11 сентября в прокат выходит фэнтези-лента "Дракон Пита" - трейлер

11 серпня 2016 року  виходить в  прокат «Дракон Піта» -  епічна пригода головного героя – хлопчика, який дружить з дивовижним зеленим драконом.

 Але водночас, це історія про зростання особистості, пошук свого місця в житті і силу дружби.

Режисер і сценарист Девід Лоурі запевняє: «Ми намагалися дотримуватися основних принципів протягом всього виробництва фільму. Кожна сцена повинна була говорити за себе і виглядати дуже реально. Я згадую своє дитинство як пригоду, і я хочу передати це через екран у найдрібніших і найвеличніших деталях».

 ІСТОРІЯ

 Протягом багатьох років містер Мічем (Роберт Редфорд) бавив місцевих дітлахів казковими історіями про лютого дракона,  який живе на півночі, глибоко в лісах. Для його дочки Ґрейс (Брайс Даллас Говард) всі ці історії здавалися всього лише вигадкою, але тільки до тих пір, поки вона не зустріла в лісі хлопчика на ім'я Піт (Оакс Фіґлі). Піт вже довгий час живе у дикому лісі, у нього нема ні дому, ні родини, проте є чудовий друг – величезний зелений дракон Елліот. За словами Піта, Елліот дуже схожий на казкового дракона з казок містера Мічема.

Ґрейс поступово здобуває довіру Піта і відкриває йому очі на світ за межами лісу. Поява хлопчика змушує Ґрейс інакше поглянути на своє життя також, зокрема на стосунки з лісорубом  Джеком (Уес Бентлі), власником місцевої лісопилки. Джек хоче підтримати бажання Ґрейс вивчати і захищати навколишні ліси, але в той же час йому потрібно, щоб його компанія приносила прибуток. Через це вони починають віддалятися один від одного.

Одного разу безтурботне життя Піта і Елліота опиняється під загрозою і  Ґрейс разом з 11-річною дочкою Джека Наталі (Уна Лоуренс) вирушає до лісу, щоб з'ясувати правду про дракона і дізнатися, звідки взявся Піт, і де його сім'я.

ВСЕ ПОЧАЛОСЯ З…

 Фільм Disney «Дракон Піта» 1977 року – мюзикл, що поєднує в собі і художній фільм, і анімацію. Фільм розповідає історію хлопчика, який подружився з анімованим зеленим драконом. У картині знімалися Міккі Руні, Хелен Редді, Ред Баттонс і Шеллі Уінтерс.

На студії Disney давно думали про те, щоб представити «Дракона Піта» новому поколінню любителів кіно.

 ЯК ЗНІМАЛИ ФАНТАСТИЧНУ ПРИГОДУ

 Коли з акторським складом визначилися, кінематографісти почали підбирати творчу групу. Їм вдалося зібрати вражаючу команду художників: оператора-постановника Бояна Бацеллі, художника-постановника Джейда Хілі, художника по костюмах Аманду Ніл, монтажера Лізу Зено Чургин, композитора Деніела Харта і спеціаліста зі спецефектів Еріка Сейдона. 

Фільм «Дракон Піта» існує поза конкретним часовим періодом, як візуально, так і сюжетно. Неможливо зрозуміти, коли сталася ця історія. Саме цього цілеспрямовано домагався сценарист і режисер Девід Лоурі. «Я з’ясував, що фільми, які я люблю і до яких періодично повертаюся – це фільми, які не старіють. Вони вічні, тому що дія відбувається в якийсь певний час, - пояснює він. – Так що, перенісши сюжет в недалеке минуле і не особливо наголошуючи на цьому, ми створили якусь реальність, у якої немає визначеної дати, але, здається, що це було вчора».

СТВОРЕННЯ ЕЛЛІОТА

 Елліот повністю створений на комп'ютері, але він все одно повноцінний герой цієї історії. Піт полюбив його всім серцем, і є підстави вважати, що і глядачі матимуть такі самі почуття. Присутність Елліота дозволяє Піту зрозуміти, що йому потрібно, а дракон на інстинктивному рівні розуміє, чого не вистачає в житті Піта, що його місце не в лісі.

Головним питанням з самого початку роботи було – як змусити повірити в ідею, що дитина може дружити з твариною, і як показати їхні особливі стосунки. Але режисер і сценарист Девід Лоурі хотів, щоб спочатку глядачі були не до кінця впевнені у намірах Елліота.

«Елліот унікальний. Таких драконів на екрані ще не було, - додає продюсер Джим Вітакер. – Іноді він здається нам небезпечним, але в цілому – він просто чарівний».

Лоурі вирішив відмовитися від образу лускатої рептилії, запропонував піти в іншому напрямку і попросив Weta Digital придумати абсолютно нового дракона. «Девід хотів створити істоту більш схожу на велетенського ссавця», - коментує Сейндон.