Наввипередки з вогнем
У новому біатлонному сезоні, котрий стартує першого грудня у шведському Остерсунді наша збірна буде боротися за медалі.
Команда підійшла до Кубку світу в хорошому психологічному і фізичному стані. Змінюється методика підготовки, удосконалюється контроль за фізичним станом спортсменів. Кожен нюанс важливий, і ми маємо крокувати в ногу з часом. У нас цього разу відбулися зміни в усіх сферах, зокрема у складі нашої збірної. Ми вивели зі складу збірної В’ячеслава Деркача. Це відомий спортсмен, який брав участь у чотирьох Олімпійських іграх і від його послуг ми не відмовляємося категорично, але результати погіршилися, а місце у збірній потрібно здобувати. Таке правило для всіх, щоб зміцнювати команду, аби не стояти на місці і не згадувати лише попередні результати. Маємо відкривати дорогу молодим, адже саме вони вже сьогодні демонструють хороші результати. Це ті ж Батюк, Возняк, Семенов. Якщо Деркач підготується і продемонструє високий результат, шлях до національної збірної йому ніхто не закриє.
Немає зараз у нашій національній команді також добре відомої біатлоністки Лілії Єфремової. Вона давно на зв’язок з нами не виходила, напевне вирішує сімейні питання. Відсутні зараз контакти і з Оксаною Яковлевою. Ми їй казали: «Готуйся, виступай на чемпіонаті, на кубку». Я чув, що вона не тренується, тобто повертатися не збирається. Ніяких конфліктів з нею не було. Вона не поїхала на Кубок світу після чемпіонату світу, хоча її планували туди везти. Людина сама обирає, що їй робити, а що ні. Біатлон — річ дуже серйозна, у ньому панує жорстка конкуренція, а не тільки дружні відносини.
Порівняно з попереднім сезоном у нас значно зросла як спортсменка Олена Підгрушна. Стріляти вона стала швидше, а головне влучніше, окрім цього додала і фізичних кондицій. Сестри Семеренко Віта та Валя тримають свій рівень. Оксана Хвостенко має виглядати краще ніж у минулому сезоні.
У чоловіків поліпшити результати мають Олександр Біланенко і Олег Бережний.
У справі стосовно головного тренера збірної я не брав участі. Василь Карленко подав документи і на конкурсній основі переміг, його призначило Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту. Контракт з ним підписали, тому що його концепція підготовки до ялтинської Олімпіади була визнана найкращою. Він мені був потрібен перш за все, як тренер жіночої збірної. Зараз Василь Карленко на посаді, яку обіймав раніше.
Є й інші тренерські зміни, ефективність яких ми побачимо за результатами сезону, тоді разом будемо оцінювати.
У нас учбово-тренувальну роботу збірної сьогодні забезпечує Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту. А щодо спорядження, патронів та іншого — цим федерація повністю забезпечує. Ще допомагає коштами Національний олімпійський комітет України. Тож підготовка здійснюється серйозна і повноцінна.
Зараз ми ведемо переговори з російською федерацією біатлону, аби залучити до нашої збірної росіянку Наталію Бурдигу. Вона сама висловила бажання виступати за нашу команду, це не було переманюванням спортсменки. Питання ми розглядаємо таким чином: якщо сильна спортсменка хоче виступати за Україну, то це має сенс і відмовлятися від того не потрібно. Подібні переходи приносили користь багатьом збірним, і у нас теж є такий досвід. Наші спортсмени також переходили в команди інших країн, це звичайна практика, коли людина може реалізувати свій потенціал на іншому місці. Бурдига, начебто, росіянам не потрібна, а вона з її рівнем майстерності для нас не буде зайвою. Спробуємо домовитися з Росією. Наші сусіди беруть у нас фігуристів, фристайлістів, інших спортсменів, але своїх віддавати не хочуть. Наразі Наталя отримала українське громадянство і тепер чекає вирішення своєї подальшої спортивної долі. Поки вона тренується за власні кошти, за допомогою особистих спонсорів. Згідно з правилами Міжнародного союзу біатлоністів той, хто вирішив змінити збірну, має отримати дозвіл його колишньої країни. Якщо порозуміння не досягнуте, то спортсмен не може брати участь у змаганнях впродовж двох років, що минули з моменту його останнього виступу за попередню команду. Росіяни не йдуть на компроміс після гучного внутрішнього скандалу, коли їхня колишня спортсменка Анастасія Кузьміна на останній Олімпіаді принесла Словаччині дві медалі, зокрема золоту.
Володимир Бринзак, президент федерації біатлону України