревообробки на самоплив? Або ж сформує ефективну дорожню карту державної підтримки деревообробних виробництв, виходячи з наявного лісоресурсного потенціалу та кон’юнктури світового та вітчизняного ринків виробів з деревини?
Василь Голян, директор Європейського аналітичного центру