Детали Як рейдерка-адвокатесса Тетяна Козаченко не соромиться публічно просити СБУ знову посприяти в шахрайстві

2020-11-10 20:05 298

 

Відома рейдерка-адвокатесса Козаченко Тетяна Анатоліївна, колишня керівниця Департаменту з питань люстрації в МЮУ, яка неодноразово порушувала закон, не декларуючи свої доходи і всіляко допомагаючи «одіозним» бізнесменам розкрадати підприємства, публічно просить допомоги в СБУ.

Що цілком логічно, адже результативна командна робота між СБУ і Тетяною Козаченко історично склалася та відмінно налагоджена.

Для розуміння історії потрібно зануритися в деталі:

Частина 1: Три товариші. Козаченко-Юркевич-Сподін

02.07.2015 року ГСУ СБ України відкрито кримінальне провадження №42015100000000795 за ознаками скоєння кримінальних злочинів, передбачених ст. 218-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 і ч. 5 ст. 191 КК України відносно посадових осіб ВАТ «УПБ», в тому числі і щодо Юркевича А.І. та його компаній, на які виводилися кошти рефінансування НБУ (зокрема, АТ «Банкомзв’язок», ТОВ ПІІ «ІТ-Інвест», ТОВ «Кристал Інвест»).

У квітні 2015 року, за лічені тижні до введення в УПБ тимчасової адміністрації, ця «пральня» залучила 90 млн грн кредиту «овернайт» (тобто на одну добу) нібито для підтримки ліквідності. З них 52 млн грн надав банк «Розрахунковий центр», який належить НБУ, інші – ВАТ DV Банк. Гроші в УПБ зайшли і безслідно зникли. Всього ж, як з’ясувалося, ланцюжком «Розрахунковий центр»-«УПБ» було «утилізовано» близько пів мільярда гривень.

ЗМІ стверджують, що кримінальне провадження за цією аферою стало причиною звільнення з посади першого заступника голови НБУ Олександра Писарука в грудні 2015-го.

Після звільнення Писарука з НБУ на той момент журналіст телеканалу Ігоря Коломойського “1+1”, а нині – нардеп Олександр Дубинський звинувачував колишнього першого заступника голови НБУ в організації схеми з розкрадання посадовими особами Українського професійного банку (УПБ) Анатолія Юркевича близько 500 млн гривень ряду комерційних банків через “Розрахунковий центр” (РЦ) Нацбанку.

Але попри те, що навколо Юркевича і «його людей» нишпорять правоохоронні органи, пов’язані з ним підприємства заробляють сотні мільйонів гривень на підрядах державних структур. Мова про згаданий вище ПрАТ «Банкомзв’язок».

Нюанси з ПрАТ «Банкомзв’язок»

АТ «Банкомзв’язок» засноване Юркевичем А.І. в далеких 90-х, в 2016 році у співзасновники він завів свою матір Юркевич А.Ф., Тимощука А.А. і Старикова В.Д.

І вже з 2016 року ця компанія виграла тендери на суму, що перевищує мільярд гривень. Відзначимо, левова частка тендерів пов’язана з темою оборони і безпеки. Деякі з них виглядають підозріло. Наприклад, повідомлялося, що в серпні цього року «Банкомзв’язок» виграв тендер вартістю понад 28 млн грн на постачання Держприкордонслужбі трьох спецавтобусів. Причому виробник товару – молода чеська компанія, зареєстрована українськими громадянами в 2014 році.

13 липня 2017 року в 13 різних приміщеннях ІТ-компанії «Банкомзв’язок» пройшли обшуки. Слідчі ГПУ і СБУ вилучили комп’ютерну техніку та документи, заблокували роботу компанії. Акціонери і співробітники компанії розцінюють такі дії як порушення законодавства і кажуть про тиск. Про це вони заявили під час брифінгу в українському кризовому медіацентрі.

«Коли замість того, щоб перевіряти діяльність компанії, в першу чергу перевіряються всі акціонери, приходять до них додому, ми робимо висновок, що це не претензії до діяльності компанії, а умисний тиск на акціонерів, власників і менеджмент компанії та її контрагентів», – зазначив Анатолій Юркевич, акціонер АТ «Банкомзв’язок».

В цей час Козаченко Тетяна Анатоліївна і її юридична компанія АТ «Капітал» вже активно здійснює юридичний захист БКЗ і Юркевича.

Цікаво, що саме за заявою Козаченко, поданою в інтересах АТ «Банкомзв’язок» 23.08.2018, суд скасував арешт і заборону відчуження скандального приміщення в м.Києві на вул. Кирилівській, 69, яке перебуває в іпотеці «УПБ» і за яке донині ведеться боротьба кредитора.

До звернення Козаченко суд двічі відмовляв у скасуванні таких дій, а після задоволення заяви комплекс був виведений з власності іпотекотримача на новостворену Сподіним С.Ю. компанію і переданий в наступну іпотеку.

У січні 2019 року СБУ проводила обшуки в приміщенні архіву УПБ в селищі Щасливе під Києвом і знайшла там багато цікавого.

У лютому 2019 Юркевич А.Ф. і Юркевич А.І. виходять зі складу засновників АТ «БКЗ», а замість них з’являються: Сподін С.Ю., Дяченко Л.Л., Баллай С.Є. і змінюється КВЕД на:

«Оптова торгівля комп’ютерами, периферійним обладнанням і програмним забезпеченням».

 

Після цих подій СБУ ставить на паузу розслідування і вся вина перекладається на одну людину, за що не передбачається великих санкцій.

Найімовірнвшим розвитком подій є передача Юркевичем правоохоронцям бізнесу і активів, пов’язаних з «Банкомзв’язком», який надає банкам України послуги зв’язку між банкоматами, при цьому отримуючи бюджетні замовлення навіть від НБУ.

Понад те, НБУ є позивачем у справі №355 / +1652 / 19 до Юркевича А.І., (3-ті особи: ТОВ «ФК« Інвестохіллс Веста», АТ «Банкомзв’язок», ФГВФО) про визнання недійсним договору поруки, укладеного Юркевичем і УПБ за день до введення тимчасової адміністрації (на підставі цього договору виконані фіктивні операції з погашення боргу).

11.11.2019 Національний Банк України замовив у АТ «Банкомзв’язок» будівельно-монтажні роботи з переоснащення системи безпеки на 116 030 000 грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

До кінця 2022 року в Києві за адресою вул. Пухівська, 7 повинні виконати технічне переоснащення комплексної системи безпеки Банкнотної фабрики, Монетного Двору, першої та другої режимних зон Банкнотно-монетного двору.

Йдеться про сигналізації, відеоспостереження, контроль доступу, централізоване спостереження, опорні телекомунікації, електротехнічні рішення і обробки. На обладнання відведено 63 120 000 грн, а на будівельні роботи – 52,90 млн грн.

А до чого ж тут СБУ?

Для початку розглянемо кілька очевидних фактів:

  • СБУ розмістила сервери за адресою Будіндустрії, 6 ​​(майновий комплекс, який незаконним шляхом виведений з іпотеки гр. Сподіну С.Ю. на свою ж компанію ТОВ «Гансо Компані») і надає доступ до держтаємниці «Банкомзв’язок», який необхідний для бізнесу;

 

  • Співробітники СБУ Халявинський Юрій Сергійович, Бідюк Юрій Васильович, Михайлюк Антон Миколайович, Мєшков Сергій Михайлович, Потоцький Микола Ярославович, Барилів Олександр Васильович брали участь у відкритому від компанії ТОВ “Гансо компані” (компанія Сподіна) кримінальному провадженні №42020101070000183 щодо будівлі на Будіндустрії 6;
  • Співробітники СБУ проводять допити і погрожують орендарям майнового комплексу за адресою Будіндустрії, 6, щоб вони відмовлялися підписувати з «Вестою» договір оренди, надсилають свою «охорону» без імені і будь-яких документів.

Слід звернути увагу ще на один зв’язок співробітників Служби безпеки України з бізнесом Сподіна С.Ю.

Малюк Василь Васильович народився 28 лютого 1983 року в м.Коростишів Житомирської області. У 2005 році здобув вищу юридичну освіту в Національній академії Служби безпеки України за спеціальністю «Правознавство». З 2001 року почав військову службу в органах державної безпеки. За час служби в регіональних управліннях СБУ обіймав посади від оперуповноваженого до заступника начальника управління – начальника відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. З січня 2020  перейшов до Центрального управління Служби безпеки України на посаду першого заступника начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ.

Саме в період служби Малюка Василя Васильовича на цій посаді в 2009 році бізнесмен Сподін Сергій Юрійович здійснював пограбування майна найбагатшого в Житомирській області підприємства – ВАТ «Житомирінвест». Після того, як Сподін обійняв посаду виконувача обов’язків керівника ВАТ «Житомирінвест» — компанії, яка свого часу забудувала весь регіон і володіла великими промисловими і виробничими потужностями — вона втратила майнові комплекси, на яких розташовувалися десятки дочірніх підприємств. Це сільгосппідприємства, виробничі бази, адміністративні будівлі в центрі міста.

Нині це вже аграрний бізнес сім’ї Сподіна в Житомирі. Саме Служба безпеки України судилася в 2008 році з дочірнім підприємством “Управління проектно-вишукувальних робіт” фірми “Житомирінвест” щодо розподілу житлової площі в Житомирі.

Адже будівельний бізнес – це також один із напрямів діяльності Сподіна С.Ю.

Виключено, що Малюк Василь Васильович міг не знати і не спілкуватися з бізнесменом Сподіним С.Ю., який в той час панував в Житомирській області, легко здійснював захоплення державного майна і забезпечував будівництво житла, надалі наданого співробітникам СБУ в тому числі.

Швидше за все, Сподін С.Ю. і є тим важливим гравцем від СБУ. Раніше в ЗМІ фігурувала інформація про його спільні справи з силовиками: в 2015 співробітники СБУ винесли з офісу Lucky Labs (розробники ПЗ, онлайн-ігор і власники онлайн-казино) 115 одиниць техніки. Відразу ж після обшуку   «безпечники» повідомили про «припинення існування нелегального онлайн-бізнесу, через який фінансувалися терористи».

Під час цих подій Максим Поляков, який зі скандалом викупив частки Lucky Labs, розрахувавшись акціями компанії, яка керувала дейтинговими сайтами TogetherNetworks – Phoenix Holdings ltd, вийшов з неї і передав всі свої акції пану Сподіну.

Ось такий ось неслабкий вплив Тетяни Козаченко та її поплічників на діяльність українського бізнесу, а точніше, красиве його «прикриття» заради своєї вигоди.

На думку ФК «Інвестохіллс Веста», існує велика ймовірність того, що під впливом СБУ Мін’юст приймає рішення на користь шахраїв, але все ж таки «ми сподіваємося на Закон і відновлення справедливості» – заявили в компанії.

«Чому Т. Козаченко так проти викупу боргів «Вестою» у ФГВФО і звинувачує в незаконності цих дій? Ніхто не заважає Т. Козаченко викупити борги замість нас, а ще краще, опісля стягнути їх та повернути гроші державі».

Залишається головне питання: до кого звертатися за допомогою у перешкоджанні СБУ та іншим правоохоронним органам «покривати» шахрайство жадібних бізнесменів?

Еще по теме

Еще новости в разделе "Детали"