Голова НБУ Андрій Пишний є одним з улюблених чиновників Банкової, адже Пишний є кумом та довіреною особою на аби кого, а голови ОП Андрія Єрмака. Попри те, що очільник НБУ має безумовний карт-бланш від ОП на реалізацію всіх свої бажань та цілий арсенал підлеглих, виявляється, в кулуарах Нацбанку авторитет у нього досить сумнівний. Про це нам повідомили близькі до Пишного джерело в НБУ.
Свій серед своїх та трохи чужих
Перед тим, як перейти до підкилимних ігор, варто окреслити, як виглядає організаційна структура Нацбанку.
Вищим органом управління НБУ є Рада Національного банку України, яка складається з 6 осіб і колегіально контролює голову НБУ та правління. Вона розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. До Ради Національного банку входять члени Ради: Анаталій Барсуков, Ігор Веремій, Василь Фурман, Олена Щербакова, голова аудиторського комітету та член Ради Василь Горбаль та сам Андрій Пишний.
Серед них є кілька цікавих особистостей, які в Нацбанк потрапили завдяки соціальному ліфту імені Пишного. Наприклад, Анатолій Барсуков. У 2014-2021 роках працював заступником голови правління "Ощадбанку", а після переводу Андрія Пишного до Нацбанку також пішов на підвищення – став членом Ради НБУ. Не завадили призначенню ані поважний вік пана Барсукова, ані його кримінальний "шлейф". Адже в "ощадівський" період своєї кар'єри банкір фігурував у кримінальному провадженні про розтрату 15 млн грн.
Також "стовідсотковою "людиною Пишного є інша член Ради НБУ - Олена Щербакова. Раніше вона вже перебувала на цій посаді з 2016 до 2022 року, а в 2015-2019 роках Щербакова працювала радником голови правління АТ "Ощадбанк", де головою правління був чинний очільник НБУ Андрій Пишний.
Ще одна "цікава" людина поруч з Пишним — голова аудиторського комітету та член Ради НБУ Василь Горбаль.
Горбаль прославився тим, що був членом "партії Регіонів" та під час президентських виборів у 2004 році агітував за Віктора Януковича, а сьогодні продає свій вплив та «доступ до тіла» у ресторані Catch, пропонуючи місцевим аферистам усіляки схеми та «вирішення питань». Але для "потужного реформатора" Пишного це немає жодного значення.
Сама ж структура правління Нацбанку наразі виглядає так: голова НБУ Андрій Пишний, перший заступник голови Катерина Рожкова, заступники голови: Юрій Гелетій, Ярослав Матузка, Сергій Ніколайчук, Дмитро Олійник та Олексій Шабан.
У випадку із заступниками Пишному складніше, бо більшість з них дістались йому "в спадок" від попередників.
Звільнити не можна залишити
За словами нашого співрозмовника, більшість замів все частіше негативно висловлюються на адресу Пишного за спиною, але в пряму конфронтацію заходять далеко не всі: все ж не хочеться втрачати посаду в такому "хлібному місці".
Найбільша та найемоційніша проблема для Пишного на сьогодні - його екзистенційний конфлікт із своєю першою заступницею — Катериною Рожковою.
Пані Рожкова – справжня довгожителька Нацбанку. За вісім років перебування на посаді члена правління їй вдалося пересидіти трьох голів НБУ та всіх їхніх заступників і нажити чимало ворогів серед колишніх власників виведених з ринку банків.
Та найсерйознішим викликом для її кар'єри в центробанку стало її власне минуле. 18 березня 2024 року Верховний Суд поставив крапку в суперечці між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та колишнім керівництвом збанкрутілого "Платинум банку". Серед десяти відповідачів – і Рожкова, яка працювала в його правлінні до переходу в НБУ. За рішенням суду, відповідачі повинні компенсувати державі 1,5 млрд грн збитків, яких зазнав "Платинум банк" через видачу кредитів у 2013-2014 роках. Це рішення вже почали виконувати, щоправда, поки що лише шляхом списання коштів першої заступниці голови Нацбанку.
Та навіть не зважаючи на рішення суду, Пишний не має зачіпок, щоб звільнити Рожкову. У законі "Про Національний банк" серед підстав для звільнення члена правління немає згадок про рішення суду в господарських провадженнях.
Однак п. 13 ч. 5 ст. 10 (встановлює вимоги до членів ради та правління НБУ) вказує, що підставою для звільнення може бути "примусове виконання судового рішення щодо сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної зарплати".
"Що він тільки не робив, і замовляв проти неї матеріали в ЗМІ, і говорив з Єрмаком та зробити нічого не може. Але головний парадокс в тому, що тримає її там сам Єрмак. Кохання між ними ніякого немає, звісно, однак якісь звʼязки точно є, бо вона наче талісман якийсь. В свій час Єрмак заборонив колишньому голові НБУ звільняти Рожкову", — розповідає наш співрозмовник.
Чиновниця, в свою чергу, по максимуму використовує свої привілеї, та навіть дозволяє собі знущатись над Пишним під час онлайн-нарад.
"Оскільки через хворобу Пишний втратив слух, він не чує, а тому під час розмови йому доводиться читати за губами співрозмовника. Катерина Рожкова, звісно, в курсі цієї ситуації, а тому під час нарад закриває рот рукою, ніби випадково, і висловлює своє справжнє ставлення до керівника НБУ: "Як він за@бав зі своїми нарадами". Звісно, Пишний це бачить, але вдіяти нічого не може. Це добряче так бʼє по його самолюбству, бо звільнити її він не може, а змусити підпорядковуватись — теж не вдається", — говорить співрозмовник видання.
Окрім цього, джерела зазначають, що Пишний навіть боїться Рожкову.
"Її дуже любить МВФ та й сама вона жінка не промах: власна і дуже амбітна. А Пишний терпіти не може сильних людей в своєму оточенні, бо сприймає їх, як загрозу своїй карʼєрі в НБУ. Одним словом, він боїться, що Банкова знайде йому заміну серед його ж команди, а він лишиться ні з чим", — додає інсайдер.
Щури біжуть з корабля?
Подейкують, що в бажані все контролювати, Пишний перейшов всі "червоні лінії".
"Він просто призначає керівництво державних банків як йому заманеться, ні з ким не радиться і нікого не хоче слухати", - кажуть співрозмовники.
Якщо з Рожковою стосунки не склались, то зі своїм заступником Дмитром Олійником, який прийшов в Нацбанк завдяки Пишному — все пішло як по маслу.
За словами джерел, Пишний та Олійник мали тісні звʼязки з колишнім радником Офісу президента, посадовцем СБУ Артемом Шилом, який є фігурантом численних корупційних скандалів і нещодавно вийшов із СІЗО під заставу.
"Пишний і в темі, і в долі. Олійника та Шило призначив такими собі контролерами в карткових схемах. Маю на увазі міскодинг (з англійської “неправильне кодування” — Ред.) Це така схема маніпуляцій банківськими системами для приховування реального походження платежів. Міскодинг полягає в тому, що операції позначаються іншим кодом, не передбаченим для конкретної діяльності. Азартні ігри також мають свій код. Проте деякі банки умисно маркують операції азартних ігор іншим кодом аби в нелегального організатора азартних ігор не виникали додаткові податкові зобов’язання. У результаті гравці надсилають гроші на сайт онлайн-казино або ставок, але фактично ці кошти йдуть на фіктивні рахунки нібито для придбання інших товарів чи послуг", — розповідає джерело.
Він додав, що в результаті пресингу, компанії (Даймонд Пей, Фінекспресс) опинились в банку, де цей бізнес контролює Член правління Сенс Банку — Інна Тютюн.
"Тобто, у Пишного дворівневий контроль: в НБУ, де за все відповідає та контролює зам Олійник, а всю брудна робота з виведення доходів — випала на Тютюн", — пояснює джерело.
Співрозмовник видання також зазначив, що навіть після затримання Шила — схема й досі працює. Однак, він зазначив, що останнім часом між Пишним та Олійником пробігла "чорна кішка".
"Олійник страшенно боїться, щоб на нього не вийшли правоохоронці, тому зараз взагалі не висовується, а Пишний тисне зі своїми "дорученнями". Олійник гроші від нього бере, але роботу не виконує, годує начальника обіцянками. Пишному це вже набридло, тому останнім часом в них досить прохолодні стосунки", — зазначає джерело.
Нацбанк часів Пишного перетворився із регулятора у справжнього контролера та «бенефіціара» банківського сектору. Ця пружина вже занадто стиснена і рівень невдоволення суцільним контролем з боку голови НБУ вже почав виходити з кулуарних розмов назовні. До цього додається протистояння в середині самого Нацбанку, де фактично всіх поділили на «людей Пишного» та «людей Рожкової», що ажніяк не подобається мідлменеджменту, які звикли міняти голів НБУ та зберігати власні посади й зараз не вдоволені тим, що їх «поділили». Така нездорова ситуація зростила велику кількість незадоволених діями Пишного як в самому Нацбанку, так і в банківському секторі, який зараз став надто залежним від власних бажань та амбіцій Пишного.
