Судьи должны решить, соответствует ли так называемый отменный законопроект №1776 положениям действующей Конституции Украины
Сегодня в Конституционном суде начались слушания по вопросу соответствия требованиям Конституции законопроекта об отмене депутатской и ограничения судейской неприкосновенности.
Конституционный суд Украины начал рассмотрение дела по обращению Верховной Рады о предоставлении заключения о соответствии законопроекта о внесении изменений в Конституцию Украины относительно неприкосновенности народных депутатов Украины и судей требованиям статей 157 (Согласно этой статье Конституция Украины не может быть изменена, если изменения предусматривают отмену или ограничение прав и свобод человека и гражданина или если они направлены на ликвидацию независимости или на нарушение территориальной целостности Украины) и 158 Конституции Украины (Эта статья глачит, что законопроект о внесении изменений в Конституцию, который рассматривался Верховной Радой , и закон не был принят, может быть представлен в Верховную Раду Украины не ранее чем через год со дня принятия решения по этому законопроекту).
Напомним, принятый парламентом ("За" проголосовали 365
народных депутатов Украины при минимально необходимых для принятия решения в Раде 226-ти голосах) пятого февраля текущего года парламентом Украины закон № 1776, отменяет неприкосновенность народных депутатов. При этом в Конституции остается норма о том, что нардепы не несут юридической ответственности за результаты голосования или высказывания в парламенте и его органах, за исключением ответственности за оскорбление или клевету.
Кроме того, документ предполагает, что судьи будут иметь иммунитет от обвинения за действия, совершенные в процессе выполнения судейских функций, кроме случаев принятия заведомо неправосудного судебного решения, нарушения присяги судьи или совершения дисциплинарного правонарушения. Согласие на арест судей, согласно вышеуказанному закону, будет давать не Верховная Рада, как сейчас, а Высший совет юстиции.
Как сегодня
|
Как будет |
|
Стаття 80. Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. |
Виключається.
|
|
Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. |
Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. |
|
Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. |
Виключається. |
|
Стаття 126. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. |
Стаття 126. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. |
|
Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. |
Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. |
|
Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
|
Суддя не може бути без згоди Вищої ради юстиції затриманий та до нього не може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання при вчиненні або безпосередньо після вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
|
|
Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.
|
Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше. |
|
Стаття 129. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. |
Стаття 129. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. |
|
|
Притягнення суддів до юридичної відповідальності здійснюється на загальних підставах. Судді не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності за діяння, вчинені у зв'язку зі здійсненням правосуддя, крім випадків ухвалення завідомо неправосудного судового рішення, порушення присяги судді або вчинення дисциплінарного правопорушення. |
|
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; |
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; |
|
8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов'язковість рішень суду. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій. За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. |
8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов'язковість рішень суду. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій. За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
|
|
|
ІІ. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 2 розділу І Закону. 2. Пункт 2 розділу І Закону набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, у разі якщо на день, що передує дню опублікування цього Закону, Вища рада юстиції є повноважною. 3. У разі якщо на день, що передує дню опублікування цього Закону, Вища рада юстиції не є повноважною, пункт 2 розділу І Закону набирає чинності через десять днів з дня формування повноважного складу Вищої ради юстиції.
|
