Детективну історію нашої зустрічі у Одесі із Військовим Прокурором Південного регіону Максимом Якубовським — розкрию, хіба у мемуарах. Спілкувались довго і без жодних табу на незручні запитання. Говорили про НАБУ та корупцію у прокуратурі, поліції, СБУ та інших силових структурах. Про декларацію майна, взаємини із грузинськими реформаторами. А також про мобілізацію та недоторканих, відновлення військових судів та юридичне визначення війни на сході.
ПРО «НЕПРОФІЛЬНЕ»
Щодо гучного затримання на хабарі вже екс-першого заступника губернатора Миколаївської області Миколи Романчука. Чому спецоперацію проводили Служба безпеки України та військова прокуратура Південного регіону? Чому не Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура? Відбираєте хліб у колег?!
Не можу сказати, що відбираємо — кожен відпрацьовує свій хліб.
У справі Романчука ми вийшли на факт хабарництва за результатами роботи у іншій справі, що не є компетенцією НАБУ. Факт злочину задокументовано.
У вівторок після апеляції на міру запобіжного заходу, тобто завершення першочергових процесуальних дій, плануємо передавати справу до НАБУ (Розмовляли у суботу 18 червня — Резонанс).
Якщо вони вирішать, що немає підстав для її розслідування антикорупційними детективами — тоді завершувати розслідування будемо ми.
Якщо узагальнювати, чому такими справами займається військова прокуратура, по-перше, це компетенція слідчих прокуратури. А, по-друге, люди зі своїми проблемами, зокрема, щодо вимагання хабарів, звертаються саме до нас. Не реагувати не можемо. Але відмічу, справ, що є, можливою, підслідністю НАБУ, в нас одиниці. Решта — компетенція прокурорських слідчих.
Щодо до злочинів у лавах новоствореної поліції. Чому і цим займаються саме військові прокурори?
Тому, що нам довіряють і потерпілі, які звертаються саме до нас, а не до територіальних прокуратур. І оперативні підрозділи, що супроводжують розслідування. У жодній із шести областей Південного регіону не було жодного випадку «витоку» оперативної інформації…
За чинним законодавством, злочини, скоєні працівниками правоохоронних органів є компетенцією органів прокуратури. І якщо територіальні підрозділи цим не займаються, це будемо робити ми!
Класичний приклад — Чорноморськ (колишній Іллічівськ). Нам поскаржилась жінка, що її чоловіка затримали і вона кілька діб не знає де він. Вважаю, зреагували правильно: відкрили провадження, провели комплекс невідкладних дій, у т.ч. негласних; зайшли до Чорноморського міського відділення поліції, знайшли там особу, яку увесь цей час (чотири-п’ять діб) незаконно утримували та катували. І в результаті притягли до відповідальності п’ять оперативників. За незаконне позбавлення волі та катування. Санкції цих статей досить суворі — до десяти років позбавлення волі. Найближчим часом матеріали спрямуємо до суду.
Ну, от скажіть, як я мав реагувати? Відправити заявницю до територіальної прокуратури, мовляв, йдіть туди і там Вам, можливо, допоможуть?!
Є й інший аспект, котрий ми враховували, приймаючи цю заяву: колись майже рік у Генеральній прокуратурі я наглядав за законністю дій слідчих прокуратури Одеської області, що розслідували справи щодо міліціонерів. І бачив чимало скарг на дії працівників тоді ще іллічівської міліції і матеріалів про відмову у порушенні кримінальних справ за спливом часу. Також йшлось про незаконне позбавлення волі та катування. Можливо, хтось не хотів розслідувати ці справи … Тому, щоб не втратити докази, мусили спрацювати оперативно. І врешті ми знайшли навіть відеозапис незаконного затримання цього чоловіка і ідентифікувати причетних осіб.
Справа по Чорноморському відділенню, на жаль, не єдина. У лютому було затримано офіцера вже нової вітчизняної поліції. Дівчину, яка організувала канал торгівлі наркотиками. І більш того — саме вживала амфетамін і намагалась виконувати свої службові обов’язки під впливом наркотичних речовин. Наркоманкою вона стала ще до початку служби у поліції. А потім навіть закладала поліцейську амуніцію у ломбард, бо їй не вистачало грошей на чергову дозу. Вона навіть не знала у якому званні вона проходила службу! Як вона пройшла посилений відбір до оновленої поліції? Запитання. Обвинувальний акт у цій справі вже у суді — у червні-липні ми очікуємо на вирок у цій справи.
У Херсоні у нашому провадженні справа щодо хабарництва начальника відділу захисту економіки за дахування бізнесу. У Кіровограді — притягуємо до відповідальності заступника начальника райвідділу зі слідства.
А щодо податківців та митників?
Є і такі факти. Нещодавно направлено до суду обвинувальний акт щодо слідчого в особливо важливих справах Одеської обласної ДФС. Він вимагав хабар спочатку у сумі 300 тисяч доларів, потім погодився на 100 тисяч.
Щодо митників наразі розслідується декілька проваджень про зловживання на адміністративному кордоні із Кримом. Це і протиправне переправлення автомобілів із АРК та вантажів без митного огляду. Тобто, є чим займатись.
Співробітники української спецслужби також потрапляють у ваше поле зору?
Для військової прокуратури недоторканих немає ані у підрозділах СБУ, ані у прокуратурі. Щодо Служби безпеки — відзначу принципову позицію її керівництва. Саме тому і викрито стільки фактів корупції у лавах цього відомства, у кожній з областей регіону. За всю свою кар’єру не пам’ятаю стільки різноманітних службових зловживань. Раніше у нашій статистичній звітності прокурорського слідства щодо злочинів, скоєних правоохоронцями, прокурорами та суддями, у графі СБУ, як правило, був прочерк. Бо не було ані політичної волі, ані бажання реально боротись із корупцією у їхніх лавах. Хто ще міг документувати корупційну діяльність співробітників СБУ крім власне спецслужби? Міліція?! Але навіть прослуховування телефонних розмов, санкціоноване судом, йде через органи безпеки…
Ситуація змінилась торік і активний процес очищення триває. У Одесі спільно із внутрішньою безпекою спецслужби, ми затримали кількох співробітників різних підрозділів — військової контррозвідки, захисту національної державності, слідчих. Згадані кримінальні провадження вже передано до суду.
У Одеській області оперативники СБУ примудрились вимагати хабара навіть у настоятеля одного з монастирів. Прийшли і сказали, мовляв, ви під монастир незаконно отримали землю — тому або платіть 50 тисяч доларів, або ми почнемо діяти … Гроші взяли прямо у монастирі. Там же були і затримані.
Ще кількох співробітників викрили у Запоріжжі за дахування бізнесу та закриття кримінальних проваджень. До речі, відкритих за надуманими підставами. Тобто, спочатку вони створювали проблеми бізнесмену, а потім вимагали кошти за усунення перешкод.
Нами задокументовано і факт передачі секретної оперативної інформації до квазіорганів «МГБ ДНР» з боку керівника одного з підрозділів Донецького УСБУ. Після реорганізації військової прокуратури це провадження ми залишили у прокуратурі Донецького гарнізону. Наразі обвинувальний акту — у суді.
Ще раз підкреслю, таки динаміка — наслідок ефективної взаємодії із внутрішньою безпекою спецслужби.
А як щодо взаємодії із керівництвом Національної поліції та обласних управлінь щодо протидії корупції у їхніх лавах, зокрема, серед оновленої поліції?
Наразі основна проблема у тому, що керівникам обласних управлінь не підпорядковуються ні основні оперативні підрозділи (захисту економіки, боротьби з незаконним обігом наркотиків) і власне патрульної поліції — тобто структури, що забезпечує охорону громадського правопорядку у регіоні. І це взагалі нонсенс! Чим керує начальник обласної поліції і які інструменти впливу на рівень криміногенної ситуації у регіоні він має — взагалі не зрозуміло. Через службу дільничних інспекторів?! Із професійної точки зору, для мене загадка як Департамент Нацполіції у Києві може забезпечити належний рівень роботи патрульної поліції, наприклад, в Одесі, не володіючи оперативною ситуацією у місті?! Це не запитання — це реальна проблема. І я поки не бачу бажання її вирішувати…
Повертаючись до співпраці із МВС щодо протидії корупції, у 90% я не відчуваю жодних проблем під час розслідувань справ проти поліцейських. Звісно, особливої радості це не викликає, але ставляться із розумінням.
Що стосується підрозділів спеціалізованої поліції — у нас взагалі конструктивні робочі взаємини і досить високий рівень довіри.
А решта — 10%?
Це можна списати на нерозуміння ситуації, наприклад, вищезгаданий приклад Чорноморської поліції …
Фактично випередили наступне запитання. Пам’ятаю, як на початку каденції в Одесі Саакашвілі захоплювався роботою військової прокуратури. Навіть виклав на своїй сторінці у Фейсбуці відео зустрічі з Вами та Володимиром Жербицьким — після затримання на хабарі військового комісару Одеської області. Мовляв, ось вдалий приклад антикорупційної роботи. Хоча, і досі дивує — яке відношення має одеський губернатор до військової прокуратури. Натомість, після затримання міліціонерів з Чорноморського райвідділку, на той час заступник Генпрокурора-прокурор Одеської області Давид Сакварелідзе заявив, що у такий спосіб Одеське УСБУ та військова прокуратура намагаються очорнити пана Саакашвілі. Що сталось і чому минуло «кохання»?
Почнемо з того, що останніми роками уся Одеса та ЗМІ просто кричали про здирництво у місцевому військовому комісаріаті міста та області. Але далі викривальних публікацій справа не рухалась.
Я був призначений на посаду 27 березня 2015 року. На початку квітня ми вже зареєстрували відповідне кримінальне провадження за фактами хабарництва в одеському військовому комісаріаті. І вже 3 червня, тобто за два місяці, ми затримали обласного військового комісара на гарячому. Акцентую, під час отримання другого задокументованого хабаря. За кілька місяців справу було направлено до суду. Інше питання, що і досі у Приморському райсуді Одеси тривають слухання… Але тоді наша спецоперація співпала із призначенням нового губернатора. Міхаїл Саакашвілі як досвідчений політик знав як можна використати інформаційний привід. Нас запросили до ОДА аби подякувати. Відверто, було приємно, подякували навзаєм і пішли собі далі працювати. В мене немає службової необхідності відвідувати наради у губернатора чи мера, і Закон цього не передбачає.
Потім ми провели ще кілька вдалих реалізацій. Зокрема, під Новий рік затримали директора департаменту ЖКХ Одеської ОДА — із хабаром майже 1,5 млн. гривень.
Говорити склались чи не склались стосунки … У нас їх взагалі немає. Навіть робочих. Ми бачились хіба під час представлення нового прокурора області. Приємно було чути і з вус Генпрокурора, і у промові очільника держадміністрації позитивні приклади. Усі вони є наслідком діяльності саме військової прокуратури регіону.
Чому виникла певна напруга? Я так розумію, досить негативно сприйняли спецоперацію щодо правоохоронців Чорноморську. Але ж там йдеться навіть не про хабарництво з боку поліцейських, а про тяжкий злочин проти особи. Громадянина, без будь-яких процесуальних підстав, не просто затримали, а й ще знущались над ним. Не лише катували у відділку, але вивезли за межі населеного пункту, змусили викопати собі могилу, імітували його розстріл … і все це робилось із єдиною метою — вибити зізнання у злочині. Але він цього так і не зробив.
Ви спілкувались після цього із Давидом Сакварелідзе?
А навіщо?!
Ну, може він вибачався …
Ні. Він зателефонував мені у той момент, коли ми зайшли із обшуком до підрозділу поліції. Я тоді на місці керував цією процесуальною дією. Заступнику Генпрокурора я пояснив, що все відбувається згідно закону, спецпідрозділ СБУ «Альфа» до поліцейських силових дій не застосовує, а лише контролює вхід до приміщення. Сакварелідзе відповів: добре, все зрозумів.
А потім нас звинуватили у начебто перешкоджанні розслідуванню пограбування переселенця з Донбасу. Напередодні на чоловіка хтось напав і відібрав 16 -17 тисяч доларів. Але навіть суддя, який обирав підозрюваному запобіжний захід, відмовився його арештовувати через брак доказів.
Розслідування цього факту триває з лютого 2016 року — вже п’ятий місяць. Провину і досі не доведено. Я особисто вивчав матеріали справи, і не знайшов жодного об’єктивного доказу. Можу сказати єдине, працівники міліції, тепер вже поліції, як не знали, так і не знають норм КПК України.
Реагувати на ці питання мав би обласний прокурор. Той, що звинуватив мене у політичних замовленнях. Законність дій поліції та катування підслідних — це його зона відповідальності. Як і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
А чим завершилася справа про хабар співробітника одеської облпрокуратури Олександра Модебадзе. 5 тисяч доларів він вимагав, здається, за закриття провадження поліції …
Обвинувальний акт у суді. Як і щодо одного з прокурорів Суворівського району Одеси.
Днями Генпрокурор Юрій Луценко усіх приголомшив заявою про криміногенну ситуації в Одесі на рівні бандитських 90-х. Це так «дореформували» правоохоронну систему чи це бездіяльність місцевої прокуратури?
Є комплекс проблем. З одного боку уся правоохоронна система перебуває у стадії реформ. Якість цього процесу — винесу за межі цієї розмови. Але загальновідомий факт, що під час реорганізації особливого бажання працювати немає. Немає впевненості у майбутньому, а відтак не вистачає мотивації. З іншого боку, не змінювати заскорузлу систему також не можна. Більш того, її потрібно модернізувати ззовні.
Суттєво впливає на процес — недосконалість законодавства, того ж КПК. Відсутність дізнання спричинило колосальне навантаження на слідчих. Коли реєструється і розслідується кожен, навіть надуманий факт. До того ж у ГУНП області нині катастрофічний некомплект слідчих. Плюс відсутність оперативної координації між місцевими правоохоронцями та Києвом. Тобто насправді, проблем багато.
ПРО ОСОБИСТЕ
Нещодавно з подивом дізналась, що скандально відому діяльність у «Українському виборі», Ви поєднували із роботою помічником, м’яко кажучі, не провладного на той час народного депутата — Геннадія Москаля?!
В обох випадках мене запрошували працювати виключно через професійні здібності юриста.
Я ніколи не був членом «Українського вибору», не входив до структур управління, не брав участі в акціях світоглядного змісту цієї громадської організації…
До речі, а хто запросив?
На той час заступник керівника, екс-заступник Голови Конституційного суду України Василь Німченко. Він очолював Центр правових ініціатив та експертиз. Вони розробляти концепцію закону про боротьбу з корупцією, принципи якого нині імплементовано у нове антикорупційне законодавство України.
Що стосується протидії кримінальної корупції, на момент мого звільнення з органів прокуратури (початок 2012), більше за мене тоді не знав ніхто. 90 % резонансних кримінальних справ щодо корупції — розслідувалось двома слідчими відділами Генпрокуратури, які очолювали Володимир Жербицький і я.
Це і найбільший у світі готівковий хабар у 5,2 млн. доларів за землю у Криму. Я особисто завершив розслідування і спрямував справу до суду. Було чимало суддів, включно із Ігорем Зваричем. Чимало справ. Тому мене і запросили, аби мій практичний досвід допоміг вдосконалити чинне законодавство.
Потім з’явилась цікава ідея щодо правовідносин з землею. Ми розробили свою концепцію, до речі, і досі не реалізовану. Вона полягала в тому, щоб кожен громадянин України отримував свою земельну ренту, оскільки за Конституцією України — земля є власністю усього українського народу…
Мої знання у галузі права були потрібні і Геннадію Москалю. На той час заступнику Голови комітету ВР з питань боротьби із організованою злочинністю та корупцією. Я готував йому окремі довідки і ми досить активно працювати. Зокрема, разом із Остапом Семараком надавали певні рекомендації захисту у справі Юлії Тимошенко.
Під час Революції Гідності я особисто дістав, і ми своєчасно оприлюднили плани спецоперацій по силовому розгону акцій протесту “Бумеранг” і “Хвиля”. Також ми передали Геннадію Геннадійовичу перелік агентури СБУ, що діяла на Майдані і т.д. Багато ще було такого, про що поки не час говорити публічно.
Але моє сумління спокійне.
Кажуть, Вас нещодавно навіть допитали у справах про події на Майдані?!
Так, допитали. Два роки я намагався дати свідчення — нарешті вдалось…
Пропоную тепер розібратись із Вашими деклараціями і позашляховиками. Анкету доброчесності, презентовану Генпрокурором у Одесі, коли заповните?!
Щодо позашляховика — тут все прозоро. Авто вказане у моїй декларації. Його я придбав у час коли не працював в органах прокуратури і навіть не планував повертатись. Я не маю звички записувати майно на родичів, сватів, кумів. Тому першим заповню анкету, коли її надішлють до військової прокуратури Південного регіону. І викладу на відомчому сайті. Мені немає чого приховувати!
ПРО ГОЛОВНЕ
Тема мобілізації та законності у військових підрозділах
Це основний напрямок нашої поточної роботи. Інші справи, про які ми згадували, складають не більше 3-5% від загального обсягу.
Основне — це Збройні сили, військові формування, СБУ, Нацгвардія та Прикордонні війська. Багато проблем, що накопичувались роками. Зрозуміло, що і армію навмисно розвалювали, і військову юстицію. До 2014 року ніхто навіть з військових не міг відповісти на запитання цивільного — а для чого нам армія?! Для чого нам її годувати, якщо на нас ніхто не планує нападати…
Проблем багато і щодо мобілізації. Свіжий приклад. До нас звернувся зі скаргою одесит. Його сина, який навчається в аспірантурі, викликали до військкомату і замкнули там. Потім перевезли до збірного пункту і звідти також не випускають. Готуються відправити до лав армії. Завершилось це тим, що після офіційної заяви — ми офіційно прийшли до збірного пункту. З’ясували, що такий хлопець дійсно є. Що він надав усі необхідні документи щодо відтермінування призову. Наразі з’ясовуємо, хто ж його там незаконно утримував. За поясненнями керівників військкомату і збірного пункту, поки виходить, що це якісь технічні працівники — бабусі-прибиральниці випадково зачинили двері …
Ще на початку своєї роботи у регіоні я наголосив військкомам, що вони мають забезпечити призов і мобілізацію — виключно із дотриманням закону. Годі хапати людей на вулицях або десятками на підприємствах, що тримають економіку.
Мають запрацювати органи місцевого самоврядування та забезпечити облік усіх військовозобов’язаних. Досить заплющувати очі на практику ухилення від призову чиновників, митників, адвокатів, прокурорів. Всіх — до медкомісії та на облік. На той час це викликало хвилю обурення навіть в органах прокуратури. Мені дзвонили прокурори, здається, восьми областей, яким я мусив пояснювати, що йдеться навіть не про мобілізацію. В органах прокуратури має бути забезпечено дотримання закону щодо військовозобов’язаних.
У військах і досі безбожно крадуть?
На жаль. І навіть мають нахабство пропонувати нам хабарі, щоб військова прокуратура заплющила очі. Ми задокументували факти розкрадання коштів у підрозділах Національної гвардії. Їх списували, начебто, на питну воду, котру, нібито, завозили до зони АТО. Насправді бійці вживали або воду волонтерів, або з місцевих джерел. У такий спосіб буквально на воді злили один млн. гривень. Почали розслідувати. З’являється заступник начальника територіального командування із тилу. Полковник Нацгвардії. Той, що саме опікувався оборудкою і пропоную прокурору 130 тис. гривень та телевізор, щоб закрити провадження. Закрили і його. Сподіваюсь, незабаром він постане перед судом.
Після відновлення військової прокуратури експерти вказують на доцільність відновлення і військових судів. Ваша точка зору?
Однозначно так. Наведу класичний приклад Костянтинівки, де українська БМД наїхала на жінку з дітьми і загинула 8-річна дівчинка. Рік тому там була дуже напружена ситуація, місто опинилось на межі бунту й існувала загроза, що військову частину просто спалять. Розслідувала цю справу військова прокуратура і я, як на той час заступник Головного військового прокурора з питань АТО. Тоді взяли під варту у місцевому суді солдата, який безпосередньо керував транспортним засобом. І його командира, який у стані алкогольного сп’яніння, дозволив п’яному бійцю стати до керма, який наказав їхати через місто замість визначеного маршруту. І от Запорізький апеляційний суд, три жіночки, залишили під вартою бійця, а командира — звільнили. Мотивація, так не він же сидів за кермом?! Вони абсолютно не зрозуміли специфіку армії. За все, що відбувається у підрозділі, за дії підлеглих — відповідає командир. Це не цивільне життя, де кожен сам за себе.
Навіть законодавець вважає суспільно небезпечним бездіяльність командира, ніж дії бійця. Ось, Кримінальний Кодекс ст.415 про порушення правил експлуатації військової техніки — до 5 років позбавлення волі. Для офіцера — ст. 426 про бездіяльність військової влади — до 7 років.
Існують інші морально-етичні речі, яких не розуміють цивільні. Що військовослужбовці присягають виконати наказ командира навіть ціною власного життя… Що є обставини, коли держава вимагає цього…
Не може цивільна особа судити військову. Вона не те, що не розуміє, вона не відчуває специфіку.
Тому військові суди потрібні. І нарешті у Верховній Раді заговорили про це. Вже є певні напрацювання, наші офіцери беруть участь у підготовці проекту закону про військову юстицію разом із депутатами парламентського Комітету з нацбезпеки та оборони.
І головне запитання, АТО на сході — це війна?
Військова прокурора України вже має у практиці вирок суду, яким двоє військовослужбовців Збройних сил РФ визнані винними та засуджені за участь у введені агресивної війни за статтею 437 Кримінального Кодексу.(Російські ГРУшники Олександр Александров та Євгена Єрофеєва ).
Наступного тижня у Південному регіоні до суду надійде обвинувальний акт (за процедурою заочного засудження) щодо екс-першого заступника командувача Військово-Морських Сил України, а нині заступника командувача Чорноморським флотом РФ Сергія Єлісеєва. Є комплекс звинувачень: ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України); ч. 1 ст. 111 (державна зрада); ч. 1 ст. 408 (дезертирство); ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 (сприяння діяльності терористичній організації); ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни) КК України
З точки зору військової юстиції — юридичні факти є. Проти України ведеться агресивна війна. Все інше — це політика …
За матеріалами resonance.in.ua
