Когда мама Савченко рубит капусту Тарас Чорновіл

2016-07-07 10:22 17356

Зарікався я забути прізвище Надії Савченко до вересня, щоб тоді остаточно поставити для себе крапку щодо оцінки цієї людини. Але послухав сьогодні "велимудре" розумування про те, як примусити Раду працювати: "...по автоматнику на кожні двері й не випускати тиждень депутатів із залу". Хто це говорить? Представник Матьківщини, яка й сама вчора відзначилася під час блокування президії Ради! 

От і вирішив засвітити своє враження про дві окремі репризи цієї пані. Тут перша:

От мене цікавить, що твориться в головах людей, які без якоїсь спеціальної мети, просто так брешуть. Коли брешуть зі серйозною метою, то це, звичайно, підло й підступно, але зрозуміло. А коли просто так? Значить будь-який факт біографії може виявитися фейковим, значить людина буде перемальовувати своє життя й урешті-решт сама починає вірити у свій вигаданий, фальшивий образ... Чи можу я вірити хоч одному слову такої людини? У тому числі, коли вона говорить уже про суттєві речі, від яких залежить моє ставлення до неї самої та її основних заяв?

Про що йдеться? Та про таку одну "абсолютно дрібну нестиковочку". Читаю офіційне повідомлення з біографії Савченко, наприклад, з Вікіпедії: "Народилася 11 травня 1981 року в Києві. Мати — Марія Іванівна Савченко[1], сестра — Віра Вікторівна Савченко". Ніби все нормально й зрозуміло, співпадає з офіційними даними: корінна киянка, виростала в неповній сім'ї, без батька від. Таких багато.

А тепер читаю інтерв'ю Савченко в газеті Факти ще за 20.08.2009-го. Я сам був фігурантом таких інтерв'ю у Фактах - це широкі компліментарні матеріали, без якихось критичних ноток, чи підколок. Беру один кусочок із середини інтерв'ю:
"— Надежда, а откуда у вас эта сила?

- Наверное, от родителей. Когда моя мама носила меня, до последнего дня работала в колхозе, причем тяжело — рубила капусту. И когда ее начинали ругать за это, то она отвечала: «Мать работает, отец работает, пусть и ребенок работает». Я знаю, что моя мама зимой подо льдом собирала очерет, чтобы топить печку в доме. Как я могу после такого примера считать, что мне в жизни тяжело?"

Фраза красива прозвучала пафосно, але...

1. Яку капусту рубають у колгоспі в травні місяці? Альо! Капуста родить під осінь.

2. Хто пригадує 1981 рік, знає, що до початку 1980-их у СРСР було введено дуже жорстку систему охорони материнства на стадії вагітності. Колгоспний лад в Союзі завжди був нелюдський, але певний фетишизм у дрібницях тоді діяв залізно, за те, що описала Савченко, в тому році голови б полетіли. Насправді ж описане нею дуже подібне на реальність, але ще десь від воєнних років до середини 70-их, про це багато писалося, от Надія десь прочитала й приліпила до своєї біографії.

3. Про збирання очерету під льодом - взагалі якась ахінея! Шановна, очерет не збирають, а нарізають, його ріжуть чи жнуть лише над льодом. Те що під льодом дідька з два виколупаєш і на просушку піде більше палива, ніж таким чином здобудеш. Картинка, звичайно ж, здатна викликати сльозу розчулення, але це реальна картина 30-40-их років, хоча й тоді очеретом не топили, а використовували для розпалу. Моя родина по батькові з південної Київщини (тепер Черкащина), пережила з втратами голодомор 33-го й голод 49-го, замерзала в 37-38-му (зима була страшна), тому я знаю, про що пишу.

4. А тепер головне: що це за цікава така колгоспниця, що до останнього дня перед родами "рубала капусту в колгоспі", а родити поїхала до Києва й там і вирощувала у власній квартирі свою дитину. А ще в перерві між "збиранням під льодом очерету для топлення пічки" та "рубанням у травні капусти" змогла літати з дочкою літаком у Крим на відпочинок.

5. Ну це вже трохи плутаніше, але, згідно озвучених відомостей, Марія Іванівна - мати-одиначка, батька Надія не мала, але приписала матері цілу цитату: "Мати працює, батько працює..."

6. От тут уже від душі посміявся: "Потом там же, в Ираке, меня хотел купить еще и принц Эс-Сувейры, уже за 50 тысяч долларов. Для сравнения: такую сумму у них дают за голову террориста. Принц ухаживал серьезно — привозил мне на КПП розы, финики, золото. Я брала только розы — чтобы уважить человека. В итоге комбат объяснил ему, что сделка невозможна. Хотя я не пошла бы за него даже за миллиард". Ес-Сувейра - історичне місто на півдні Марокко (Західна Африка, за приблизно 5-6 тисяч кілометрів від Іраку). Я з Марокко працював, був у цій країні, повірте, удільних принців у таких містах у Марокко не водиться, принаймні останніх 200 років, за давніше не гарантую.Надія Савченко могла, звісно, почути про цю географічну назву й звідти й почати містифікації, бо Ес-Сувейра відзначена в українській історії: в 1867 році сюди прибув відомий дослідник з нашого Малина Миклухо-Маклай, який здійснював дослідження губок і мозку хрящових риб, звідси Миклухо-Маклай розпочав свою дослідницьку пішохідну подорож по Марокко. Є ще, правда, провінція Ес-Сувейда в Сирії, але не біля Іраку, а поряд з Йорданією. Настільки пригадую, останнього шейха (принців там не було) закатрупили десь після першої світової, а при Башарі Асаді про представників "голубої крові" й мови не могло бути. Та й під час описаних подій перетнути сірійсько-іракський кордон навіть принц з трояндами б не зміг...

Там ще багато подібного абсурду й цілковитої брехні, просто шукати надокучило...

От прочитав я все це й думаю - чи вірити ще хоч одному слову? І не тільки в цьому старому інтерв'ю. Наводжу тут посилання, щоб вам не довелося, як мені перегуглювати купу варіантів:

А якщо ще викрою час, то після ефіру на Еспресо пропісочу гидотненький лист Савченко до Колєди. Була така російська терористка-диверсантка, затримана на півдні України, а потім виміняна на когось з наших полонених. Тупа й дика україноненависниця й страшно примітивна. Я тоді в якомусь дописі написав про неї приблизно таке: "Координатором диверсантів від російського ГРУ виявилася тупа свиноматка, яка жила за принципом - не вдалося стати дівчиною Бонда, то хоч бабою майора Проніна буду". Лист вивісили спершу на Миротворці. Це справді неприємно читати...

Еще блоги

Машина плазменной резки с чпу машина плазменной резки металла с чпу vacuum-press.ru.

Мы в телеграм

Блоги