ФСБ vs НБУ: зв’язки Андрія Пишного із російськими спецслужбами

Жизнь 2023-09-21 14:50

 

На цьому тижні медійний простір сколихнув скандал, який розгорівся на фоні розслідування журналіста Сергія Іванова, який звинуватив очільника бюджетного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева у системній співпраці з росіянами. Проте, якщо розглядати діяльність влади, то інтереси країни агресора можна знайти на найвищому рівні. Так, не менш резонансним стала співпраця групи «Гетманцева-Колюха- Железняка» з головою Національного банка України Андрієм Пишним. Ця група 30 березня 2023 року подала законопроект 9107-1, яким дозволяється не тільки націоналізовувати системно важливі банки якщо вони знаходяться під контролем росіян, але і виводити їх з ринку. Мова йде про Сенс Банк Михайла Фрідмана. Основна ідея законопроекту – зробити можливим передачу Сенс Банку до ФГВФО. Таким чином буде реалізовано план ФСБ по помсті Михайлу Фрідману та Петру Авену, які знаходяться в Лондоні і принципово не хочуть навіть відвідати Москву. 9107-1, який вже було прийнято в першому читанні 11.04.2023, є помстою російської влади власникам групи Альфа, які хоч і потрапили під санкції, проте ховатись в Москві відмовились. Інструментом цієї помсти є група «Гетманцева-Колюха-Железняка», яка діє за підтримки Андрія Пишного. За наявною інформацією від джерел з ЄС та наближених до Порошенко осіб, Пишний зараз розглядається як основний кандидат в конкуренти Володимира Зеленському на президентських виборах. Хто і як може допомогти реалізувати такий амбітний план – у нашому розслідуванні.

 Російське коріння у біографії голови НБУ

 Зв’язки з рф у Андрія Пишного варто шукати ще у Чернівцях, де Пишний, Іванчук та Яценюк познайомились у Черновецькому державному університеті. Втрьох вони займались бізнесом в компанії ТОВ «Юрек-Аудит». Їх бізнес не можна було назвати успішним, поки в житті Андрія Пишного не з’явився впливовий знайомий його батька Ігор Плужников (1958-2005) – член команди Віктора Медведчука, керівник політичної партії СДПУ(О), народний депутат ІІІ (1998- 2002) та IV (2002-2005) скликань. Саме він утримував 71% акцій телеканалу каналу «Інтер», який використовували для пропаганди серед російськомовних українців.

Якщо співставити біографії Плужнікова та Пишного, можна знайти багато цікавого. Пан Плужніков з жовтня 1999 року очолив наглядову Раду Ощадбанку, де пропрацював до червня 2002 року, після чого перейшов на посаду першого заступника і одночасно з травня 2000 року перейшов на посаду члена Ради НБУ. Якраз на розквіт впливу Плужникова на Ощадбанк прийшлось зростання Пишного в Ощадбанку: зі звичайного начальника управління до першого заступника Голови Ощадбанку. Тут потрібно враховувати, що Пишний де-факто представляв в правлінні Ощадбанку інтереси Плужнікова (фактично росіян). Сам же Плужніков був агентом впливу РФ: він не тільки утримував ТВ-канал Інтер, 29% якого належало Першому каналу (ОРТ, РФ), але і був заступником Медведчука та близьким другом Сівковича.

Плужніков помер у Німеччині 22 червня 2005 року за загадкових обставин від «токсичного гепатиту». Його друг по партії Володимир Сівкович публічно вимагав проведення розслідування обставин смерті Плужнікова, але справу не довели до завершення. Сівкович навіть звинувачував у смерті Плужнікова Петра Порошенко, який на той час очолював РНБО. Втім, такий крок з боку Сівковича був скоріш за все операцією прикриття, оскільки ТВ-канал Інтер в момент смерті Плужнікова перейшов до екс-голови Євразхолдингу (Р. Абрамовича) Валерія Хорошковського, тобто фактично під повний контроль росіян.

Після смерті Плужнікова Андрій Пишний прогнозовано втартив посаду та перейшов до роботи в наглядових радах Ощадбанку та Укрексімбанку.

Проте, Пишний, Яценюк та Іванчук отримали перепуску на найвищі посади саме завдяки агенту впливу росіян Ігорю Плужникову. При цьому вони часто вступали в публічну театральну конфронтацію з Медведчуком та Сівковичем після смерті Плужнікова, але їх просування по кар’єрній щаблині майже завжди супроводжувалось голосуванням людей Медведчука. Не виключенням стала і постанова про призначення Андрія Пишного Головою НБУ, коли майже всі члени колишньої фракції ОПЗЖ, які були присутні на засіданні парламенту, проголосували за призначення Пишного (проект постанови No8107)

Трійка чернівчан, які отримали білет до великої політики від агента впливу Плужнікова, і яких було завербовано спецслужбами рф, завжди опинялась на найвищих державних керівних посадах. Банківській сектор, урядові структури, РНБО та енергетичний сектор – це саме ті сфери, які цікаві росіянам. Наприклад, на той же Ощадбанк покладено особливі функції на час війни, і тому він є об’єктом особливої уваги ворога.

 Вертикаль влади: як Пишний розставляє своїх людей

Пишний продовжує вистроювати і в НБУ вертикаль, яка спрямована не тільки на укріплення його влади всередині НБУ (призначення Барсукова та Щербакової членами Ради НБУ, яка має контролювати діяльність правління), а і управління держбанками. Наприклад, він просунув до члена наглядової ради націоналізованого ПриватБанку свого екс-заступника в Ощадбанку Володимира Литвина, аналогічну операцію він спробував провернути із зміщенням ставленика Кирила Шевченка на посту голови правління Укргазбанку, але поки успіху не досяг. Пишний свідомо витягує у вертикаль влади тих самих чиновників, які діяли від імені «Народного фронту» Яценюка-Княжицького. Наприклад, в грудні 2022 року за лобіюванням Андрія Пишного на другий термін було обрано членом Ради НБУ Олену Щербакову, яка у 2015 році вже призначалась до Ради НБУ від імені Народного фронту Яценюка-Княжицького. Більше того, у випадку із надсиланням своїх колишніх колег до держбанків, які і так контрольовані НБУ, його мотиви мають неекономічний характер, а дії схожі на розстановку агентів впливу по всім важливим ланкам вертикалі впливу на банківський сектор.

 «Там русский дух»: російські сліди у спавах Андрія Пишного

Періодично зв’язки з росіянами давали про себе знати у різних фрагментах роботи трійки Плужнікова (Пишний – Яценюк – Іванчук), і на своїх посадах вони підігрували росіянам або втікачам.

Наприклад, виведення грошей групи «Креатив», які відбувались у 2013-2015 роках під впливом Андрія Пишного. Тоді з державного Ощадбанку було виведено $20 млн через кредит, який було оформлено на групу компаній «Креатив». Начебто кредит було оформлено за підробленими документами. Втім власником групи був нині покійний Станіслав Березкін, який у Верховній Раді VI і VII скликання був у фракції «Партія регіонів». Сама ж угода оформлювалась як раз в період зміни влади в Україні, і Станіслав Березкін міг представляти не свої інтереси, а інтереси родини Януковича чи інших регіоналів, які виводили кошти з України, готуючись до «реваншу». Роль Андрія Пишного у цьому процесі проявилась, коли за допомогою депутата «Народного фронту» Іванчука Березкін спробував обійти переслідування прокурорів. Один з найближчих друзів Іванчука викупив майно «Креативу», а потім намагався його збанкротувати. Врешті-решт, схема не спрацювала, а Березкіну САП вручила підозру. Але сам факт, що Іванчук та Пишний, при чому Пишний вже на посаді голови правління Ощадбанку намагались допомогти екс-регіоналу зі стажем Березкіну уникнути відповідальності, знову нас приводить до російського сліду і сліду регіоналів в діяльності Андрія Пишного.

Крім того, саме за участю Пишного видавався у кредит на будівництво ТРЦ «Гулівер», і головне – саме він проводив реструктуризацію цих кредитів під дуже низький процент у 2014-2020 роках. При цьому, бізнесмен Віктор Поліщук крім того, який винен державі Україна за банкрутство банку «Михайлівський», і є власником ТРЦ Гулівєр та ріднею екс-президента рф Дмитра Медвєдєва. Дружина Поліщука є племінницею дружини Медвєдєва. А сам Поліщук, за твердженнями оточення називає події у Ірпіні та Бучі «вигадками журналістів» та уникає публічних оцінок війні. Тобто реструктуризація по ТРЦ «Гулівер» вже проводилась в інтересах родини високопосадовця рф, який несе відповідальність за агресію проти України починаючи з 2014 року. За участі Андрія Пишного кредит Поліщука перед Ощадбанком реструктуризовано до 2044 року під ставку близько 4% річних в гривні.