На сцені Львівського театру опери та балету імені Соломії Крушельницької відбулась прем»єра опери німецького композитора Ріхарда Вагнера «Лоенгрін». Вона повернулась у Львів через 150 років. І знову в інтернаціональному виконанні, але в радикальному сучасному прочитанні.
Уже з першої хвилини, як тільки відкрилась завіса і зазвучала музика Вагнера, те, що побачили глядачі на сцені, викликало в кожного масу емоцій: одних шокувало, інших обурило, ще інших зацікавило, але ніхто не покинув виставу. Серед мистецької архітектурної розкоші інтер»ру театру – позолоти, кришталю, ліпнини, живописних полотен зі сцени на глядачів тиснув величезний холодний сіро-зелений закритий простір, заставлений металевими ліжками, на яких лежали і рухались розкудлані істоти, а поміж них снував дивовижний люд зодягнений у сірі довгі плащі із золотими масками - черепами замість облич. Усе це многолюддя зображали хористи, котрі віртуозно співали і були тим ядром вистави, котре у кожній дії вибухало різними емоціями.
- Здійснилась моя давня мрія поставити Вагнера на львівській сцені. І я до цього готувався, - не приховує своєї радості диригент-постановник Мирон Юсипович,- Вагнер спочатку написав п»єсу, а згодом створив музику до «Лоенгрін». Бо, як правило, італійські композитори роблять навпаки. Тому така послідовність творення цієї опери міняє нашу людську свідомість і сприйняття всієї картини відбувається по-іншому. Відтак постановка вимагає потужного ресурсу: фахового оркестру, хору і не кожний театр в Європі може собі дозволити поставити її без скорочень, без купюр. А нам це вдалося! Наші хористи досягли рівня вагнерівських співаків, а це спеціальна школа художнього інтелекту для вагнерівського вокалу. Співають хористи доброю німецькою мовою впродовж трьох дій вистави. Для мене ввійти і пережити цей процес творення, передати емоції Вагнера є захоплюючою працею.
На думку режисера –постановника Міхаеля Штурма тема опери «Лоенгрін» є дуже актуальною, бо вона показує, що коли суспільству заборонено запитувати, то постає питання - а що тоді можна? Як таке суспільство може розвиватись? Вирішальна фраза твору звучить так : «Ніколи не питай мене»
Після прем»єри відбувся брифінг для науковців, мистецтвознавців, де вони мали змогу висловити свої думки про нове прочитання опери «Лоенгрін». Постановка стала творчим здобутком співпраці між львівськими, австрійськими, німецькими митцями. Режисер-постановник Міхаель Штурм, диригент-постановник Мирон Юсипович, художник -постановник Маттіас Енгельман, хормейстри опери Василь Коваль та Йоганнес Кьолер.
«Лоенгрін» це вже четверта прем»єра в рамках проекту «Український прорив», який задумав і втілює Генеральний директор і художній керівник Львівського національного театру опери та балету Василь Вовкун – екс-міністр культури України.
Прем»єра 1, 2, 6 і 7 березня.
Лариса Марчук
