ЗВІТ ПРО ХІД І РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ДІЯЛЬНОСТІ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ У 2015 РОЦІ
ЗМІСТ
ВСТУП 3
I. НОВА ОБОРОННА ПОЛІТИКА, ЩО ГАРАНТУЄ НАЦІОНАЛЬНУ БЕЗПЕКУ І ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ УКРАЇНИ ТА ВІДНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ НА ВСІЙ ТЕРИТОРІЇ ДЕРЖАВИ 6
II. НОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 23
III. НОВА АНТИКОРУПЦІЙНА ПОЛІТИКА 49
IV. НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА 60
V. НОВА ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЮ ВЛАСНІСТЮ 96
VI. НОВА ПРОДОВОЛЬЧА ПОЛІТИКА 102
VII. НОВА ПОЛІТИКА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 109
VIIІ. НОВА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА 116
IX. НОВА КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА 141
X. НОВА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ МОЛОДІ ТА СПОРТУ 150
XI. НОВА ПОЛІТИКА МІЖНАРОДНОЇ ДОПОМОГИ 156
Додатки:
1. Інформація щодо реалізації плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку “Україна – 2020” у 2015 році
2. Перелік законопроектів, які знаходяться на розгляді Верховної Ради України і спрямовані на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України
ВСТУП
Анексія Автономної Республіки Крим та військовий конфлікт на сході країни з початку 2014 року відіграли вирішальну роль у посиленні існуючих дисбалансів в національній економіці.
Руйнування виробничих потужностей ряду підприємств, які опинились у зоні конфлікту, наявність території, непідконтрольної владі, логістичні проблеми, що виникли внаслідок руйнування транспортної інфраструктури, спричинили дефіцит енергоресурсів та сировини, призупинення роботи основних металургійних, коксівних, хімічних та добувних підприємств на сході країни.
У свою чергу втрата потужностей та руйнування міжгалузевих зв’язків, відплив капіталу зумовили різке погіршення виробничого процесу та поширення панічних настроїв у суспільстві, що спричинило девальваційний шок, який призвів до розкручування інфляційних процесів в країні. Як наслідок, відбулося знецінення доходів громадян на фоні майже повної зупинки роботи підприємств на сході країни.
Загострення кризових процесів в економіці України, яке супроводжувалося макроекономічною дестабілізацією та поглибленням падіння виробництва та експорту, було посилене протекціоністськими заходами з боку Російської Федерації та падінням світових цін на сировинних ринках.
В цих умовах Уряд разом з НБУ запровадили рішучі заходи щодо стабілізації економічної ситуації в країні шляхом проведення жорсткої фінансової політики, зокрема було ініційовано введення додаткового імпортного мита, здійснено фіскальну консолідацію, підвищено облікову ставку НБУ, посилено адміністративні заходи на валютному ринку, що відбувалося в умовах очищення банківської системи від проблемних банків.
У результаті проведення антикризової політики у другому півріччі 2015 року, що супроводжувалося зменшенням інтенсивності військових дій на сході України, вдалося досягти макроекономічної стабілізації з поступовою активізацією виробничої діяльності, відновленням міжгалузевих зв’язків, покращенням споживчих та підприємницьких настроїв у суспільстві.
Результатом стало отримання у ІІІ кварталі 2015 р. вперше за останні два роки зростання ВВП у розрахунку до попереднього кварталу (сезонно скоригований). Так, якщо у І кварталі 2015 р. падіння ВВП становило 5,3 %, то вже у ІІІ кварталі ВВП збільшився на 0,5 %. За оцінками Мінекономрозвитку, у ІV кварталі 2015 р. очікується збільшення ВВП у розрахунку до попереднього кварталу на 0,2 % (за підсумком 2015 року падіння ВВП уповільниться до 10,4 % порівняно з 17,2 % у І кварталі).
Спад виробництва у промисловості уповільнився з 21,3 % на початку року до 13,4 % (у переробній промисловості – з 21,1 % до 13,1 %, добувній – з 24,1 % до 14,5 %, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – з 17,2 % до 12 %). Відповідна динаміка спостерігалась також у транспорті та торгівлі.
Загалом, військовий конфлікт на сході України виявив виробничу вразливість економічної системи як зазначеного регіону, так і економіки країни в цілому. За оцінкою Мінекономрозвитку, понад 40 % негативного внеску в динаміку ВВП повязано із ситуацією у Донецькій та Луганській областях. Так, без урахування впливу зазначених регіонів падіння ВВП за підсумками 2015 року становило б 5,9 %, промисловості – 5,2 %, сільськогосподарського виробництва – 2,9 %, будівництва – 9,1 %.
У свою чергу, отримання фінансово-кредитної допомоги від МВФ, досягнуті домовленості щодо реструктуризації зовнішнього державного боргу, активізація процесів реформування економіки та поглиблення співпраці з Європейським Союзом стали важливими кроками на шляху досягнення стабілізації економічної ситуації, що підтримувалася сповільненням інфляційної хвилі. Так, якщо у квітні 2015 р. у річному розрахунку ціни зросли на 60,9 %, що насамперед було обумовлено негативними наслідками загострення військового конфлікту (паніка серед населення), девальвацією національної валюти та підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги (зокрема природний газ та електроенергію), то вже за підсумком 2015 року зростання цін становило 43,3 %.
У відповідь на досягнення макроекономічної стабілізації відбулося зупинення негативних тенденцій і в інвестиційній сфері. Це основний індикатор, який свідчить про покращення очікувань щодо майбутнього. Так, у січні-вересні 2015 року обсяг освоєних капітальних інвестицій скоротився на 6 % порівняно із скороченням на 9,2 % у січні-червні 2015 року та на 23 % у січні-вересні 2014 року. Значною підтримкою покращення ситуації у сфері капітальних інвестицій стало розширення державної інвестиційної підтримки, зокрема оборонних заходів країни, розвитку інформаційних технологій, зростання довіри інвесторів та відновлення припливу прямих іноземних інвестицій.
Підбиваючи підсумки 2015 року, слід сказати, що незважаючи на всі складні політичні та економічні виклики, які постали у 2015 році, завдання щодо відновлення макроекономічної стабільності та припинення падіння економіки Уряд виконав. І очікування бізнесу, населення та міжнародних кредиторів є об`єктивною оцінкою, яка це підтверджує. Так, за даними НБУ, у ІІІ та IV кварталах 2015 року індекс ділових очікувань підприємств перевищив значення у 100 %, чого не спостерігалося з ІІ кварталу 2014 року. У IV кварталі цей показник досягнув 104 % – максимуму за останні півтора року. Індекс споживчих настроїв продемонстрував зростання до 55,3 пункту у грудні 2015 року порівняно з 43,7 пункту в березні 2015 року (дані компанії GFK). Рейтинговими агентствами Fitch та Moody’s підвищено довгостроковий суверенний кредитний рейтинг України.
Пріоритетом на 2016 рік стане відновлення економічного зростання.
Це завдання є таким же складним викликом для Уряду та безпосередньо реального сектору економіки, як і відновлення макроекономічної стабільності. Україна знову буде змушена зіткнутися з новими викликами, сформованими незалежними від нас обставинами. Це – поглиблення падіння світових цін на основні експортні товари України, а також прийняття Російською Федерацією політично мотивованих рішень щодо обмеження імпорту товарів з України та українського транзиту територією Росії.
Втрата зовнішніх ринків – це виклик українським товаровиробникам, на який вони повинні відповісти підвищенням рівня конкурентоспроможності. Єдиний шлях – модернізація виробництва. Зі свого боку Уряд відповість на ці виклики активізацією процесів реформування економіки, поглибленням співпраці з Європейським Союзом і розширенням роботи щодо захисту національних товаровиробників та експортерів на зовнішньому та внутрішньому ринку, усунення бар’єрів у торгівлі, просування українського експорту та залучення інвестицій. Зазначені заходи сприятимуть підвищенню рівня диверсифікованості та конкурентоспроможності економіки, а відповідно і економічної безпеки країни, її стійкості до зовнішніх потрясінь, як світових, так і локальних.
I. НОВА ОБОРОННА ПОЛІТИКА, ЩО ГАРАНТУЄ НАЦІОНАЛЬНУ БЕЗПЕКУ І ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ УКРАЇНИ ТА ВІДНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ НА ВСІЙ ТЕРИТОРІЇ ДЕРЖАВИ
Формування нової української армії за змістом та якістю
Протягом 2015 року українська армія відновила боєздатність, набула бойовий досвід, оперативну спроможність, технічну оснащеність, забезпеченість для успішного виконання завдань щодо захисту держави.
Президентом України затверджено нову редакцію Воєнної доктрини України (Указ від 24.09.2015 № 555), Урядом схвалено Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України, яку подано на розгляд Ради національної безпеки і оборони України.
Міноборони за участю іноземних та вітчизняних експертів розроблено нову редакцію Стратегічного оборонного бюлетеня України з урахуванням національного досвіду оборонного планування, євроатлантичних принципів і стандартів, цілей партнерства України з НАТО, проведено громадське обговорення проекту та надіслано на погодження до органів державної влади.
Урядом затверджено Державну цільову оборонну програму розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил до 2020 року.
У рамках реформування Міноборони та Генерального штабу опрацьовано програмні заходи щодо приведення їх структури до стандартів країн-членів НАТО та набуття ними сучасних принципів керівництва обороною.
Для здійснення запланованих заходів підготовлено дорожню карту, якою передбачено реформування Міноборони та Генерального штабу на період до 2018 та 2020 років.
Для проведення реформ планується створити Комітет реформ оборонного відомства з урахуванням досвіду країн-членів НАТО.
Створено чітку систему управління Збройними Силами. Набрали спроможності командування видів, чотири оперативні та три повітряні командування Збройних Сил, сформовано Об’єднаний оперативний штаб.
Затверджено Концепцію формування та розвитку Сил спеціальних операцій Збройних Сил, сформовано Командування Сил спеціальних операцій та проводяться заходи щодо підготовки визначених частин та підрозділів.
Підвищено бойові спроможності Високомобільних десантних військ, удосконалюються їх організація і система підготовки, зокрема за допомогою спеціалістів країн-членів НАТО.
Триває відновлення Військово-Морських Сил.
У системі мобілізаційної підготовки та мобілізації сформовано 138 нових військових комісаріатів.
Створено військовий оперативний резерв першої черги.
Оптимізовано систему військової освіти. У системі підготовки зроблено чіткий акцент на практичну складову навчання. Запроваджується нова система підготовки сержантів, наближена до стандартів країн-членів НАТО.
Повернуто до сфери управління Міноборони два військових інститути (Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації та Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова).
У 2015 році видатки на оборону і безпеку порівняно з 2014 роком збільшено у 1,5 раза (на 32,1 млрд. гривень) і за оперативними даними фактично становили 95,8 млрд. гривень.
Закуплено та поставлено для Збройних Сил 4 714 одиниць нових і модернізованих зразків озброєння та військової техніки та 401 500 одиниць боєприпасів різного калібру, 14 982 комплекти ключів до засобів криптографічного захисту інформації. Зокрема, це модернізовані літаки та вертольоти, обладнання для літаків та вертольотів, безпілотні авіаційні комплекси, танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, спеціалізовані броньовані та вантажні автомобілі, броньовані артилерійські катери, артилерійські гармати, переносні протитанкові ракетні комплекси та керовані ракети до них, стрілецька зброя різного призначення, радіолокаційні станції, засоби інженерного озброєння, контрбатарейні станції, засоби радіоелектронної боротьби, радіотехнічні засоби, засоби топогеодезичного і навігаційного забезпечення, пристрої радіомоніторингу систем зв’язку, засоби нічного бачення, тепловізійні і оптичні засоби прицілювання, засоби розмінування тощо.
За результатами проведених державних випробувань (дослідної експлуатації) протягом 2015 року було прийнято на озброєння (постачання) Збройних Сил 18 нових зразків озброєння та військової техніки.
Силами і засобами ремонтно-відновлювальних органів Збройних Сил та державних підприємств відремонтовано понад 34 тисячі одиниць озброєння та військової техніки.
З метою реформування системи матеріально-технічного забезпечення започатковано сім проектів у сфері закупівель, управління державними підприємствами, речового та продовольчого забезпечення, харчування військовослужбовців, а також забезпечення їх житлом.
Запроваджена система електронних закупівель дала змогу прискорити процедури торгів та заощадити значні державні кошти.
Норми харчування військовослужбовців доведено до загальноєвропейських вимірів.
Систему речового забезпечення наближено до стандартів країн-членів НАТО.
У 2015 році війська отримали близько 98,6 тис. бронежилетів та 99,6 тис. кевларових шоломів, 336,4 тис. комплектів літніх польових костюмів, 310 тис. пар черевиків з високими берцями, 216,7 тис. утеплених курток, 122,7 тис. костюмів захисту від води, 100,7 тис. спальних мішків.
Запроваджено нові стандарти медичного забезпечення.
Налагоджено лікування та реабілітацію поранених у лікувальних закладах МОЗ та за кордоном. Понад 6 тис. учасників антитерористичної операції охоплені Програмою медико-психологічної та соціальної реабілітації.
Відпрацьовано Військово-медичну доктрину України.
Значно покращено систему кадрового забезпечення, підготовлено нову редакцію Концепції кадрового забезпечення в Збройних Силах, яка передбачає систему управління кар’єрою військовослужбовців з персональним плануванням підготовки військовослужбовця та проходження ним служби.
Створено та затверджено Міністром оборони кадровий резерв осіб офіцерського складу – учасників антитерористичної операції (включено понад 1,6 тис. осіб).
Забезпечено нормативно-правове врегулювання питань створення бази даних військовозобов’язаних і призовників та автоматизації процесів військового обліку громадян України (проект Закону України “Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних” (реєстраційний номер 2504а).
Проводяться заходи щодо виконання плану будівництва (реконструкції) та капітального ремонту військових об’єктів на 39 об’єктах інфраструктури ВМС Збройних Cил на загальну суму 30,04 млн. гривень, а також передача фондів, визначених для постійної дислокації нових військових частин у містах Артемівську, Сіверську, Костянтинівці, Дружківці Донецької області та місті Сєверодонецьку Луганської області, до сфери управління Міністерства оборони України.
Забезпечено відмову від позаблокового статусу
Створено додаткові умови для гарантування безпеки, стабільності і сталого розвитку України в умовах вже існуючих та потенційних загроз територіальній цілісності та суверенітету держави шляхом відмови України від здійснення політики позаблоковості та відновлено курс на євроатлантичну інтеграцію (Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості” від 23.12.2014 № 35-VIII, Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 26.05.2015 № 287, нова редакція Воєнної доктрини України, затверджена Указом Президента України від 24.09.2015 № 555).
15 жовтня 2015 р. Україну обрано непостійним членом Ради безпеки ООН на 2016–2017 роки. Україна отримала 177 голосів на підтримку непостійного членства як консолідовану відповідь наших партнерів на агресію Російської Федерації проти нашої держави. Це стало підтвердженням світової ізоляції держави-агресора.
Таким чином, зазначені дії засвідчили рішучість намірів України щодо відновлення курсу на євроатлантичну інтеграцію.
Забезпечено впровадження стандартів НАТО
Прийнято та забезпечено виконання Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2015 рік (Указ Президента України від 23.04.2015 № 238)(заходи Програми виконано на 74,6 %).
16 грудня 2015 р. на засіданні Уряду схвалено Річну національну програму співробітництва України з НАТО на 2016 рік.
17 вересня 2015 р. підписано Імплементаційну угоду між Міністерством оборони та Організацією НАТО з підтримки та постачання (ОНПП) щодо Програми Україна – НАТО з надання допомоги Україні у сфері логістики та стандартизації (набрала чинності з дати підписання), у тому числі розроблено модуль автоматизованої системи обліку та руху матеріальних засобів (за напрямом речового забезпечення); розроблено та затверджено 22 військових стандарти на основі стандартів НАТО (STANAG); в проекті оновленого пакета Цілей партнерства для України на 2016–2021 роки передбачено Цілі партнерства “Реформування системи оборонного планування”, “Впровадження стандартів НАТО” та “Система управління національною стандартизацією”.
Розроблено та здійснюється виконання імплементаційного плану Багатонаціонального об’єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного планування в рамках підкомітету з матеріально-технічного забезпечення щодо створення системи логістичного забезпечення Збройних Сил за стандартами НАТО.
17 грудня 2015 р. підписано Дорожню карту Україна–НАТО з оборонно-технічного співробітництва, якою передбачені основні завдання з впровадження стандартів Альянсу в Україні.
Відновлено роботу веб-порталу “Україна–НАТО” (http://ukraine-nato.mfa.gov.ua).
У 2015 році забезпечено участь представників Збройних Сил в десяти багатонаціональних військових навчаннях (п`ять навчань на території України та п`ять навчань поза її межами), до яких від Збройних Сил залучалося близько 1500 осіб особового складу та 22 одиниці військової техніки.
Формування та реалізація державної політики, спрямованої на фактичне повернення Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу України, а також на відновлення діяльності законних органів влади на всій території Донецької та Луганської областей
Питання військової агресії проти України та невизнання анексії Автономної Республіки Крим і м. Севастополя залишається основним у порядку денному міжнародних контактів та визначає порядок відносин наших партнерів з Російською Федерацією. На сьогодні будь-яке співробітництво з так званою владою Автономної Республіки Крим та м. Севастополя зупинене. МЗС оперативно та адекватно реагує на контакти незаконної влади Криму з іноземними партнерами.
Результатом роботи Уряду України в рамках міжнародних організацій стало значне зменшення кількості та чітка ідентифікація держав з проросійською політикою.
Реалізовувався комплекс заходів щодо забезпечення максимально ефективного використання в інтересах України всього інструментарію ОБСЄ, ООН та РЄ щодо зміцнення поваги до принципів демократії, верховенства права, належного врядування, прав людини та фундаментальних свобод, включаючи права національних меншин.
8 грудня в Женеві та Нью-Йорку була представлена 12-а доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Доповідь підготовлена Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні (ММПЛ). Серед найважливіших висновків місії є прямі підтвердження постачання на Донбас з Російської Федерації зброї та найманців через тимчасово неконтрольовану Україною ділянку кордону з Російською Федерацією. Місією задокументовані злочини, скоєні підконтрольними Росії незаконними збройними формуваннями на окремих територіях Донецької та Луганської областей. Традиційно в окремому розділі 12-ї доповіді йдеться про ситуацію в окупованих Російською Федерацією Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, де продовжують грубо порушуватися права кримських татар та етнічних українців.
Інформація щодо протиправних дій Росії на території Автономної Республіки Крим, частині території Донецької і Луганської областей, стану виконання Мінських домовленостей на постійній основі доводяться під час зустрічей з представниками органів державної влади, громадськими діячами, think tanks, представниками ділових кіл країн акредитації, у рамках інтерв’ю для місцевих ЗМІ, тематичних конференцій, за посередництвом соцмереж, а також у ході візитів на високому та найвищому рівнях.
Створено основи для розвитку оборонно-промислового комплексу
Розроблено пропозиції стосовно внесення до законодавства змін щодо удосконалення сфери державного оборонного замовлення, спрямованих на ефективне матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил та інших військових формувань України, затвердження Кабінетом Міністрів основних показників державного оборонного замовлення у строк, максимально наближений до дня набрання чинності Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік (Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державне оборонне замовлення”, реєстраційний номер 2090а, закон прийнято 26.01.2016). Затверджено Концепцію Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2020 року та на її основі у двомісячний термін буде розроблено Державну цільову програму реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2020 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.01.2015 № 19).
Розроблено наступні проекти законів, які будуть прийняті до 03.2016 (зараз стадія погодження):
проект Закону України “Про створення та виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки”
проект Закону України “Про військово-технічне співробітництво”.
Започатковано діяльність шести трастових фондів, що сприяють посиленню обороноздатності, на загальну суму 6,5 млн доларів США.
У 2015 році розпочато виконання Плану заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №439).
Зазначеним планом передбачено створення комплексу інженерних та фортифікаційних споруд, а також впровадження сучасних технічних рішень. Їх інтеграція в єдину систему дасть змогу створити автоматизовану технічно інтелектуальну форму охорони державного кордону.
До виконання плану залучені проектний інститут СБУ, вісім генеральних підрядних будівельних організацій.
З урахуванням пріоритетів роботи з облаштування українсько-російського кордону в 2015 році проводилися в Чернігівській та Харківській областях:
обладнано протитанкові рови протяжністю 230 км, металевий загороджувальний паркан – 72 км, рокадні дороги – 115 км, облаштовано дев`ять вогневі позиції на 10 осіб – 9; п`ять опорних пунктів;
встановлено 32 металеві спостережні вежі;
розгорнуто сім нових підрозділів;
придбано чотири бойові модулі на базі легкоброньованої платформи “Тритон”;
розгорнуто систему оптико-електронного спостереження в Дергачівському районі Харківської області, яка складається із трьох основних елементів:
сенсорної підсистеми (оптоволоконний кабель з програмно-апаратним комплексом) – 3,5 км ділянки кордону;
мультиспектральної оптичної підсистеми (телевізійна та оптична камери в одному поворотному модулі) – дві камери;
цифрових керованих відеокамер з інфрачервоним підсвічуванням – 14 камер.
На виконання робіт з державного бюджету отримано 400 млн. гривень. Кошти освоєно повністю.
Здійснення заходів Програми сприятиме підвищенню національної безпеки шляхом удосконалення інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим.
Створено умови для повного набрання чинності Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони
Завершено внутрішньодержавні процеси ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС усіма його 28 державами-членами, 23 держави-члени передали Генеральному секретаріату Ради ЄС ратифікаційні грамоти (Австрія, Болгарія, Чехія, Німеччина, Данія, Естонія, Іспанія, Франція, Велика Британія, Угорщина, Хорватія, Ірландія, Литва, Люксембург, Латвія, Мальта, Португалія, Польща, Румунія, Швеція, Фінляндія, Словенія та Словаччина).
Розпочато діяльність передбачених Угодою про асоціацію двосторонніх органів асоціації: проведено 2-е засідання Ради асоціації (7 грудня 2015 року), інавгураційне засідання Комітету асоціації (13-14 липня 2015 року) та його підкомітетів (липень-жовтень), два засідання Парламентського комітету асоціації (24-25 лютого та 4-5 листопада 2015 року), установчу зустріч Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (16 квітня 2015 року).
Запроваджено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС з 1 січня 2016 року відповідно до положень розділу ІV “Торгівля та пов’язані з торгівлею питання” Угоди про асоціацію.
З метою створення умов для співробітництва з безпековими організаціями ЄС та на виконання пункту 3 статті 10 Угоди про асоціацію з ЄС забезпечено підготовку та 7 грудня 2015 року підписано Адміністративну угоду між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством.
Виконано технічні умови запровадження безвізового режиму з ЄС
У травні 2015 року Європейська комісія оприлюднила п’яту доповідь на адресу Європейського парламенту та Ради про хід виконання Україною Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, що містила понад 50 комплексних умов надання безвізового режиму для громадян України. Виконання зазначених умов потребувало розроблення та схвалення численних законопроектів, втілення інфраструктурних та інституційних змін у системі органів державної влади.
22 травня 2015 р. під час Саміту “Східного партнерства” у м. Ризі (Латвія) забезпечено прийняття політичного рішення щодо скасування візового режиму для поїздок українських громадян до європейських країн після виконання усіх критеріїв.
Так, зокрема, в межах діалогу з ЄС щодо візової лібералізації Верховною Радою України прийнято Закони, проекти яких було розроблено Кабінетом Міністрів:
про зовнішню трудову міграцію (від 05.11.2015 № 761-VIII);
про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні (від 10.11.2015
№ 769- VIII);
про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні (від 10.11.2015 № 770-VIII);
про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування (від 10.11.2015 № 771-VIII);
про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (від 10.11.2015 № 772-VIII).
Разом з тим, з метою прискорення надання безвізового режиму для громадян України розроблено та внесено на розгляд Верховної Ради України такі законопроекти:
про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо розгляду судами позовів про примусове видворення або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства або забезпечення передачі іноземців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію (реєстраційний номер 3154, 10.11.2015 прийнято в першому читанні);
про внесення змін до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (реєстраційний номер 3155, 05.11.2015 прийнято в першому читанні);
про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянств та урегулювання окремих питань, пов’язаних з протидією нелегальній міграції (реєстраційний номер 3159, 05.11.2015 прийнято в першому читанні);
про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським союзом візового режиму для України” (реєстраційний номер 3224, 28.01.2016 прийнято в першому читанні).
Крім того, з метою лібералізації ЄС візового режиму для України Урядом забезпечено:
з січня 2015 року – оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм;
з травня 2015 року – оформлення дипломатичних та службових паспортів України з безконтактним електронним носієм;
з червня 2015 року – оформлення закордонними дипломатичними установами паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм.
Удосконалено і введено в дослідну експлуатацію інформаційну підсистему “Облік біженців та іноземців”. Створено і розпочато роботу Контактного інформаційно-аналітичного центру з моніторингу міграційних процесів.
Урядом схвалено Концепцію створення національної системи ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1428). Концепція встановлює загальні принципи та порядок створення національної системи ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Результатом реалізації Концепції стане створення ефективної, прозорої, високотехнологічної, захищеної національної системи ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства.
Також 23 грудня 2015 р. Урядом схвалено Концепцію здійснення першочергових заходів з реформування Державної міграційної служби (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1411), якою визначено основні пріоритети, напрями, механізми, етапи і строки реформування ДМС, а також очікувані результати.
З метою пришвидшення лібералізації ЄС візового режиму для України Урядом організовано проведення восени 2015 року позачергових експертних місій Європейської Комісії з оцінки прогресу України у виконанні відповідних рекомендацій ЄС. За результатами роботи експертних місій ЄС констатовано прогрес в усіх сферах, охоплених безвізовим діалогом Україна – ЄС, та позитивно оцінено прогрес у таких сферах, як безпека документів, управління кордонами, міграція та притулок, боротьба з легалізацією (відмиванням) коштів та фінансуванням тероризму; захист персональних даних; у сфері прав людини та основоположних свобод.
18 грудня 2015 р. Європейська Комісія оприлюднила шосту Доповідь про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму. Комісія визнала, що Україна виконала всі критерії, викладені у чотирьох блоках другої фази Плану дій, а також висловила готовність представити на початку 2016 року законодавчу пропозицію щодо внесення змін до Регламенту ЄC № 539/2001 від 15 березня 2001 р., яка передбачатиме включення України до переліку країн, громадяни яких не потребують віз для короткострокових поїздок до країн Шенгенської зони.
Таким чином, протягом 2015 року Урядом виконано всі технічні вимоги в межах діалогу Україна – ЄС щодо лібералізації візового режиму.
Вжито заходів щодо соціального забезпечення військовослужбовців та учасників АТО
Врегульовано питання забезпечення осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, пільгами і гарантіями, визначеними Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 15.09.2015 № 683-VIII).
Вжито заходів щодо забезпечення збереження здоров’я усіх категорій військовослужбовців та проведення їх організованого відпочинку (Закон України “Про внесення зміни до статті 11 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 03.11.2015 № 739-VIII).
Забезпечено прийняття підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на впорядкування грошового забезпечення усіх категорій військовослужбовців, а також створення системи заохочень за успішне виконання бойових завдань та стимулювання до проходження військової служби за контрактом (постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 406 “Про внесення зміни до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 та від 20.01.2016 № 18 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”).
Протягом 2015 року з фондів Міноборони сім’ям учасників антитерористичної операції виділено 186 квартир, з них 94 – сім’ям загиблих військовослужбовців – учасників антитерористичної операції.
За результатами роботи, проведеної керівництвом територіальних підрозділів Національної поліції у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях, органами місцевого самоврядування протягом звітного періоду виділено 1191 земельну ділянку під індивідуальну житлову забудову для працівників органів внутрішніх справ та поліції, які брали участь в антитерористичній операції.
Забезпечено створення належної системи соціального захисту учасників антитерористичної операції. Так, протягом 2015 року:
спрощено процедуру надання статусу учасника бойових дій (статус отримало 156 082 особи);
вирішено питання щодо надання зазначеного статусу учасникам добровольчих батальйонів, які стали інвалідами, та членам сімей загиблих добровольців;
забезпечено надання необхідної допомоги всім постраждалим учасникам АТО, які потребують протезування (ортезування) (організовано протезування 160 учасникам АТО, з них 11 – за кордоном виробами підвищеної функціональності). Крім того, учасників АТО забезпечено понад 300 технічними та іншими засобами реабілітації;
збільшено розмір грошової допомоги на протезування (ортезування) однієї кінцівки за кордоном з 500 до 900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня, а за рішенням експертної комісії Мінсоцполітики – до 1 800 прожиткових мінімумів;
забезпечено 3 415 постраждалих учасників АТО санаторно-курортним лікуванням (22,5 млн. гривень, профінансовано у повному обсязі);
пройшли психологічну реабілітацію 4811 учасників АТО (50 млн. гривень, профінансовано у повному обсязі);
отримали соціально-психологічну допомогу через центри соціально-психологічної реабілітації Державної служби у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції 5518 осіб (5,6 млн. гривень, профінансовано у повному обсязі);
отримали послуги з професійної адаптації 2458 осіб (27,5 млн. гривень, профінансовано у повному обсязі);
забезпечено житлом 48 учасників АТО, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок (32,6 млн. гривень, профінансовано 32,5 млн. гривень);
забезпечено житлом 642 сім’ї загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І–ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначен
