Українцям за кордоном нарешті дозволять бути українцями?
Верховна Рада прийняла за основу законопроект про множинне громадянство. На черзі, звичайно ще друге читання, доопрацювання, ймовірно, Конституційний суд – але, після багатьох років очікувань, тяганини й популізму крига нарешті скресла.
Знаючи, скільки випробувань за останні 100-150 років випало на долю наших співвітчизників, не варто дивуватися, що емігрували вони багато й часто. Навіть до 2022-го у світі налічувалися мільйони українців – а тепер, з початком великої війни, ця цифра збільшилася в рази. І навіть коли війна скінчиться, додому повернуться далеко не всі. Вони робитимуть за кордоном кар’єру, купуватимуть житло, створюватимуть родини – і, врешті-решт, набуватимуть громадянство інших країн.
За нинішніми нашими законами, прийнявши паспорт будь-якої іноземної держави, українець зобов’язаний відмовитись від паспорту українського. Тобто юридично припинити бути українцем. Його діти, що, можливо, народяться на чужині, будуть вже повноцінними німцями, американцями, поляками, італійцями – і добре, якщо хоч зрідка згадуватимуть про своє коріння.
Саме для того, щоб цього не сталося, потрібно узаконити множинне громадянство. Щоб український емігрант знав: в нього завжди є дім, де його чекають і куди він може повернутись. І частка цього дому – синя картонна книжечка чи світла пластикова карточка – завжди з ним.
Втім, я б пішла ще далі. Бо багато українок, що виїздять за кордон, виходять заміж за місцевих чоловіків, народжують їм дітей… І от чому б не вважати громадянами України усіх дітей, народжених українками? Свого часу подібна практика дуже допомогла євреям – коли прийшов час збирати докупи державу і створювати єдину націю, так було набагато простіше знайти своїх.
А ще багатьох маленьких українців вивозять за кордон їхні батьки. Там ці діти ростуть, вчаться, потроху забувають далеку батьківщину, і врешті-решт з повноліттям отримують іноземне громадянство. То чому б нам не видавати паспорт України не повнолітнім, по суті, дорослим людям – а дітям, одразу після народження? Так, навіть виросши на чужині, людина вже матиме повноцінне українське громадянство і зв'язок з домом.
Коли ми виграємо війну, нам доведеться вступити у нову боротьбу, не менш запеклу – боротьбу за виживання української нації. Нації, яка разом з суто європейською кризою народжуваності стикнеться з величезним відтоком людей внаслідок масової еміграції. І думати про це ми повинні вже зараз – щоб не було надто пізно.
Джерело фб