Новий виток гібридної війни – гібридні вибори. Кремль намагається загнати українців у глухий кут і створити ситуацію, коли вибори відбуватимуться без вибору. Для Москви це єдиний спосіб не дати Україні піти вперед і стани символом змін.
Аби реалізувати вищезазначений план, росіяни зайнялися пошуком відповідних людей. Головне завдання путінської команди: протягнути свого найбільш зручного претендента на крісло президента максимально непомітно для українців. Через це кандидатури відверто проросійських політиків були відкинуті одразу. Інших варіантів на роль ставлеників Кремля виявилось чимало, однак вибір припав на Петра Порошенка.
Чому Путін вирішив зробити ставку на чинного президента України, коли існує безліч варіантів?
Справа в тому, що проросійські кандидати, такі як, наприклад, Юрій Бойко і Вадим Рабінович, є заздалегідь програшними. Очевидно, що більшість українців знають про давні зв’язки нардепів з Москвою і не проголосують за них.
Інша річ – президент України. На сьогодні він має імідж справжнього українського патріота і мало хто може запідозрити його в роботі на Кремль.
Водночас у біографії українського президента постійно прослідковується зв'язок з Російською Федерацією. Це і Липецька фабрика «Рошен», і аграрний бізнес у Росії. Свого часу чинний глава української держави працював в уряді Януковича і підтримував «харківські угоди» щодо продовження базування російського флоту у Севастополі. Тобто Порошенко поводиться так, як, швидше за все, личить бізнесмену, але аж ніяк не лідеру держави. Він вміє вибудовувати стосунки з ворогами, коли йому вигідно, і коли це приносить прибутки.
Порошенко і зараз займає підходящу для себе позицію. Здавалося б, він не підтримує співпрацю з ворожою країною, та водночас не обриває безповоротно зв'язки.
Логічно, що у Путіна з’явилась впевненість в успішній співпраці з Петром Олексійовичем. Тим паче, в Україні зараз все складається не на користь останнього. На сьогоднішній день Порошенко має колосальний антирейтинг серед населення – за даними соціологів, близько 50% опитаних громадян не проголосували б за нього ні за яких умов. Українці, які довго чекали на реформи і позитивні зрушення в країні, розчаровані невдалою політикою глави держави.
Ще на минулих виборах він увійшов на Банкову як герой-рятівник з рекордною кількістю голосів. Тепер рейтинг президента тане на очах. За результатами опитування КМІС, якби вибори відбувалися у середині червня 2018 року, то він програв би навіть опоблоківцю Бойку і радикалу Ляшку, не кажучи вже про Тимошенко, яка має величезний відрив від інших.
За таких обставин активна підготовка до наступного політичного сезону вже розпочалася. При цьому, підтримка Кремля наразі не завадить Порошенку. Команда президента підготувала декілька узгоджених з Москвою сценаріїв: від ескалації конфлікту на Донбасі і введення воєнного стану до встановлення спаринг-партнерів. Глава держава планує задіяти найбрудніші механізми.
Звучить парадоксально, проте головним елементом виборчої кампанії Порошенка вже стала війна. На телебаченні і в інтернеті він постійно з'являється у камуфляжі: на позиціях на Сході, на зустрічах зі звільненими полоненими, на бойовому винищувачі. З Facebook-сторінок президента активно крутиться реклама з використанням символіки української армії. Головний її меседж: «Якщо ви підтримуєте українську армію, ви зобов’язані підтримувати президента, або ви зрадники». Складається враження, що угода про передвиборну співпрацю з РФ вже схвалена і затягування війни на Сході є результатом її успіху.
Давайте розглянемо факти. Президент України свідомо відмовився від переговорів у Будапештському форматі - за назвою меморандуму, підписаного у 1994 році. Тоді Україна відмовилася від своєї ядерної зброї, а найсильніші держави світу - США, Великобританія і Росія - в обмін на це гарантували нашу безпеку і непорушність кордонів. Очевидно, що кордони України були порушені Росією, тому переговори про захист і допомогу варто було б вести якраз з іншими країнами-гарантами нашої безпеки. Правові підстави для захисту України якраз і закладені в Будапештському меморандумі. Але Порошенко не став розвивати цей напрямок переговорів. Він повів країну шляхом тупикових Мінських переговорів. Домовленості такого формату ніколи не призведуть до закінчення війни на Донбасі, що лише задовольняє інтереси Москви. При цьому, за словами кума Путіна Віктора Медведчука, на зустрічах з російським президентом він виконує виключно «прохання Порошенка». Результати очевидні – мирний процес на Донбасі гальмує.
Законсервована ситуація на Сході може допомогти президенту утриматися на посаді. Адміністрацією розглядається варіант введення воєнного стану по всій країні. Це означає, що голосування буде скасовано. Очевидно, що під час воєнного стану не можна змінювати Конституцію України, проводити вибори президента та парламенту, а також органів місцевого самоврядування. Так само забороняється організовувати всеукраїнський і місцевий референдуми та проводити страйки.
Слід зазначити, що такий план дуже складний і ризикований для Порошенка. Тому існує ще один сценарій – переобрання на другий термін через перемогу у другому турі. Він, знову ж таки, пов'язаний зі Сходом країни і передбачає введення території терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» у правове поле України.
Для успіху Порошенку потрібен вигідний спаринг-партнер від «Опоблоку» чи подібної партії. Це єдиний шанс для Банкової при нинішньому низькому рейтингу. Поки що спаринг-кандидату не вистачає голосів для проходження у другий тур, тому не будуть зайвими кілька додаткових мільйонів виборців з окупованих територій. Бойко вважається проросійським кандидатом і він може отримати значну підтримку частини Донбасу.
А далі вже робота політтехнологів Порошенка. Виборців залякають загрозою реваншу «ватників» в особі екс-міністра енергетики часів Януковича, а Петро Олексійович стане альтернативою. Адже краще вже перевірений Порошенко, аніж агент Путіна. Технологію зі спаринг-партнерами Кремль вже застосовував у Росії.
Політичні експерти Петра Олексійовича сумлінно працюють і в інших напрямках. Вони намагаються прибрати з першого плану економічні невдачі президента і перенести акценти на зовнішньополітичні і релігійні питання. Так, нещодавно Порошенко вирішив зайнятися церквою і навіть написав офіційне звернення до Вселенського патріарха про створення в Україні єдиної і незалежної Православної церкви. Цікаво, що у 2009 році Петро Олексійович був висвячений в диякони УПЦ Московського патріархату та брав участь у хресній ході.
Ще одним прийомом політтехнологів є відвернення уваги виборців від реальних проблем і постійне нагадування про отримання безвізового режиму з ЄС. Однак, водночас президент не виносить на порядок денний питання візового режиму з Росією. У 2016 році він переклав відповідальність на Верховну Раду, а пізніше стало відомо, що саме більшість депутатів БПП не підтримують введення візового режиму з країною-агресором.
Не квапиться Петро Порошенко і з введенням санкцій проти російського бізнесу і конкретних політиків РФ. Більше того, російський бізнес не припиняє працювати в Україні.
Задля перемоги на виборах Петро Порошенко не гребує нічим, навіть співпрацею з проросійськими політиками і використанням брудних технологій.
