Дуже тривожне рівняння, або навіщо путінський режим знищив дугіну

Про загибель Дугіної.

Дуже тривожне рівняння.

Перша складова: Україна не має відношення до цього теракту. Це аксіома.

Друга складова: для досягнення своїх «вищих» цілей при путіну російська держава запросто організовує теракти, і за кордоном, і на власній території. І це теж аксіома.

Мета - вплинути на суспільну думку у вигідному для себе ключі, залякати певну частину суспільства / групу людей, замести сліди власних тяжких злочинів, перекласти вину за щось на іншого або помститися за зраду собі любимій. Прикладів безліч, немає сенсу перераховувати.

І що в результаті? Склавши ці дві складові, отримуємо ситуацію, за якої сотні російських пропагандистів, починаючи від Соловьйова і Скабєєвих, і закінчуючи якоюсь нікому не відомою Анфісою Івановою з Мухосранська, мають готуватися до відходу в інші світи.

Їхнім усуненням путінська держава (читай ФСБ і Ко) вирішує мінімум три завдання.

Перше. Змінює суспільну думку і отримує обґрунтований привід для загальної мобілізації з метою порятунку «матушкі рассєї від НАТА і бандєравцев».

Друге. Знищує живих свідків своїх воєнних злочинів, зокрема в інформаційно-пропагандистській сфері.

Третє. Підриває довіру до України в очах Заходу, розширюючи коло путінферштеєрів. Адже терористичним державам зброю, гроші та іншу допомогу не надають. Одна справа знищити воєнний аеропорт чи інший об’єкт, а інша, - підірвати цивільних в центрі міста. І байдуже, що для росії - це звична практика. Україну роздивляються під лупою.

Той випадок, коли вбивство тисяч людей - це звична справа, адже війна, куди ж без втрат. Проте усунення парочки цивільних, яким би злом вони не були насправді, - це табу, злочин, за який нема прощення.

Як нейтралізувати загрози. Завдання не з простих. Проте як мінімум два кроки зробити варто.

По-перше, публічно заявити про непричетність України. І то не вустами якогось другорядного радника когось там біля президента, а на прес-конференції керівників провідних силових відомств чи принаймні спільною заявою для ЗМІ.

По-друге, довести до наших партнерів по відповідних каналах спецслужб інформацію, яка свідчить про непричетність України до цього терористичного акту.

Перша світова починалась з, на перший погляд, не суттєвого теракту, проте загинули а результаті мільйони. Не можна допустити, щоб постановочні вбивства власних плебеїв у виконанні російських спецслужбістів призвели до корінної зміни диспозиції у цій війні не на користь Україні.