Кому потрібні усі ці урочисті богослужіння в храмах на великі і храмові свята в будні дні, які звершують сонми архієреїв і духовенства під акомпонімент хору у напівпорожніх соборах великих міст, в той час, коли абсолютна більшість віруючих і їх дітей на роботі, в школах чи вишах, в корках чи в транспорті, займаються тим, що їм і заповідав Господь однією з десяти заповідей: «Шість днів працюй і роби всю працю свою…» і лише один день «для Господа Бога твого»?
Якщо ви вважаєте, що це потрібно Богові, читайте пророка Ісаю 1:10-21 тут: https://www.bible.com/uk/bible/186/ISA.1.UBIO .
Якщо ви вважаєте, що це заповідував Христос, читайте Євангеліє від Матфея 6:5-13 тут, або все, що він казав про фарисеїв: https://www.bible.com/uk/bible/186/MAT.6.UBIO
Якщо ви вважаєте, що це потрібно людям, тоді давайте подумаємо над тим, як зробити так, щоб ті люди були присутніми на богослужінні, бо Церква - це еклесія (зібрання) грецькою, а літургія - це спільна справа (грецькою).
Відповіді на ці питання має шукати як священноначалля так і кожна православна громада. Відповіді ці будуть різними для монастиря, кафедрального собору, сільської чи міської парафії. І це різноманіття варто вітати.
Можливо, комусь буде зручно звершувати богослужіння вночі чи ввечері, як я бачив святкування храмового свята в Православній церкви Америки, коли літургія звершувалася ввечері, щоб парафіяни могли зібратися разом.
Можливо, варто звернути увагу на Вірменську церкву, яка офіційно переносить усі свята на вихідні дні.
Можливо, у вашої громади є власні традиції чи пропозиції.
P.S. Я не пропоную відмінити те, що вже стало традицією і подобається як духовенству, так і вірним, які приходять на ці богослужіння, але пропоную замислитися над тим, щоб допомогти відчути радість святкування і тим, хто шість днів працює.
