Хто розкрадає гроші хворих СНІД в Україні?

Громадська організація «ЛЖВ» закупила ліків на $ 4 млн. дорожче за державу і лобіювала свого кандидата в міністри.

До призначення новим міністром охорони здоров'я України вихідця з лав грузинських реформаторів Олександра Квіташвілі питання про нового міністра дуже жваво обговорювала українська медична громадськість. В основному називали три кандидатури: Ольга Богомолець, Василь Лазоришинець, Володимир Курпіта. Кандидатуру Ольги Богомолець вперше почали обговорювати ще рік тому, відразу після перемоги Майдану - але вона як тоді, так і зараз не хоче чистити авгієві стайні міністерства. Лазоришинець був діючим в.о. міністра. А хто такий Володимир Курпіта? Пересічному громадянинові відповісти було б важко, а ось медична громадськість знає: Володимир Курпіта - один із основоположників української мережі «ЛЖВ» (Люди, які Живуть з ВІЛ), видатний борець за права ВІЛ-інфікованих, громадський діяч.

Лжива таблиця «ЛЖВ»

Решта громадських діячів, особливо з «тусовки» захисників прав ВІЛ-інфікованих, вступилися за Володимира Курпіта дуже гаряче. Відбулася низка заходів з однією тезою: Курпіту - в міністри! Пафосу громадських працівників довірилися деякі політики. Наприклад, «Самопоміч» теж підтримала кандидатуру Володимира Курпіти. Основний аргумент був простий: треба, щоб Міністерство охорони здоров'я очолив громадський діяч, а, точніше, пан Курпіта. Дуже треба. Це призведе до чесних закупівель. Вперше за всю історію МОЗ почне закуповувати ліки чесно - не так, як зараз. Адже зараз, вказував глава «ЛЖВ», товариш Курпіти, Володимир Жовтяк, на закупівлях крадуть.

Представники «ЛЖВ» навіть опублікували таблицю, в якій вказали, що в Міністерстві охорони здоров'я нібито закупили ліки для антиретровірусної терапії набагато дорожче, ніж громадські діячі. А значить, вкрали. Підставою для таких висновків стала різниця в закупівельних цінах між «ЛЖВ» (організація закуповує для українських пацієнтів препарати для АРВ-терапії на кошти Глобального фонду з боротьби зі СНІД, туберкульозом та малярією) і Міністерством охорони здоров'я. Неважко припустити, яку роль зіграла таблиця і супровідна публічна акція напередодні призначення нового міністра.

Однак громадські діячі із «ЛЖВ» вчинили вкрай необережно, оприлюднивши свою таблицю. Відгуки експертів про неї були практично ідентичні: «За кого вони нас тримають?». Елементарний перерахунок на калькуляторі демонструє: цифри «ЛЖВ» дуті. Оскільки запідозрити великодосвідчених «громадських діячів» в непрофесіоналізмі важко (вони «обрахували» вже десятки подібних закупівель), доводиться припустити дуже неприємну версію. “Схоже, прагнучи поставити «свого» міністра охорони здоров'я, автори таблиці цілеспрямовано підтасували факти, - каже координатор громадських проектів у медицині Олександр Ішутін. - Адже треба врахувати, що «ЛЖВ» закуповувала препарати за долари ближче до початку 2014 року, а МОЗ - за вдвічі знецінені до кінця року гривні. Як можна було «випадково» пройти повз цього очевидного факту і спотворити показники в тій самій таблиці? Може, «громадські діячі» живуть в якійсь іншій країні з іншими пунктами обміну валюти?”

Крім того, препарати, які закуповуються «ЛЖВ» за рахунок грантів (субгрантів) Глобального фонду, звільняються від оподаткування податком на додану вартість (п. 26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України), а також не передбачають логістичні витрати для поставки препаратів їх кінцевому споживачеві в Україні.

На відміну від цін «ЛЖВ», вартість закупівлі препаратів державою обов'язково включає ПДВ (7%), логістичні витрати на розвезення препаратів до лікувальних установ (1,8%). Оскільки мова йде про постачання імпортних товарів, то додатково в ціні МОЗ є ще витрати на оплату процедури митного очищення ліків, податкове навантаження і поточні витрати дистриб'ютора, комісія за покупку валюти в банках та ін., що для різних дистриб'юторів становить від 5% до 8% вартості препарату. І цей фактор у таблиці «ЛЖВ» чомусь не врахований. Чи «громадські діячі» щиро вважали, що МОЗ теж не потрапляє під ПДВ (такий собі «благодійний заклад»!), а ліки святий дух по повітрю в лікарні переносить?

Для об'єктивного порівняння необхідно порівнювати ціни «ЛЖВ» в доларах і ціни МОЗ у доларах (за вирахуванням ставки ПДВ і логістичних витрат на розвезення препаратів по лікувальних установах). Не в гривнях або рублях - в так званій «твердій валюті».

Як «громадські діячі» Глобальний фонд доять

Якщо ж порахувати все в однакових розрахункових одиницях, то виходить дивна картина. МОЗ закупило ліки ... на 25% дешевше, ніж громадські із «ЛЖВ». Ось що було б, якби місце «чесних» громадських діячів з «ЛЖВ» при закупівлях по Глобальному Фонду зайняли «корумповані» чиновники міністерства:

 

З таблиці неважко зрозуміти: якби в «ЛЖВ» закуповували препарати хоча б за тими ж цінами, що чиновники МОЗ, то на це пішло б на 1,963 мільйона доларів менше. Цю суму щедро оплатив Глобальний Фонд по боротьбі зі СНІД, туберкульозом та малярією. Куди вона пішла, залишається тільки здогадуватися.

Однак на цьому справа не закінчується. Громадські діячі з «ЛЖВ» закуповують не тільки дорожче, ніж МОЗ. Вони ще й закуповують дорожче, ніж їхні колеги у всіх інших країнах із спільної з Україною групи «доходів нижче середнього». Інформація щодо параметрів закупівлі АРВ-препаратів «ЛЖВ» в 2014 році за рахунок грантів Глобального Фонду доступна в базі Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) «Global Price Reporting Mechanism (GPRM)». Різниця по деяких препаратах досягає ... 200%!

№ п/п	Название препарата	Дозировка	Количество ед.	ЛЖВ, цена, за ед., $	Средняя цена на АРВ препараты (страны с уровнем доходов "ниже среднего", $ (Данные: Global Price Reporting Mechnism (GPRM)	Разница цены за ед., $	Оценка "потерь" при закупке ЛЖВ
11	Зидовудин / Ламівудин	300 мг / 150 мг	1 839 480,00	0,1112	0,1127	0,0015	-2 807,19
			2 223 840,00				-3 393,75
			44 880,00				-68,49
22	Тенофовір / Емтрицитабін	300 мг / 200 мг	164 160,00	0,5167	0,1750	0,3417	56 088,00
			779 820,00				266 438,50
33	Ламівудин	150 мг	832 260,00	0,0500	0,0366	0,0134	11 191,12
			2 496 420,00				33 568,53
44	Абакавір	300 мг	827 760,00	0,7409	0,2428	0,4981	412 291,18
			827 700,00				412 261,30
55	Тенофовір	300 мг	895 470,00	0,2903	0,1450	0,1452	130 060,52
66	Ефавіренз	600 мг	454 230	0,1667	0,0993	0,0673	30 585
			1 859 460				125 204
77	Лопінавір / Ритонавір	200 мг / 50 мг	3 489 000	0,5067	0,2455	0,2611	911 050
			2 655 000				693 276
88	Невірапін	200 мг	786 060,00	0,0575	0,0390	0,0185	14 530,83
99	Тенофовір / Емтрицитабін /Ефавіренз	300 мг / 200 мг / 600 мг	386 280	1,5335	0,5256	1,0079	389 342
			288 780	1,5321		1,0065	290 658
110	Абакавір / Ламівудин	600 мг	123 060	1,6007	0,6611	0,9396	115 630
			123 090				115 658
							В Всего: 4 007 832,048
							(52,9%)

 

 

 

Отже, якби «чесні» громадські працівники, які очолюють «ЛЖВ» в Україні, закуповували за цінами їхніх колег з країн, подібних до нашої, то зекономили б більше 4 мільйонів доларів. Куди пішли 4 мільйони? Знову ж таки, нехай це питання актуалізується у Глобальному Фонді по боротьбі зі СНІД, туберкульозом та малярією.

«ЛЖВ» рветься на простори МОЗ

Безпристрасні дані ВООЗ дозволяють реконструювати схему масштабного розкрадання коштів Глобального фонду. Її «родоначальники» і покровителі - керівництво «ЛЖВ». На сьогодні реально контролюють організацію її голова, Володимир Жовтяк, а також Володимир Курпіта. Ці люди часто розповідають, як вони вболівають душею за хворих фатальний хворобою і щосили допомагають їм. Але все ті ж безжальні цифри доводять: реальною метою цих панів, мабуть, було освоєння коштів Глобального Фонду. Пацієнти - швидше прикриття їх прагнення до «хорошого життя».

Вбивчі дані: із понад 24 мільйонів доларів, які Глобальний Фонд виділяє на свої цілі в Україні, на закупівлі чого б то не було (у тому числі ліків) йде лише близько 13 мільйонів. Решта грошей, понад 11 мільйонів доларів, складають витрати на самих громадських працівників. “Що сказати про громадську організацію, яка працює з ефективністю менше 60% (без урахування корупції), та ще й маючи справу з такими обсягами коштів? Тільки одне: боротися за права ВІЛ-інфікованих в Україні дуже вигідно. До тих пір, поки хворі на СНІД не переконаються, що їх обкрадають і наживаються на ліках, які могли б продовжити їхнє життя. Ось тоді, мабуть, не поздоровиться самим «громадським діячам»” – вказує Олександ Ішутін.

Експерт ставить питання: навіщо «чесні» громадські діячі із «ЛЖВ» хотіли висунути свого міністра Володимира Курпіту? Чи не для того, щоб поширити свою схему із закупівлями АРВ-препаратів на якомога ширше коло ліків? Тоді і 4 мільйони здалися б дрібницею.

Проте у результаті Міністром охорони здоров'я України став грузин Квіташвілі, а не Курпіта. Новий міністр уже каже, що буде намагатися закупити ліки через Глобальний Фонд боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. На цьому наполягають і депутати з демократичної коаліції у Верховній Раді. Але чи потрібна при цьому «прокладка» з «чесних громадських працівників» з української ЛЖВ, до рук яких прилипає до 52,9% вартості закуповуваних ліків - і це ще не рахуючи витрат на їх зарплати?