Як Україна поводиться з полоненими солдатами

Війна в Україні щодня приносить нові випробування та вимагає від обох сторін не лише фізичної стійкості, але й моральної. Російська агресія супроводжується постійними фактами жорстокості та порушенням міжнародного права, серед яких одним з найжахливіших стало нещодавнє вбивство шістнадцяти українських військовополонених на Покровському напрямку. Як повідомив Генеральний прокурор Андрій Костін, це наймасовіший відомий випадок страти на фронті. Такі акти варварства не є поодинокими випадками, а скоріше продовженням державної політики російського керівництва, що нехтує усіма нормами права.

Окрім цього, відео зі стратою трьох беззбройних українських бійців на Торецькому напрямку, яке з’явилося у вересні, ще раз підкреслює ступінь жорстокості російських окупантів. Факти подібних злочинів не залишаються поза увагою української прокуратури та міжнародних правозахисників. Українські слідчі органи активно працюють над розслідуванням цих інцидентів, а також отримують свідчення від полонених російських військових, що підтверджують подібні звірства.

Проте в контексті цього звірства важливо відзначити, як Україна дотримується міжнародних зобов’язань. На відміну від агресора, українська сторона дотримується Женевських конвенцій 1949 року, зокрема III Женевської конвенції, яка регулює поводження з військовополоненими. Стаття 13 цієї конвенції забороняє будь-які акти насильства, включно з катуванням або жорстоким поводженням із полоненими. Ця відданість нормам права стала своєрідним етичним маркером для українських військових, які, навіть в умовах війни, вивчають міжнародне гуманітарне право і чітко його дотримуються.
Ці моральні стандарти України стали помітними, коли журналістка Валерія Семенюк отримала можливість відвідати один із таборів для російських військовополонених на заході України. Замість очікуваних суворих умов вона побачила зовсім іншу картину: полонені живуть у колишніх в'язницях, але ці місця швидше нагадують перевиховні заклади, ніж місця покарання. На кожному кроці є символи української історії та культури, а також вказівки на дотримання прав військовополонених.

У таборі полонені мають доступ до церкви та медичних послуг, а їхнє харчування складається з трьохразового прийому їжі, включно з борщем, свіжоспеченим хлібом, салатами та м'ясом. І хоча раніше українські солдати змушували полонених співати гімн України, від цієї практики відмовилися після зауважень Міжнародного червоного хреста.

Контраст із умовами утримання українських військовополонених на Росії є разючим. Ті, кому вдалося повернутися з російського полону, свідчать про моральне і фізичне виснаження, нестачу харчування, медичної допомоги та регулярне знущання. Більшість із них навіть не мали змоги побачити представників Міжнародного червоного хреста, що вказує на грубі порушення міжнародного права з боку Росії.

Це ставить Росію у світлі держави, яка нехтує власними деклараціями про права людини. Натомість Україна демонструє, що навіть у найважчих умовах вона залишається вірною принципам гуманності та права. Показуючи полоненим російським солдатам портрети Бандери та подаючи їм борщ, Україна намагається нагадати про цінність культури та історичної справедливості. Це не акт насильства чи пропаганди, а радше жест, який демонструє, що навіть під час війни людська гідність має значення.

Зрештою, війна — це не лише битва зброєю, але й битва ідей. І тут Україна демонструє свою перевагу, ставлячи людяність вище ненависті.

Детальніше про це у відео Zusammen_TV.

Zusammen_TV розпочав своє мовлення в грудні минулого року в Берліні і транслюється українською мовою. Наразі ефір триває кілька годин щодня через кабельні мережі та соціальні мережі в Україні та інших європейських країнах, а також через супутник. Контент, який створює команда Zusammen_TV, публікується не лише в соціальних мережах, але й на німецькому телеканалі OstWest-24. Він ліцензований двома мовами — українською та російською — і базується на берлінському телеканалі OstWest, який отримав дві престижні німецькі нагороди за висвітлення військових дій на початку російської війни проти України. З січня 2024 року OstWest-24 транслюється через супутник Hot Bird 130° на всю Європу, аж до кордонів Туреччини.