Максимальні можливості міні-рівня

Мир 2011-02-24 17:17

Практика останніх років свідчить, що організувати кампанію з вирішення певної політичної проблеми легше в регіонах, ніж в країні загалом. Сталося так з двох причин.

По-перше, на місцевому рівні питання, що потребують вирішення, все ж не такі заполітизовані в порівнянні з проблемами загальнонаціонального рівня, як, наприклад, зміна виборчої системи, податкова чи пенсійна реформи тощо. По-друге, результати відповідних місцевих кампаній є більш відчутними для громадян, адже тут йдеться про вирішення конкретних проблем конкретної місцевості. Однак для ефективності місцевих кампаній критично важливою є комунікація влади та громадян, партнерство громадських організацій та місцевих чиновників. Зараз в Україні діє багато програм, які спрямовані на посилення такої співпраці. Як приклад можна згадати проект «Громадянин і держава. Розвиток партнерства для ефективного врядування в Україні» та проект «Посилення співпраці влади і громадськості на регіональному рівні задля розвитку громади». Основна задача цих проектів — передача в регіони (місцевим політикам та громадським активістам) знань та навичок щодо ефективного аналізу та розробки політики, організації кампаній задля просування певних питань на місцевому рівні. Також передбачається застосовування на практиці здобутих знань шляхом реалізації міні-ініціатив на місцевому рівні.

Чи готова місцева влада в Україні до співпраці з громадськістю? Відповідь — так. По-перше, є організаційна готовність серед представників місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій вчитися, відвідувати тренінги, брати участь у коаліціях з неурядовими організаціями. По-друге, представники влади, так само як і представники громадськості, відчувають, з одного боку, брак власних навичок для аналізу та здійснення дієвої політики в своїх регіонах, а з іншого боку — усвідомлюють певну неефективність, яка реально існує в процесі здійснення повноважень місцевими радами та державними адміністраціями.

Однак існують серйозні проблеми в комунікації між місцевими політиками та громадянами. На жаль, в контексті України не можна говорити про усталеність традиції співпраці влади та громадськості. Навіть на місцевому рівні, незважаючи на те, що саме тут така співпраця більш ефективна. Дуже часто влада не розглядає громадські організації як партнерів, а громадські організації не розглядають владу як доступний канал впливу, через який можливо провести те чи інше рішення. Тож маємо брак партнерських стосунків.

Разом з тим є надії на позитив. По-перше, поступово з’являється все більше і більше ініціатив, які мають на меті стимулювати співпрацю влади та громадськості, демонструвати, що таке партнерство можливе й вигідне для всіх учасників та для громад, що влада може використовувати ресурс громадськості, і навпаки. Такі ініціативи виникають як за участі та підтримки міжнародних організацій чи українських донорів, так і за власної ініціативи неурядових центрів на місцях. По-друге, протягом останніх років вже було кілька вдалих проектів, які засвідчили дієвість співпраці місцевої влади з громадськими організаціями та активними членами громади. Приклад — так званий «Новоазовський експеримент» в одному з районів Донецька. Зміст його полягав у тому, що Донецька обласна рада видала серію міні-грантів для громад та громадських організацій з метою стимулювання вирішення конкретних невеликих місцевих проблем. Хтось на ці гроші будував майданчики, хтось ремонтував під’їзди і т. д. Проект мав реальні позитивні результати. Подібні програми успішно діяли і в інших регіонах, наприклад в Одеській області. Красномовним є той факт, що за дуже невеликі кошти люди готові були діяти задля покращення життя своїх громад. Тож, перспективи є, головне зараз — підтримка місцевих ініціатив та відповідна освіта.