Путін - Ердоган: союз, народжений Трампом

Поки в Україні смакують клубничку а ля «дебіл - не дебіл», «голубий - не голубий», і з’ясовують чи морально сміятися над згорівшим маєтком, власниця якого поховала надії навіть на малосімейку якщо не у мільйонів, то у сотень тисяч українців так точно, у світі відбуваються тектонічні зміни.

І мова навіть не про чергові твітерні погрози Трампа знищити якогось наступного «чоловіка-ракету».

Питання в іншому. Союзи, які формувалися і зміцнювалися десятиріччями, опинилися на грані розпаду. Ба більше, нові зони впливу, які утворилися з падінням Берлінського муру і розвалом СРСР, фактично обнуляються. При цьому загроза виникнення глобального конфлікту росте в геометричній прогресії з кожним роком.

Учора в низці подій, які характеризують всю чутливість сучасного моменту, сталася одна, яку російські експерти і політики назвали «гучною дипломатичною перемогою Росії».

Не анонсована й абсолютно неочікувана зустріч президентів Путіна і Ердогана і насправді може виявитися початком великого геополітичного переділу всього і вся у світі.

Результати 6 чи 7-ми годинних (очевидці дають різний час) переговорів у Сочі показують, що Москва починає вже глобальну геополітичну гру.

Союз з Туреччиною, яка є другою за військовою потужністю державою НАТО і фактичним шлюзом на шляху проникнення з Близького Сходу в Європу мільйонів мігрантів і тисяч терористів, означає лиш одне. Світ змінився. Відтепер вже без Москви, а не без Вашингтона, буде неможливо вирішити жодного конфлікту в регіоні, а можливо, якщо так і далі продовжуватимуть вести себе американці і європейці, й у світі.

Жорстка реальність. Хорошого в ній мало. Особливо для України. Тому для виживання треба завершувати внутрішні чвари, ставати сильними і формувати новітні альянси.