Спілка журналістів: $4 мільйони на кону Тетяна Котюжинська

20 квітня 2017 року відбудеться черговий з'їзд Національної спілки журналістів України, який може стати початком розпаду Спілки, якщо очільником стане Сергій Томіленко.

Чому більшість обласних організацій готові голосувати за будь-яку кандидатуру "аби не Томіленко"? Чому спротив кандидатурі Томіленка об'єднав Схід, Захід і Центр: Донецьку обласну організацію, Львівську і Київську?

Частково відповідь на це питання містить публікація "Томіленко - узурпатор і аферист", оприлюднена на сайті Донецької обласної організації 13-17 квітня. Частково - відповідь у більш ніж 20 закордонних поїздках Томіленка на зустрічі з представниками Спілки журналістів Росії. Частково - у поїздках по східним і південним областям України з представницею СЖР, яку представляли виключно як віце-президента Європейської Федерації Журналістів. Частково - у сприянні Мінюста, яким вже було зареєстровано явно незаконні рішення позачергового з'їзду НСЖУ, завдяки яким Томіленко став в.о.голови та чи то дво-, чи то тричленом правління.

 З цих "часток" і складається спротив. Завдяки мандатній і лічильній комісії, а головне порушень при обранні делегатів на з'їзд НСЖУ, Томыленко може проголосити себе головою Спілки журналістів. Після цього виникне або інша всеукраїнська творча спілка або кілька регіональних. Але єдності, до якої позірно закликає Томіленко і його підспівувачі, не буде точно.

 Внутрішня політика

Фундаментом колишніх радянських творчих спілок є майно і традиції. Традиції хороші і погані, а от майно завжди в хорошому місці. Спілці журналістів після розпаду союзу дістався лише будинок в центрі Києва. В 1993 році за рішенням суду було визнано право власності на цей будинок за СЖУ. Будинок старий - пережив кілька революцій і війн - але на Хрещатику, загальною площею більше 1100 квадратних метрів, 630 з яких здається Спілкою в оренду. Приміщення на 1 поверсі за 1000 грн.за квадратний метр за місяць (плюс ПДВ, комунальні витрати, податок на землю), 250 грн.за квадратний метр на 2 і 3 поверхах і 450грн.за квадратний метр для Приватбанку. Загалом це більше 4 мільйонів грн.за рік.

Ці кошти дозволяють Спілці проводити свою діяльність на постійній основі, утримувати апарат, більша частина якого залучена для обслуговування орендарів, проводити засідання правління, з'їзди (наприклад, минулий 2012 року обійшовся у 400 тисяч грн., цей, напевно, ще дорожчий), оплачувати відрядження.

За діючим Статутом питання майна та коштів НСЖУ - це повноваження правління. Саме правління затверджує кошторис на наступний рік і звіт за минулий, правління ж приймає рішення про відчуження майна Спілки.

 Так, саме правління давало дозвіл першому секретарю НСЖУ Томіленку продати машину НСЖУ Опель Вектра (2006року) та акції ТОВ УНІАН. І те, і те мали би продати по 200 тисяч грн., а на отримані 400 тисяч грн., придбати нову машину. Машину було продано у лютому 2016, а оформлено продаж 4 листопада 2016 (одразу після "призначення" Томіленком себе в.о.голови) за ... 12 тисяч грн., при ринковій вартості машини від 210 тисяч грн. Акції було продано по номіналу за 20 грн. Таким чином, замість нової машини за 400 тисяч, Спілка отримала 12тисяч20грн., і звісно ж ніякої машини не придбано. Хоча водій і досі отримує зарплату в НСЖУ.

Але як би формально не підходило правління до голосування за майно та кошти, тепер і це не влаштовує Томіленка: розроблені ним (з найнятими за рахунок Спілки юристами) зміни до Статуту НСЖУ, які пропонується прийняти на з'їзді, передбачають одноособові рішення голови щодо продажу майна, зокрема нерухомого і земельних ділянок. Іншого нерухомого майна, крім будинку на Хрещатику і земельної ділянки під ним, у Спілки немає. Тож обласні організації, яким проект цього Статуту було надіслано "для обговорення" 14 березня, зробили єдино можливий висновок - йдеться про продаж будинку. Такі плани трійця: Наливайко-Томіленко-Устюжин намагалися реалізувати з 2012 року - це було очевидно, адже одразу після з'їзду 2012 року та смерті Ігоря Лубченка (голови НСЖУ з 1997 по 2012 роки) першою вимогою до мене як до головного юрисконсульта НСЖУ (з 2005 року), було віддати документи на будинок.

Потім були спроби звільнити мене і головного бухгалтера рішенням секретаріату за те, що не віддаємо документи на будинок. Потім були спроби отримати дозвіл правління на заставу будинку для отримання кредиту на інформаційне і кадрове агентство Спілки, потім на передачу будинку до статутного фонду новоствореного підприємства НСЖУ.

Але правління завжди було насторожі - нехай все буде, як є, бо ця традиція показала себе добре - попередній голова Ігор Лубченко відкинув не одну "привабливу" пропозицію продати, обміняти будинок і жодної копійки ані від оренди, ані від якихось інших маніпуляцій з будинком до рук Ігоря Федоровича не "прилипло".

"Ты представляешь, он реально бессребренник?!", - ділився своїм здивуванням від такої позиції Лубченка один з ділків під час з'їзду 2012 року. В новій редакції Статуту можливість продажу будинку вже не приховується. Як саме це буде завуальовано - під договір позики, кредит, чи ремонт після якого впадуть внутрішні дерев'яні перекриття будинку - час покаже. Вартість будинку біля 4 мільйонів доларів. Якщо будинок буде продано, то цей з'їзд стане останнім в історії НСЖУ.

Вже 24 квітня 2017 року мене буде звільнено у зв'язку зі скороченням посади і я передам документи на будинок тому голові, якого оберуть. Тож теоретично, вже 24 квітня 2017 року будинок НСЖУ може змінити власника.

 Обласні організації

Спілка журналістів має осередки у всіх областях України. За діючим Статутом обласні організації - є засновниками СЖУ. Вони різні за чисельністю і активністю. Частина їх зареєстрована відповідно до закону про творчі спілки, частина всупереч цьому закону, як громадські організації. До таких громадських організацій відноситься Черкаська спілка журналістів, очолювана Томіленком. Вже одного цього достатньо для визнання незаконності його головування на з'їзді і у Спілці, бо творчі спілки і громадські організації - це громадські формування різних видів, з іншими вимогами до реєстрації тощо. Так само неможливо фінансування цієї ГО з державного бюджету України за програмою "Фінансування творчих спілок" http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/422-2015-%D0%BF/paran6…, але Держкомтелерадіо продовжує фінансування. Щорічно на проведення заходів з державного бюджету надається близько 30 тисяч грн.на рік на кожну обласну організацію. Якщо ж просто розділити доход за рік від будинку НСЖУ на всі облорганізації порівну, то це буде 160 тисяч грн.на рік на кожну організацію. Якщо ж розділити порівну (незважаючи на чисельність і активність) кошти від продажу будинку Спілки, то це більше 4 мільйонів гривень кожній організації, які б дозволили їм придбати офіси в своїх обласних центрах. Але що тоді лишиться ділкам?

 Проекти і гранти

У Спілки ніколи не було досвіду підготовки проектів для отримання грантового фінансування. Отримання фінансування від Ради Європи на проведення тренінгів, конференції, онлайн-курсів для реформування редакцій комунальних газет стало винятком. Кошти проекту були витрачені відповідно до затвердженого бюджету. Було проведено 11 регіональних тренінгів, всеукраїнську конференцію на 160 учасників, видано посібник для редакцій, що реформуються, а також підготовлено цикл відео-лекцій. Наші зусилля (секретарів Спілки, які займалися підготовкою до реформування комунальних газет) не були марними: 250 редакцій почали реформування у першому етапі, створена Дорожня карта реформування: “15 кроків до свободи” довела свою ефективність, розробленими зразками документів користувалися всі редакції! Крім того, було підготовлено більше 20 відео-конференцій по темі реформування, кожну з яких переглянули від 250 до 700 осіб youtube.com/c/naum. Але Томіленко потрібно було зробити ворогів Спілки з секретарів Валерія Горобця, Олександра Бухтатого і мене для того щоб позбутися тих, кого він вважає "конкурентами", адже "на кону" 4 мільйони доларів! Це стало очевидним тільки тепер - після пропозицій Томіленка до Статуту. А до цього ми пройшли аудиторську перевірку, в ході якої навіть фінансово залежна від Томіленка аудитор (бухгалтер "Журналіст України") не встановила порушень. "Рішення" ревізійної комісії НСЖУ, яке частково підтримали лише 2 з 4 членів, було озвучено на пленумі правління, але голова ревізійної комісії так і не наважився його оприлюднити — голосів за це рішення не було. Ревком вказав на два "порушення": залучення додаткового бухгалтера (що було потрібно для подання звіту англійською) і укладення угод з ФОП (що дозволило збільшити кількість заходів проекту з 8, які були передбачені, до 11). Але фактично встановлена відсутність будь-яких порушень не заважала Томіленку витратити самостійно 130 тисяч грн., з нього у невідомому напрямку. Так само у невідомому напрямку, з залученням стороннього бухгалтера (без знання англійської) через ФОП виводяться з рахунку НСЖУ 180 тисяч грн., які надійшли у березні 2017 року за проектом Міжнародної Федерації Журналістів для боротьби з безкарністю. Але у ревізійної комісії до цих очевидних порушень, питань не виникає (і така “принциповість” головою ревізійної комісії НСЖУ демонструється вже не вперше).

Якщо б до обласних організацій на проведення заходів були б передані кошти з грантів та з продажу майна, які Томіленко витратив самостійно, то облорганізації отримали б суму співмірну з щорічним бюджетним фінансуванням!

 Зовнішня політика

Про діалог "Две страны - одна профессия" було вже сказано чимало. Томіленко за три роки свого керування "домігся" призначення представників Спілки Журналістів Росії (СЖР) у всі керівні органи Європейської та Міжнародної Федерації Журналістів. Позиція НСЖУ у "діалогах" призвела до заяви одного з керівників Міжнародної Федерації Журналістів (під аудіозапис): "Якщо мені треба буде поїхати до Криму, я буду питати дозволу у Росії - якби ви до цього не ставились". А також до офіційної заяви СЖР: "в соответствии с законодательством Российской Федерации Крым является субъектом РФ.” https://day.kyiv.ua/…/myrotvorchi-konferenciyi-scenariy-moz…

Томіленко є унікальним у поєднанні одразу двох протилежних функцій: він входить до керівних органів і журналістської профспілки, якою є будь-яка організація — член МФЖ, і до керівних органів федерації роботодавців медійної галузі, під керівництвом Ганни Безлюдної http://www.frmg.org.ua/ru/federation/management. Таке суміщення профспілки і роботодавця прямо заборонено Статутом МФЖ, але у випадку Томіленка, цього чомусь “не помічають”.

 Всесильний і демонічний?

За рахунок чого забезпечуються голосування в Спілці? У Держкомтелерадіо є ресурси: бюджетна програма "Українська книга", подання на державні нагороди та державні стипендії довічні або хоча б дворічні, наприклад на членів правління та ревізійної комісії, домовленості по Суспільному, працевлаштування на все ще існуючі державні змі та в штат Держкомтелерадіо.

Є і друге “крило” - політична підтримка. Цьогоріч конференція громадської організації Черкаської спілки журналістів проходила під знаменами Аграрної партії. Поряд з Томіленком у президії конференції сидів Олексій Душейко — представник Аграрної партії та бізнес-партнер Томіленка по приватному підприємству “Прочерк” (однойменне інформагенство та сайт). Його батько Петро Душейко є більш відомим на Черкащині, адже був народним депутатом України, у 2010 році довіреною особою Президента Януковича та очолював його виборчу кампанію в Черкаській області, є засновником агро-корпорації «Дніпро». Банкет-фуршет після конференції профінансував інший політик - з фракції БЮТ — член Київської облорганізації НСЖУ.

Так само, членом Київської спілки є очільник Спілки орендарів та підприємців, від імені якої нібито погрожували Глібу Головченку за його відмову у підтримці Томіленка. Намагалася висунути Томіленка кандидатом від Київської організації очільниця ВГО “Український Журналістський Фонд” Людмила Ольховська, яка за сумісництвом є орендарем в будинку НСЖУ (і отримувала відстрочку та звільнення від орендної плати), а Томіленко є за сумісництвом очільником Черкаського осередку цієї організації. Хоча Київська організація відмовила Томіленку у підтримці, Ольховська проводить активну агітацію на його користь.

 Суд буде

Після проведення позачергового з'їзду НСЖУ 3 листопада 2016 року, мною було подано позов до Печерського суду щодо визнання з'їзду неправомочним, а його рішень недійсними. Головні аргументи: (1) якщо НСЖУ заявляє про майже або більше 19 тисяч членів організації, то в реєстрах присутніх на обласних конференціях або на зборах первинних організацій маємо побачити  від 13554 особи (2/3 від загальної кількості членів НСЖУ) до 15250 осіб (3/4). Відповідно ж до реєстрів поданих до Мінюсту, членів НСЖУ 1000-1500 осіб. Більшість випадково дізнається про проведення конференцій та з'їздів, що є прямим порушенням Закону України “Про професійних творчих працівників та творчі спілки” та Статутів НСЖУ і обласних організацій; (2) головуючим на з'їзді було обрано “делегата” саме від громадської організації — Сергій Томіленко очолює Черкаську обласну організацію спілки журналістів, яка є громадською організацією (відповідно до ЄДР - 350 членів організації) і не може бути місцевим осередком всеукраїнської творчої спілки; (3) порушено порядок підготовки рішень: секретаріат-правління-з'їзд. Ці ж аргументи залишаться і щодо проведення чергового з'їзду http://izvestia.kiev.ua/blog/show/84166

 Якщо "темні сили" переможуть

20 квітня 2017 року фактично буде два головних кандидата: Олександр Бухтатий, якого було висунуто на Київській конференції, і Сергій Томіленко, якого висунула Харківська організація (творча спілка на відміну від Черкаської). Можуть бути і інші кандидатури, але вже очевидно, що ці кандидати будуть на фінішній прямій. На користь Бухтатого буде працювати його "пряма спина" - редактор, який пішов з посади, але не прогнувся, чиновник, який сприяє реформуванню комунальних змі, затято і дієво захищає журналістів і редакції у владних кабінетах,та єдиний в АПУ написав заперечення щодо "законів 16 січня" саме тоді 16 січня 2014 року.

Бухтатого знають редактори і журналісти усієї України, незважаючи на маленьку посаду в адміністрації. На користь Томіленка буде працювати адміністративний ресурс, досвід “вкидання” бюлетенів, добір делегатів з порушенням закону і Статуту, обіцянки та залякування керівників обласних організацій.

Врешті-решт, якщо “темні сили” переможуть, в Україні традицію бути членом НСЖУ замінить інша традиція.