Кандидат у московські мери Олексій Навальнйи пообіцяв своїм виборцям зменшити кількість мігрантів у сусідній столиці на 70 відсотків. Це знаходить свій відгук у громадян, бо «понаєхавшиє» справді становлять загрозу звичному способу життя москвичів.
Проте, у який спосіб їх можна виселити з мегаполіса? На яких законних підставах? Хто замістить їх опиниться на робочих місцях у народногосподарському комплексі Москви?
Більшість з тих, кого російське населення вважає мігрантами, є, направду, громадянами Росії. Демографічний вибух у автономіях Північного Кавказу спричинив рух його молодого та енергійного населення у комфортніші для проживання мегаполіси. Цей процес можна пригальмувати лише шляхом створення умов для продуктивної зайнятості громадян у місцях народження. Такої цілеспрямованої політики у Росії не ведеться. Адміністративні ускладнення для приїзджих спричинять лише карколомний стрибок корупції. Хоча, здавалося, куди вже вище?
Разом з тим мусульманський наступ на корінну Росію триватиме, так само і на Україну, яка так само не має жодних ознак не лише політики міграційних процесів, а навіть їхнього вивчення та осмислення.
Розвиваючи свою ідею щодо засобів боротьби з міграцією Навальний запропонував запровадити візові режими з країнами Закавказзя та Середньої Азії. Однак це не вирішить проблеми внутрішньтої міграції.
Україна так само потерпає від біженців і мігрантів, і їх не зупиняє наявність візових бар‘єрів між Україною, і, наприклад, В‘єтнамом, Кореєю, Афганістаном чи Намібією. Проте в ідеї запровадження віз є своє раціональне зерно. Україна вкрай потребує встановлення повнорежимного державного кордону з Росією, бо саме звідти в нашу країну потрапляє найпотужніший наркопотік та експортуються інші види злочинності. Такий стан речей дуже негативно позначиться на євроінтеграційних прагненнях України, а також привноситиме небезпечні явища, яким переповнюється соціум сусідньої країни.
Відеоілюстрація морального стану російського суспільства у міжетнічному розрізі
