Загострення ситуації навколо Ірану не вплине на стратегію ЄС з повного припинення імпорту російського газу

Загострення ситуації навколо Ірану дає відчутні економічні наслідки для Європи. Одним із головних ефектів стало різке подорожчання природного газу, що напряму пов’язано з ризиками для постачання енергоносіїв із регіону.

За словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, станом на зараз у країнах Європи вартість газу досягла приблизно 750-800 євро за тисячу кубометрів. Якщо перевести ці показники у звичні для України цифри, йдеться приблизно про 40 гривень за кубометр, зауважив експерт у коментарі 24 каналу.

Чому ж саме Європа опинилася під ударом? Ключовим джерелом постачання скрапленого газу для європейського ринку є країни Перської затоки, насамперед Катар. Й окрім того, що Іран обстріляв один із ключових заводів у Катарі, він розширює географію військової активності, завдаючи ударів по країнах, які формально не є учасниками конфлікту.

"Цікавий момент: Іран почав активно обстрілювати ті країни, які формально не беруть участь у війні. Мовиться про Кувейт, Катар, Саудівську Аравію, Арабські Емірати", - зауважив Пендзин.

Така стратегія, ймовірно, спрямована на розбалансування всього енергетичного ринку, зауважив він. Й через перебої з постачанням СПГ країни-покупці газу почали активніше шукати альтернативні джерела енергії. Це вже призвело до зростання попиту і, відповідно, росту цін на вугілля.

Тож, на думку експерта, дії Тегерану фактично досягли своєї мети: газовий ринок (у тому числі й європейський) дестабілізований, а ситуація залишається напруженою. За кілька тижнів ціни на газ у Європі зросли майже на 90%.

Як зазначила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, лише за перші десять днів загострення Європейський Союз був змушений витратити близько 3 мільярдів євро через різке подорожчання енергоресурсів.

Додатковою проблемою є скорочення запасів газу. Наразі рівень наповнення сховищ у Європі становить близько 30%, що значно підвищує ризик дефіциту у разі затяжного конфлікту. І якщо ситуація на Близькому Сході не стабілізується найближчим часом, Європа може зіткнутися не лише з подальшим зростанням цін, а й із реальними перебоями в енергопостачанні.

Звичайно, агресивна росія хотіла б відродити ту "газову голку", на котрій вона тримала європейців десятиліттями: тут варто згадати про збитковий російський Газпром.

До речі, ще у лютому на четвертому місці з імпорту викопних вуглеводнів з РФ був саме ЄС, який забезпечив Росії 12% (1,3 млрд євро) її експортних доходів. Євросоюз найбільше купує російський LNG (55% імпорту, 734 млн євро). Решту імпорту ЄС становив трубопровідний газ (355 млн євро) та сира нафта (240 млн євро).

Однак Рада ЄС 26 січня 2026 року схвалила регламент поетапного повного припинення імпорту російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу (СПГ) з 2027 року. Й відходити від цього рішення, скоріше за все, не збирається, це фактично підтвердила днями голова Єврокомісії.