2 ноября в Киеве - композитор Евгений Станкович в проекте «ТРИ «С»
Станкович написав свій, один з найбільш ранніх творів - Перший віолончельний концерт у 1968 р. Прем'єру виконав його друг – Всеволод Якименко, але після цього концерт фактично зник з поля зору виконавців і навіть голоси для оркестру були на довгий час втрачені. І сам автор цей твір активно не популяризує. Однак, його все ж таки почув Ростропович і він йому сподобався. В один з приїздів з концертом до Києва Ростропович попросив Станковича написати і йому концерт для віолончелі з оркестром.
І це вже після того, як з'явилися концерти від Шостаковича, Прокоф'єва з присвятою віолончелісту! Проте, Станкович в той час активно писав музику для кіно і не поквапився виконувати замовлення легенадарного музиканта. У другий приїзд Ростроповича, коли Станкович думав, що той забув про своє замовлення чи взагалі то було жартом Маестро, Мстислав Леопольдович й каже: «Де мій концерт?» Свідком цієї розмови стала українська віолончелистка Марія Чайковська (перша виконавиця концерту №1 Скорика), яка і познайомила Ростроповича зі Станковичем.
Тож, для Станковича стало справою честі все-таки написати Другий концерт... Проте, доля розпорядилася інакше – за рік Ростроповича депортували з СРСР та згодом позбавили громадянства. Тож, ідея віолончельного концерту, як спогад про Роспроповича, залишилася не втіленою аж до 2016 р. Проект «ТРИ “С” підштовхнув Станковича та його віолончельне минуле. А ще цікавий факт, що перший виконавець цього концерту – Олександр Пірієв - має азербайджанські корені, а Ростропович, як відомо народився в Баку…
Олександр Пірієв, віолончеліст, перший виконавець, ініціатор та ідеолог національного проекту «ТРИ “С”: «Це - Концерт-Монолог, Концерт-Портрет або навіть Концерт-Одкровення. Не знаю як назвуть його в майбутньому критики... І думаю, що він епохальный, свого роду певний підсумок усього творчого досвіду Генія, який втілений в голосі Віолончелі... Голос всієї епохи, починаючи з середини ХХ століття.
Цікаво і не випадково, що і Шостакович писав свій Другий віолончельний концерт до власного 60-річного ювілею... Все той же голос віолончелі…Сам Другий концерт Станковича ще й концептуальний: 1 частина: "Музика для Марточки» – для своєї першої і улюбленої онучки на пам'ять від дідуся. Але музика цієї частини, як і весь концерт зовсім не дитяча. 2 частина: «Постлюдия» – в ній зашитий «Код Станковича»: його, монограма: eS-E-F (Мі-бемоль – Мі –Фа) – пряма паралель з Бахом: B-A-C-H і Шостаковичем D-eS-C-H. 3 частина: «Монолог Діда» – це вже певно монолог самого Євгена Федоровича Станковича у виконанні віолончелі соло – розгорнута каденція з вкрапленнями тієї ж монограми»
Цікаві факти життя і творчості:
- Окрім гри на фортепіано Євген Станкович навчався грі на баяні та віолончелі
- У віці 34 років став лауреатом Державної (нині Національної) премії ім. Т.Г. Шевченка. Це унікальний випадок в історії мистецької України
- Камерну симфонію №3 музична комісія ЮНЕСКО визнала одним із 10-ти найкращих творів світу за 1985 р.:
- Твори Станковича звучали на кращих сценах Канади, США, Німеччини, Франції, Іспанії, Югославії, Китаю, Філіпін та країнах Східної Європи. У 1996-у був композитором в резиденції кантона Берн (Швейцарія).
- З 2012 р. в Києві щорічно проходить Міжнародний конкурс, який носить ім’я Станковича
- В січні 1992 р. Євген Станкович був головою жюрі Першого Міжнародного фестивалю сучасної музики в Канаді. Композиції Станковича були записані в багатьох країнах, в тому числі такими компаніями, як Мелодія, “Аналекта”, “ЕйЕсВі” та “Наксос”
- Багато років очолював Спілку композиторів України і сьогодні є Почесним Співголовою (разом з Мирославом Скориком), протягом 15 років (2001-2016) був членом Комітету Національної премії ім. Т. Шевченка.
- Автор 6 симфоній, 12 камерних симфоній, 2-х опер, 6-и балетів, цілої низки вокально-симфонічних творів (зокрема, «Панахида за померлими з голоду» на текст Дмитра Павличка), музики до 6 вистав
- Автор музики до більш ніж 100 кінострічок, серез яких: «Народжена революцією», «Легенда про Княгиню Ольгу», «Роксолана»
- Якщо виконувати усі твори Станковича безперервно, то це 20 компакт-дисків, кожен з яких 70 хв. Звучання.