В що може перерости протистояння суспільства з забудовниками

Ситуація з Квітами України може стати точкою неповернення що до громадських рухів і настроїв. Спадщина всіх періодів, яку агресивно знищують власники за пасивного відношення влади стала нашою традицією.

Реконструкція будівель які зносяться і будуються по новому, неповага і неувага до радянського модернізму в центральній і східній і до польського в західній частинах України. Знищення мозаїк, пано, скульптури.

Але такою точкою неповернення було мозаїчне пано на магазині Океан у Львові яке не дивлячись на обіцянку зберегти зруйнував забудовник і під тиском громадськості і міської влади яка зайняла позицію містян відновити улюблений елемент району. Мої прогнози не втішні. Влада і бізнес і надалі будуть глухі що до настроїв у суспільстві.

Можлива радикалізація захисту спадщини де Культура = терор або субкультурні рухи під умовною назвою Остання крапля. Де металопластикове вікно в пам’ятці яке встановили замість історичного дерев’яного буде розбито камінням а засклений балкон закидано пляшками з фарбою. Важко собі уявити в що може перерости протистояння з забудовниками. І так доки вони не будуть боятись знищувати те що цінне нам.

Ми маємо боротись за спадщину. Але буде приємно як влада буде займати правильну сторону.

Джерело фб