США проти Китаю: торг за ТPP Игорь Шевырев

2016-11-30 08:27 12796

Хто тільки не висловлюється на підтримку Trans-Pacific Partnership (Транстихоокеанське партнерство, ТРР). Вільна торгівля, її переваги, користь та безальтернативність була однією з основних тем під час цьогорічного саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співтовариства (АТЕС), котрий нещодавно було проведено у перуанській Лімі.
Як відомо, Trans-Pacific Partnership було створено у 2015 році. У жовтні 2015-го дванадцять країн-учасниць погодили умови торгівлі, а 6 лютого 2016 року угоду про створення ТРР було офіційно підписано.
На даний момент половина учасників вже ратифікували угоду про ТРР. У тому числі, Японія, котра зміцнює свої позиції у транстихоокеанському просторі.
Не ратифікували США.
В Лімі учасників саміту найбільше цікавило, що буде з ТРР за президентства Трампа.
Під час передвиборчої кампанії Трамп постійно висловлювався про ТРР з різкою критикою. Через політичні міркування: ТРР вважається ініціативою адміністрації Обами. Республіканець Трамп традиційно критикує багато ініціатив своїх демократичних опонентів.
Втім, якщо проаналізувати подібні критичні політичні заяви, то можна пересвідчитися: Трамп висловлюється не проти вільної торгівлі (тим більш, що він бізнесмен!), питання - тільки в цініТРР.
Трамп не критикує, він насамперед, торгується.

США як повноправний учасник Trans-PacificPartnership також отримують від цього певний profit. Як й інші азійські партнери. Це й солідний комерційний прибуток для американських корпорацій, це й конкретні стратегічні переваги (американський національний інтерес). Для США вигод від ТРР багато. Врешті-решт, Америка сама ж ініціювала ТРР, наполегливо та активно просувала усі ці п’ять років попередньої роботи, кропітливо проводила відповідні торгівельні консультацій з погодженням кожної товарної позиції…Й зараз, коли Транстихоокеанське партнерство успішно створено, в останню мить усю багаторічну роботу буде зведено нанівець?
Звісно, до цього справа не дійде.
Транстихоокеанське партнерство реально, невідворотньо та зберігає свої потужні перспективи. А якби ТРР й обвалилось, то США від цього точно б програли. Як вірно й те, що без США транстихоокеанського партнерства також не буде.

Єдиний, кому був би вигідний «крах» ТРР – це Китай.
Економіка великої азійської держави, котра на даний момент дивним чином опинилася поза створюваного потужного азійсько-тихоокеанського ринку.
Китай також критично ставиться до Транстихоокеанського партнерства.
Проте, знову ж таки, подивимось на «китайську специфіку» даної критики.
Китай не виступає проти вільної торгівлі як такої та навіть пропонує власні альтернативи. Якщо точніше, дві альтернативи. По-перше, зонусхідноазійської вільної торгівлі (RCEP, яку декларують створити Китай, Японія та Південна Корея). По-друге, зону вільної торгівлі АТЕС (про створення якої було задекларовано ще під час пекінського саміту АТЕС у минулому році).
Інша мова, що обидві зони – це суто політичні «альтернативи».
Пекін, хоч й офіційно пропонує, але відповідну конкретну роботу не робить, обмежуючись суто політичними заявами (тим більш, що насправді працює зовсім над іншими стратегіями).
Тобто Китай також не так критикує ТРР як торгується.

Чому адміністрація Обами не пішла на торг з Китаєм, залишивши його поза перспективним транстихоокеанським партнерством?
Віддамо належне адміністрації Обами, яка зробила майже всю рутинну роботу щодо створення потужної багатосторонньої трансконтинентальної зони вільної торгівлі. Вперше у світі. Навіть вперше, ніж подібна зона буде створена у Європі (TTIP). Проте, останній рішучий крок та «найделікатнішу місію» по роботі з Китаєм, «демократи» залишили «республіканцям». Бо давно відомо, ще з часів Ніксона та Кісінджера, кращих «знавців» по «китайському питанню» у США немає.
Відзначимо також й те, що адміністрація Обами не тільки не пішла на торг з Китаєм, але й не розпочала з ним «торгову війну».
Трамп та його команда прагматиків, тим більш, не будуть конфліктувати чи «воювати» з Китаєм.
Це точно марна та безперспективна справа. Як й марно вести вільну торгівлю в Азії, оминаючи при цьому Китай.

Китай є другою економікою у світі та найпотужнішою в Азії.
Економіка великої азійської держави з року в рік стабільно зростає. Хоча декілька попередніх років поспіль темпи цього зростання уповільнились. Проте, таке уповільнення відбувається на користь підвищення якості.
Зазначимо й те, що Китай на даний момент у двосторонніх відносинах з кожною країною-учасницею ТРР окремо став основним торгівельним партнером.
Звідси питання: чи може за таких обставин Китай опинитись поза транстихоокеанським партнерством? Так, Китай опинитись поза ТРРформально може. А як бути з форматом, наприклад, ТРР+1?
Чого варта взагалі вільна торгівля в Азії, якщо вона буде здійснюватись без Китаю?
Навіть теоретично такий «варіант» неможливий, а якщо практично – з Китаєм працювати потрібно індивідуально, вести переговори. Зокрема, враховуючи пересічну «китайську специфіку».
Тим більш, що сам Китай, зі свого боку, налаштований й на торгівлю, й на практичні переговори.

…Отже, між США та Китаєм починається великий торг.
Торг за економічне домінування в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Та взагалі у світовій торгівлі.
Відзначимо, це сама по собі непогана перспектива. Адже торг – не конфлікт, торг – п передбачає конкуренцію.
Крім того, торг – це постійні переговори та консультації, а значить, надійний та дієвий шлях до мирного врегулювання спорів.
Це й є подальші американо-китайські перспективи.

Еще блоги

Здоровье
Хлеб: правда и мифы
Путешествия
Перепись 2016: Население Канады официально превысило 35 миллионов
Стиль жизни
Новые исследования показывают: люди, которые делают селфи, делятся на 3 типа
Здоровье
Вакуумная чистка лица — процедура безболезненного очищения

Новости партнеров

Мы в телеграм

Блоги