Безперервні потоки туристів, які щодня, щогодини до глибокої ночі снують вулицями Львова, змушують мешканців міста шукати для себе нові зони для відпочинку подалі від центральної історичної частини Львова. А щойно відкрита виставка «Забуті вілли» львівської художниці Дарини Зав’ялової вказала на старі архітектурні принади міста. Це мальовничі давні вілли, які розташовані у різних куточках Львова.
Прогулянка вулицею, яку обступають розмаїті вілли зі своїми стильовими архітектурними елементами, завжди залишає позитивні емоції. Ці будинки запам’ятовуються чи то формою дахів, коминів, ліпниною чи фамільними гербами власників, або іменами на фронтоні «Людмила», «Марія», «Галюня» і т.д. Особливим є район Кастелівки, котрий забудовував у кінці Х!Х початку ХХ ст. львівський архітектор Іван Левинський. Стиль львівської сецесії вражає.
Художниця Дарія Зав’ялова відтворила у своїх пастельних малюнках 17 розмаїтих вілл і представила на виставці у кав’ярні «Штука». Відвідувачі зауважили, що авторка не вказала за якою адресою знаходяться ці вілли.
Вона це зробила свідомо, надавши зображенням таємничості і загадковості. Бо, як митець, намагалась привернути увагу громади Львова до тих знакових самобутніх архітектурних споруд, які зникають.
А тим часом вони творять історію міста, де колись мешкали славні галицькі родини, котрі шанували сімейні традиції і передавали нажите тепло своїх стосунків у помешканні нащадкам. Ці вілли зводили своїм коштом заможні львів’яни, котрі були фахівцями своєї справи : чи то вчені, чи адвокати, чи лікарі, чи банкіри…. Це були особистості, котрі себе реалізували і успішно працювали для громади, суспільства. Часом у цих віллах проходило усе їх життя: народжувались, виростали, старіли і з гідністю та в пошані покидали цей світ. На деяких віллах залишали свої родові герби. Ось на одній з таких знаменитих вілл збирались на дискусії історики, правники, депутати сейму,сюди часто заходив Іван Франко. Це вілла Президента УНР Михайла Грушевського, де відомий історик, професор до революції мешкав з дружиною і донькою. Він з особливим пієтетом ставився до свого помешкання, сам обирав місце для спорудження вілли, обговорював з архітектором її план, пізніше навіть особисто виклав бруківкою доріжку, садив дерева. Він мріяв повернутися на віллу у Львові аби доживати тут старість. Сьогодні тепло цього родинного вогнища Грушевських підтримують і плекають музейні працівники.
Я також виросла у чарівному районі утаємничених вілл під червоною черепицею з темними зарослими садками і квітами, які завжди привертали мою увагу, розповіла на відкритті виставки художниця Дарина Зав’ялова
Сьогодні ці затишні зелені оазиси зникають. Їх купують заможні люди, але не з метою реставрувати чи відновити, а перебудувати під сучасні потреби нових власників. Відтак багато вілл вже є втраченими. І зупинити цей процес не реально. Тож є можливість, аби вони залишились у малюнках художниці і в пам’яті львів’ян, які люблять Львів.
