Нон-фікшн як потреба сучасної Майданної України
Нон-фікшн — це особливий літературний жанр документальної прози. Будується він на реальних подіях, без домислів. Але подаються факти (тут важлива послідовність сцен) через образне креативно-абстрактне сприйняття автора. Цей жанр ще можна назвати документальною публіцистикоюжиття.
Напередодні Генеральна прокуратура заявила, що «провокація на Банковій 1 грудня 2013 року, під час якої «Беркут» жорстоко побив учасників Євромайдану» була організована тодішнім керівництвом країни. Підозра у цій справі оголошена екс-президенту В. Януковичу, екс-міністру внутрішніх справ В. Захарченку та низці інших високопосадовців.
Тодішні події владою подавались з точністю до навпаки. На регіони йшла викривлена інформація, що спричиняло нерозуміння в частини населення суті подій на Майдані. Як заявив представник Генпрокуратури С Горбатюк, «протягом чотирьох годин створювалась картинка, яка демонструвала, що страждають працівники правоохоронних органів». За його словами, до кримінальної відповідальності за результатами розслідування подій під час Майдану, притягнуті 274 людини.
З моменту початку Майдану і наступного протистояння тодішньої влади і суспільства минулого практично два роки. Два роки уже нинішня влада і правоохоронні органи водили громадськість за ніс, розповідаючи про боротьбу із колишньою злочинною владою і не вчиняючи для цього ніяких дій. Вся правда про Майдан, його атмосферу, логістику, взаємини, історії, легенди, символи, атрибутику в логіці стилю, про розслідування трагедій, пов’язаних з загибеллю героїв Небесної сотні, замовчувалась або, у кращому випадку, підмінялась пафосною анімаційно-ритуальною риторикою офіціозу можновладців. Про такі очевидні речі як наповнення управлінського стилю діяльності всіх структур смислом Майдану, залучення креативних індустрій до осмислення, фіксації і переведення цих надбань в реальне життя сьогоднішньої Майданної України навіть не йшло мови.
У перші післямайданні дні тодішнім керівництвом Генпрокуратури України було порушено більше двох з половиною тисяч справ по фактах злочинів, вчинених представниками минулої влади. За два роки змінилось три прокурори, а результатом діяльності цього органу стала, як не дивно, відсутність доведення розслідування до логічного завершення за порушеними справами. Сьогодні була названа цифра притягнутих до відповідальності — 274 особи. Назвіть прізвища цих людей, посади і ступінь покарання. Панове прокурори, покажіть правдиву статистику і конкретику, яка випливає з цього. Чи переведення на іншу роботу або навіть звільнення з посади і є покаранням в розумінні нинішнього Генпрокурора?
Будь-яка неправда від влади (навіть нібито під егідою найгуманіших помислів домайданних стандартів розуміння громад та суспільства) обертається бумерангом недовіри, несприйняття, гидливості до всього, що уособлюється владним інститутом держави і, зрештою, презирства таненависті. Нерозуміння цього - сліпе чи інсценоване - призводить до автоматичного збурення суспільства і, зрештою, втрати самої влади.
Правдивість, без домішків вимислу, динамічне, адекватне партнерству інформування про реальні подіївкрай необхідні українському суспільству. Зокрема, іяк мотиватор можливостей успішного життя тут, в Україні, яка живе в умовах гібридно-месіанських агресій. Це та стежка, рухаючись якою влада може наблизитись до народу, відкрити серця і душі громадян держави. Це той камертон, що дозволить владі налаштувати ефективний сучасний інструмент - систему державного публічного управління - на еталон звучання (ля першої октави) у взаємному діалозірівноправних партнерів з розбудови умов для щастя всіх, без виключень.
Суспільство (яке вже живе сучасними комунікаційно-контентними динаміками та технологічними рішеннями) варте довіри - цю істину довів Майдан. Владі варто відкрити шлюзи публічного документального підтвердження своїх дій і намірів як первинну функцію в управлінні (яка б вже мала комбінацію із стратегічних та оперативних комунікаційних комплексів звучання). І тоді ми отримаємо органічне єднання задумів (анонсів) і процесу їхньої реалізації на всіх рівнях справжнього громадянського суспільства.
Образне креативно-абстрактне осмислення громадянами своїх історій, що складають нашусьогоденну велику історію через відкриту масовудокументалістику правди, як на мене, і є ще однимшляхом-ресурсом до оновлення держави і оновленого суспільства. Такий нон-фікшн сучасності. Додам лише, що за твердженням відомого британського письменника і провідного світового експерта з питаньпротидії російській пропаганді Пітера Померанцева, жанр нон-фікшн є однією з найпотужніших ознак сильних демократій світу.