Гришко рассказал, почему ушел и как учил китайцев оперному пению
Народний артист України, соліст Metropolitan Opera і Маріїнського театру Володимир Гришко протягом трьох тижнів дав у Китаї 40 майстер-класів длямісцевих оперних співаків и студентів у 4 провінціях та розвопів нам про "привидів" в опері.
- Розкажіть, що саме за майстеркласи Ви давали в Піднебесній? Це
стосувалось беспосередньо класичного репертуару? Опери? Чи Ви також
знайомили місцевих фахівців з українською піснею?
- Була презентація для різного діапазону співаків, учнів, які
вивчають бельканто (італійську школу співу).
Звісно, я співав і україньску пісню. Дійсно, прагну, щоб нашу
українську культуру, глибинну культуру (ми - нащадки великої
трипільської цивілізації) просувати на весь світ, у тому числі і в
Китай, нашу українську пісню.
Знаєте, як тепло cприймають “Ніченьку місячну”! Українська пісня,
вона дуже мелодійна, і мова наша співуча, вона дає можливість відчути
серцем, прагнути до ще кращого співу. Наприклад, німецька, финська дещо важкі для співу.
А українська - ті ж самі голосні, що й в італійській. Навіть, якщо не знати мови,
але співак гарно володіє голосом, то він здатен донести до слухача, передати
енергетику пісні, всім вона стане зрозумілою.
Ми, співаки, як антени, й ті хвилі, які ми випромінюємо, йдуть від
нас до людей. Навіть без глибокого розуміння мови, емоції у голосі
передають глибину змісту української пісні. Впевнений, українська
пісня у Китаї ще зазвучить.
Я вів майстер-клас англійською, а перекладач перекладав на китайську.
Але я пообіцяв, що наступного разу я спробую вже більш-менш
володіти китайською. А поки спілкувався англійскою та італійсьскою.
Китайською вже вивчив "Во ай німень" (я вас кохаю - авт). І я тут
навіть китайську пісню співав.
- Довго готували її?
- Місяц взяло у мене вивчення. Ми, музиканти, артисти все дуже
швидко сприймаємо на вухо. Воно все ніби закодоване. Так що можу
співати й німецькою, й чеською, й фінською. На слух я багато
сприймаю. Надіюся, що й китайська мова мені сприйметься..
- Будете розмовляти зі своїми студентами у Києві?
- У мене в консерваторії ім.Чайковського в Києві є 10 китайських
студентів, і вони так гризуть каміння цієї науки... Вони намагаються
вчити якісно і швидко. Дуже здібни.
Світ змінюється, cпівак повинен опанувати декілька мов, це йому
допоможе у кар"єрі.
- То раз Ви взялися вивчати китайську, то пов"язуєте плани з цією країною?
- Колись мені казала бабуся, що прийде час, коли Схід опанує світом.
Так і виходить. Тому я зацікавився Китаєм, це велика, глибінна культура.
Велика мудрість у китайців є. Вони не повільні, вони - мудрі.
Перед тим, як зробити якийсь крок, вони 10 разів подумають.
Чого немає, на жаль, у слав"ян. Ми рубаємо з плеча, і вперед. У
китайців є толерантніть і виваженість, які дуже шануються і мають свою
високу ціну.
Що ж до вражень, то запам"ятаю, перш за все, посмішки на обличчях.
Багато людей, і всі посміхаються.
Про плани не кажу. Я людина з забобонами. Але десь наступного року
навесні я приїду сюди з великим туром майстеркласу. Вони оцінили
українського артиста, співака, професора. Думаю, що китайці чекають
моєї високої золотої ноти. Мені дуже це приємно.
Так що я сподіваюся. І буду планувити свої концерти і виступи. Серед
громади, діаспорян, серед дипломатів. Ми, співаки, повинні об"єднувати
всіх.
- А взагалі про творчі плани: що переважує - виступи чи викладання?
- Колись я був у Нью-Йорку, дебютував там у муніципальній опері
просто як гарний чоловік з блискучим голосом, українець. Але я не
розмовляв англійською, не знав, що значить бельканто, взагалі не знав,
що є система аподжіо (яка допомагає співаку з диханням). Співав так,
як десь почув.
Зустріч з великим маестро Лучано Паваротті змінила все моє життя.
Зараз я володію 10 таємницями вокалу. Мені важливо комусь їх передати.
Не лише в Україні. І важливо відчути себе професором.
Паваротті, коли зі мною займався, грошей не брав, а 45-хвилинний урок
у нього на той момент, коштував півтори тисячі доларів.
Чому він погодився зі мною працювати? Тому, що повірив
у мене, тому що хотів мені допомогти, відкрити ці таємниці "золотої
гортані". Я йому обіцяв, ща прийде час, і я також буду безкоштовно
передавати ті таємниці великої італийської школи бельканто, якій
більше 200 років, талановитим учням, співакам. Передавати китайцям,
африканцям, італійцям, українцям, росіянам, білорусам - усім.
Час йде дуже швидко, я не буду співати 100 років. Дай Боже мені ще проспівати 10-20 років.
Потрібно передавати свій талант, свою майстерність. Ось
чому я приїхав до Китаю. Так, я вважаю себе людиною, яка відбулася у
житті. Входив у п,ятірку кращих тенорів світу. Час іде. Радію з того,
що маю чим поділитися, розкрити секрети. Коли на очах у тебе студент
починає співати, у мене від радості руки дрижать, я хочу далі
жити та творити. Вочевидь, у цьому й є моє покликання - не лише
співати, а й передавати те вічне мистецтво бельканто.
Що ж до опери, то я сам вирішив піти. Пішов, щоби повернутися. В
оперному світі, можно сказати, у бізнесі, всередині, дуже багато
політики. Не хотів би про це говорити. Я своєчасно змінив cвій човен,
приїхав в Україну (до того був солістом Маріїнського театру), але
продовжую співпрацювати з Валерієм Гергієвим, видатним, кращим
диригентом. Усі видатні співаки - Гнатюк, Мирошніченко, Солов"яненко,
Атлантов - прийшли на естраду після того, як зробили кар"єру в опері.
Ми не можемо по 4-5 місяців сидіти на одній постановці. Час для мене
багато важить. Я хочу більше встигнути. Більше співати не естраді,
більше бути з людьми. Професфйний співак має співате все, так Паваротті
мені казав. Окрім тупої попси, звичайно, всі жанри повинні бути
присутні.
- Ви відчули якесь особливе ставлення до себе у зв"язку з подіями,
які відбуваються зараз на нашій Батьківщині?
- Усі тут , звичайно, про події знають. Люди дивляться, цікавляться
інформацією. Знаєте, вони з нами. Я відчуваю, що вони нам
симпатизують. Я не хочу глибоко занурюватися у політику, моя зброя -
це моя ліра, моє горло і мій спів. Доки звучить голос Гришка, він буде
співати і прославляти Україну, славити українську націю і закликати до
миру і єдності своїм талантом, своїм іміджем.
Я сподіваюся, що скоро закінчиться ця біда, яка сталася в Україні, і
мир прийде на нашу святу, святу, святу землю.