Захисників довкілля дуже не люблять промисловці. Повсюдно. Заважають екологи виробничим процесам, надто — тим, що пов‘язані з розробкою надр. З ними видобувники намагаються боротися. Коли не виходить — домовлятися.
Буває, що конкуренти використовують «зелених» активістів у боротьбі між собою, нацьковуючи їх на промислові об‘єкти, перешкоджаючи тим їхній роботі. Проте на загал діяльність екологів стримує руйнування природного середовища, спонукає людство до його максимального збереження в інтересах продовження існування нашого біологічного виду.
Відтак громадська думка у цивілізованих країнах переважно на боці «зелених». Цю обставину мусять враховувати політики, тому природоохоронне законодавство у світі набуває дедалі жорсткіших рис. З іншого боку, санкції за втручання у виробничі процеси з метою запобігання нищенню природи не є аж надто «драконівськими» — штрафи, умовні терміни ув‘язнень, конфіскація засобів, використаних для протиправних дій. Головне ж - правоохоронні інститути держав намагаються дотримуватися нейтралітету та об‘єктивності у судових процесах щодо вирішення конфліктів екологів та промисловців.
Днями російське судочинство продемонструвало зворотний підхід до такого типу конфліктів. Ленінський районний суд Мурманська заарештував на два місяці членів багатонаціональної команди нідерландського судна «Arctic Sunrise», які намагалися прикріпити транспаранти з протестними написами щодо видобутку вуглеводнів у арктичному Печорському морі. Серед арештованих - громадянин України, кок Руслан Якушев. Захисників довкілля звинувачено у піратстві. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу РФ — до 15 років. Про абсурдність цього звинувачення вже заявили правозахисники та громадські організації «зелених» у Європі та Росії. Дипломатичні протести надійшли від Нідерландів, України, Фінляндії та інших країн.
Таким чином Росія започаткувала ще одну лінію протистояння з країнами Заходу. Точніше, одразу дві — екологічну та правозахисну. На тлі багаторівневого конфлікту, який сьогодні розвивається у неї з ЄС та США, такий крок виглядає просто ірраціональним. Збільшуючи «площу непорозуміння» із Заходом, Росія не набуває інших геостратегічних союзників. Це створює загрозу для її повномасштабної цивілізаційної ізоляції. Відтак вона втрачає і залишки привабливості для ближчих сусідів.
Руслан Якушев є вже другим українським громадянином, якого резонансно звинувачено у порушенні російського законодавства. Ще влітку рибалку Олександра Федоровича із селища Самсонове Донецької області було захоплено російськими прикордонниками. Це сталося у нерозмежованій між Росією та Україною акваторії Азовського моря. Внаслідок переслідування українського рибальського баркасу катером ФСБ Росії Федоровича було поранено, а троє його товаришів — громадян України — загинули. Прокуратура у російському Єйську звинуватила Федоровича у браконьєрстві. Він перебуває під слідством і йому відмовляють у поверненні на Батьківщину, незважаючи на зусилля представників консульської служби України.
Зловісна подібність цих двох випадків — на Азові та у Печорському морі — є свідченням готовності Росії до жорстких кроків у відстоюванні своїх інтересів та державної гідності - в її розумінні. Україні вони додатково нагадують про необхідність бути готовою до адекватних, краще асиметричних, відповідей у всьому напруженому спектрі (фронті?) двосторонніх взаємин.
