Нещодавно в «Укрзалізниці» трапилася визначна подія та працівникам компанії представили нового керівника Володимира Жмака. Про вказану особу відомо не дуже багато, але серед його плюсів відразу слід відмітити що він розсудливий, розумний, цілеспрямований, як кажуть в кулуарах «людина зі своєю думкою» і, найголовніше, на відміну від попередників, він не хлопчик.
Після призначення на посаду голови правління «Укрзалізниці» перед Володимиром Жмаком виникне і вже виникло багато складних питань. Укрзалізниця в кризовому штопорі, зношеність локомотивів і вагонів близько 90%, величезна і неефективна інфраструктура, ворох непрофільних і збиткових активів, роздутий на сто тисяч штат працівників, майже непідконтрольні філії, збиткові пасажирські перевезення і в рази занижені тарифи на перевезення вантажів.
В останньому інтерв’ю Ліга. Бізнес Володимир Жмак заявив «Я хочу виділити в Укрзалізниці чотири вертикально-інтегровані бізнес-одиниці, з відокремленими балансами, які здатні порахувати свої прибутки і збитки: це вантажні перевезення, пасажирські перевезення, інфраструктура, і моя новація, — окремо вивести контейнерні перевезення. Контейнерні перевезення зараз знаходяться в складі вантажних перевезень, але це в принципі це окремий вид бізнесу»
Дуже непогані думки та ідеї у нового керівника Укрзалізниці, але чи вдасться йому це зробити? Чому може не вдатися? Тому що на Укрзалізниці продовжує діяти потужний корупційний синдикат колишнього керівника Укрзалізниці Євгена Кравцова. Тому залишається відкритим питання успішної діяльності Жмака на новій посаді в розрізі супротива вказаного корупційного синдикату Кравцова-Лещенко-Криклія.
Але про все по порядку.
Останнім часом, до призначення Володимира Жмакана посаду керівника Укрзалізниці, в засобах масової інформації постійно згадувалося що новому керівнику, хто б не прийшов, буде дуже важко боротися з діючим менеджментом Укрзалізниці, який був розставлений ще за часів Євгена Кравцова та який повністю працює на досягнення корупційних намірів останнього.
До «ляльок» Кравцова-Криклія слід віднести в тій чи іншій мірі одразу дуже багато людей:
- діючий менеджмент Укрзалізниці та її наглядової ради (голова наглядової ради Шевкі Аджунер, члени наглядової ради Олег Журавльов, Сергій Лещенко, Адомас Азулас, Крістіан Кун, Андерс Ослунд);
- нинішній член правління Іван Юрик;
- вся вертикаль по лінії фінансів;
- директор з правових питань Артур Резнік та його вертикаль;
- директор з питань інформаційних технологій Костянтин Мальцев (призначений за рекомендацією Криклія),;
- Уповноважений з антикорупційної діяльності Ігор Шевченко;
- директор регіональної філії «Одеська залізниця» Сергій Нікулін (особистий друг сім’ї Кравцова та його «гаманець»),
- директор з безпеки Дмитро Ярмак (призначений за рекомендацією Криклія) та його вертикаль,
- директор Департаменту комерційної роботи Андрій Мірошніков,
- в.о. директора філії «Центр транспортної логістики» Олег Горенко та його заступник Тимофій Мураховський,
- директор Департаменту адміністративного забезпечення правління Укрзалізниці Дмитро Паробок;
- ще близько 180 осіб, з яких зібрали ймовірно по 10 тисяч доларів та призначили за дві неділі до представлення нового очільника Укрзалізниці.
Також, медійним «щитом» та «захисником» корупційних схем Кравцова-Криклія та їх «ляльок» виступає славнозвісний «антикорупціонер-залізничник», медійна «говорящая голова Крацова» Сергій Лещенко.
В розрізі вказаного спадає на думку споконвічне українське правило «хочеш очолити корупцію – почни боротись з нею», яке працює однаково «добре» в усіх галузях економіки. В тому числі, на жаль, і в такій стратегічно важливій сфері як залізниця. Вже більше року, як у транспортному професійному середовищі з’явились не тільки «новітні» вульгарні політичні інструменти – компромати, пранки, загрози, інтриги й “ліві” Telegram-канали, але й нові напрями – антикорупції та комплаєнсу. Саме такий напрям діяльності наразі закріплений за вказаним членом наглядової ради «Укрзалізниці» Сергієм Лещенко, який жодного дня в своєму житті не працював у цій сфері, але має добрі стосунки з НАБУ. Причому ці стосунки виходять далеко за межі спілкування «журналіста-антикорупціонера», проте більше нагадують «роботу агента під прикриттям», оскільки чим далі, тим частіше НАБУ залучається до бізнесових, політичних та кадрових розборок всередині «УЗ».
Насправді, кадрові війни в залізниці стали переважати над боротьбою за вантажопотік ще за часів Євгена Кравцова. Останній з очільників УЗ встиг вибудувати під себе настільки серйозні корупційні схеми, що з його звільненням вони не тільки не зменшились, але навіть закріпились, не в останню чергу завдяки допомоги діючого Міністра інфраструктури Владислава Криклія та «антикорупційній допомозі» від Лещенка, що дуже вдало зайшов у Наглядову раду якраз напередодні звільнення Кравцова.
Журналісти вже звертали увагу громадськості та правоохоронних органів на те, що й після свого звільнення Євген Кравцов надзвичайно тісно спілкується, в тому числі і у позаробочий час, з топ-посадовцями Міністерства інфраструктури –власне міністром Владиславом Криклієм та його першим заступником Дмитром Абрамовичем, разом з якими плануються кадрові розстановки та шляхи захисту корупційної діяльності.
Службою безпеки України було звернено увагу на розслідування журналістів та надіслано відповідного листа до Кабінету Міністрів України в якому, зокрема, зазначено, що сформована наглядова рада і встановлений нею протягом 2018-2019 рр. Порядок контролю за діяльністю правління товариства не тільки не сприяли поліпшенню фінансово-економічного становища АТ «Укрзалізниця», а й загострили існуючі проблеми функціонування УЗ. Тоді виникає логічне питання – а за що ж отримав майже 1,4 млн грн за неповні півроку роботи сам Сергій Лещенко, які корупційні «схеми» він розкрив? Насправді, ніякі, хоча в своїх інтерв’ю він і наголошує на зворотному.
Щоб зрозуміти, що відбувається насправді зараз, потрібно відмотати час назад. Причому почати слід зі скандалу, коли Володимир Гройсман став сваритися з Володимиром Омеляном і перевів УЗ під управління Кабміну. Це вже була явна боротьба за переділ інтересів. Євген Кравцов – однозначний протеже Гройсмана. Наглядову раду Кравцов теж обирав під себе. Це люди, які його підтримували тоді, тай підтримують зараз, хоча жодного офіційного впливу Кравцов, звичайно, вже немає. Тим не менш, за нашими джерелами, Є.Кравцов і досі активно спілкується з новим міністром Криклієм та представником його бек-офісу Грантом Даяном, має тотальний вплив на останніх, в прямому сенсі «смикає» своїх маріонеток за мотузки, а відтак продовжує очолювати корупційні схеми в Укрзалізниці.
Окремо слід звернути увагу громадськості на наявне іноземне лобі та схвалення діяльності Євгена Кравцова в Укрзалізниці через своїх «ляльок», якому колишня влада на посаді керівника Укрзалізниці дозволяла займатися корупційними схемами, за умови підписання договіру на придбання американських тепловозів General Elektric та виплати коштів компанії VR Capital у розмірі близько 5 млрд грн, яка придбала вказану вимогу у «Промінвестбанку». Тому не дивно що у пана Кравцова тепер є потужне іноземне лобі та вседозволеність дій і гарантії безпеки з боку НАБУ.
З останніх кадрових начинок в Укрзалізниці, вже після призначення Володимира Жмака, є «подарунок» від Євгена Кравцова у вигляді Іраклія Екзугбая, який планується на посаду члена правління Укрзалізниці за напрямком вантажні перевезення та операційна діяльність. Чому Іраклій Екзугбая «подарунок» від Євгена Кравцова? По-перше вони товаришують сім’ями і знайомі вже дуже довгий час, а, по-друге, Іраклій Екзугбая має те саме іноземне лобі і в тих самих кабінетах державного департаменту що і пан Кравцов. Тому не дивно що пан Кравцов «підклав» Володимиру Жмаку пана Екзугбая та визначив останньому саме вертикаль вантажних перевезень та операційної діяльності
Нагадаємо чому. Довгий час на залізниці «процвітав» і інший схематоз, під управлінням колишнього директора філії «Центр транспортної логістики» Сергія Підгородецього, а пізніше в.о. директора філії Олега Горенка та його заступника Тимофія Мураховського, хоча, згідно інформації ЗМІ «відповідальним цапом-відбувайлом» за вказане питання було визначено В’ячеслава Єрьоміна, якого після декількох публікацій було звільнено.
Створивши свій злочинний синдикат, контрольований особисто Євгеном Кравцовим, через вказаних своїх наглядачів, вони до карантину вимагали у комерційних організацій в середньому від 100 євро за один вагон. Збір готівки відбувається через власні прокладки - низку експедиторських компаній. А сама схема побудована таким чином: співробітники УЗ змушують вантажовідправника звертатися в експедиторську компанію за необхідною кількістю вагонів, після чого вантажовідправник повинен сплатити офіційну частину угоди. Плюс готівкою за виділення кожного вагона. Після вдалого «обналу» вантажовідправника, інформація потрапляє Євгену Кравцову та його маріонеткам на стіл. У свою чергу вони готували список «правильних» комерційних структур» та подавали останнім вагони», - так схему описували в ЗМІ ще декілька місяців тому. Вважаємо що через Іраклія Єкзгубая Євген Кравцов намагатиметься повернути діяльність вказаної схеми та збільшення своїх корупційних статків.
Як вже писали журналісти Євген Кравцов опікувався не тільки закупівлею американських тепловозів, виплатою за рішенням суду коштів компанії VR capital, а й постачанням олив, дизельного пального, та вугілля для Андрія Адамовського, постачанням електроенергії, закупівлею коліс для Віктора Пінчука та люксових авто. І найголовніше – по кожній з цих схем Кравцов, з метою прикриття своєї корупційної діяльності, через ЗМІ та замовні статті визначив «відповідальних» осіб (цапів-відбувайлів) таких як ВячеславЄрьомін. Прикметно, що за допомогою НАБУ Є.Кравцов робить все, щоб за його ж схеми покарали інших, як правило, просто професіоналів своєї справи або людей, які можуть в майбутньому завадити цим схемам.
Звичайно, що НАБУ, захищаючи свою агентуру, «відбілюючи» репутацію останніх, проводить обшуки, викликає на допити вказаних «відповідальних» осіб з метою їх дискредитації та висвітлення в ЗМІ їх заангажованості і причетності до зазначених корупційних схем, та в подальшому цих «зайвих» осіб просто звільняють з Укрзалізниці.
Аналіз публікацій в ЗМІ дає змогу чітко вирахувати людей, які заважали або й досі заважають Кравцову. Це і в.о. члена правління «Укрзалізниці» Роман Веприцький, і директор з інженерно-технічного обслуговування Григорій Бойко, і директор Департаменту безпеки Володимир Ковтун, і директор Департаменту економічної та інформаційної безпеки Олег Назарук та його заступник Артем Олійник, і директор філії Укрзалізниці Максим Міняйло, і операційний директор В’ячеслав Єрьомін, і директор з безпеки Артем Морковкін, і заступники директора регіональної філії «Одеська залізниця» Олег Підлубний та Павло Яценко,і директор філії швидкісної компанії Сергій Лейбук,і директор філії «Центр забезпечення виробництва» Євген Нікітін, і заступник юридичного Департаменту Тамара Титорук та інші.
Вказаних осіб звільняли або дискредитували за однією і тією ж схемою:
1. Звільняли осіб, які шкодили або могли нашкодити корупційним інтересам Кравцова шляхом непродовження контрактів, скорочення, незаконного звільнення (Нікітін, Єрьомін, Ковтун, Бойко, Морковкін, Титорук, Назарук, Олійник, Яценко, Лейбук);
2. Дискредитували осіб, які шкодили або могли нашкодити корупційним інтересам Кравцова наступним шляхом – НАБУ проводить обшуки, і відразу подавалася негативна інформація в ЗМІ про вказаних осіб. Або декілька разів в ЗМІ висвітлювалася будь-яка негативна інформація про вказаних осіб, після чого Кравцов або за його вказівкою Кравцова-Криклія-Лещенко, Желько чи Юрик звільняли останніх (Веприцький, Єрьомін, Назарук, Олійник, Нікітін, Міняйло, Лейбук,Підлубний).
Ситуація стає ще більш критичною, якщо вмонтувати в цю картину висловлювання в.о. члена правління "Укрзалізниці", директора по інфраструктурі Романа Веприцького, якого не так давно відсторонили від посади саме через те, що він був одним з потужних претендентів на обрання новим керівником Укрзалізниці. Наприклад, Роман Веприцький неодноразово заявляв про неможливість повернення в прибутковість всієї залізничної галузі України при подальшому управлінні компанією нинішнім складом наглядової ради компанії. "Працювати на захист інтересів України та досягати цілей для держави і громадян, а також бути ефективним менеджером досить складно, коли в наглядовій раді - п'ять іноземців з семи, і працюють вони на збитковість галузі… Причому члени-«українці», як і той самий Лещенко абсолютно не проти «підігравати» у всьому іноземцям …", - писав він у Facebook.
Проти Веприцького Кравцов розіграв звичну для себе партію, швиденько «наславши» НАБУ і збивши таким чином з останнього будь-яке бажання пручатись.
Доречі, саме Роман Веприцький був одним із кандидатів на посаду члена правління Укрзалізниці за напрямком вантажні перевезення та операційна діяльність. Але, враховуючи давню ворожбу з Кравцовим та бажання останнього повернути стару корупційну схему за допомоги пана Екзгубая, навряд чи Веприцького призначать на вказану посаду. Навіть подейкують, що Кравцов-Криклій-Лещенко вже почали поливати брудом Веприцького перед Володимиром Жмаком з метою затвердження на вказаній посаді Екзгубая.
Для ілюстрації того що відбувається та мотивів корупційного синдикату Кравцова-Криклія-Лещенко наведемо нещодавні слова того ж таки Романа Веприцького: «Шукайте тих, кому це вигідно. Групі колишнього керівника УЗ Євгена Кравцова. Його звільнили, але запущені ним процеси досі працюють – по тендерах, нерухомості, кадрових рішеннях та інших корупційних питань. Нічого не змінилося. Моя думка однозначна: якщо людину звільнили, неприпустимо, щоб вона впливала на процеси, тим більше у державотворчій стратегічній галузі. Мене повернули до УЗ як директора з інфраструктури, а також в.о. члена правління. Відразу ж пішли пропозиції щодо хабарів, я навідріз відмовився. А у відповідь: «Ви не зрозуміли, у нас це в бюджеті закладено, так було завжди». Отже, традиційно існувала система щомісячних платежів, які йдуть конкретним чиновникам УЗ».Через конфлікт з наглядовою радою Роман Веприцький зняв свою кандидатуру з конкурсу на пост голови правління Укрзалізниці та заявив: «Як я зможу працювати, в нас різне бачення розвитку компанії».
Романа Веприцького, реального професіонала та людину, яка може змінити в Укрзалізниці щось на краще, в медійній площині поливали і поливають брудом вже майже рік. Ось що роблять з ворогами корупційного синдикату Кравцова-Криклія-Лещенко.
Не можна детально не розглянути дії Сергія Лещенко, який в одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю для mintrans.news рапортував про те, що, мовляв, повністю переналаштовано роботу Департаменту безпеки УЗ. А насправді були звільнені люди, які могли завадити подальшій роботі «схем Кравцова».
Так, у вказаному інтерв’ю та в медійній площині Лещенко розповів про те, що Департамент безпеки був поділений між вертикалями правоохоронних органів, та що нібито директор Департаменту економічної та інформаційної безпеки Олег Назарук та його заступник Артем Олійник стали частиною пагубних процесів стосовно закупівлі вугілля філією «Пасажирська компанія», за результатами чого було відкрито кримінальне провадження та у вказаних працівників безпеки НАБУ проведено обшуки, а також медійна «говорящая голова Кравцова» Лещенко через засоби масової інформації поливає брудом майже рік вказаних осіб з метою відвернення уваги від корупційних дій Кравцова.
Ок, припустімо. Але далі наведемо ще одну цікаву цитату з цього ж інтерв’ю: «Сейчас мы наблюдаем, как групп асвязанная с Андреем Адамовским и “Трейд Коммодитис”, воюет за долю на поставках масел для Укрзалізниці, которую при старом руководстве они контролировали. Эхо нынешней закупки вы можете видеть в серии заказных материалов по интернету и в анонимных телеграм-каналах…». Виникає питання, а чому Сергій Лещенко не розповідає читачам про те, що не тільки мастила поставляли компанії, пов’язані з Андрієм Адамовським, а й те саме вугілля, щодо закупівлі якого так «збудилось» НАБУ? До того ж Лещенко сам випадково промовився, що з попереднім керівництвом Укрзалізниці, тобто Кравцовим, у А. Адамовського все було добре. Співставивши всі ці факти та міркування Лещенка стає очевидним – і постачанням мастил, і постачанням вугілля опікувався (а читай: робить це і досі) особисто Євген Кравцов. Проте всі звинувачення за ці схеми лягли на плечі зовсім інших людей – тих самих Назарука, Олійника, Міняйло. Після декількох замовних публікацій в ЗМІ майже всіх їх було звільнено.
Ремаркою до вказано слід зазначити, що нещодавно, за сприяння корупційного синдикату Кравцова-Криклія-Лещенко, Укрзалізницею розпочато проект курсування приватних локомотивів під керівництвом людини Адамовського, колишнього керівника Львівської залізниці, пана Крота, які в медійній площині так старанно вихваляв Сергій Лещенко.
Незважаючи на призначення Володимира Жмака, на бажання інших учасників ринку поставити свої приватні локомотиви, Євген Кравцов, при прикритті своєї діяльності з боку міністра інфраструктури Криклія, члена наглядової ради, своєї медійної «говорящої голови» Лещенко та НАБУ, впровадив вказаний проект, чим не в перше потішив Андрія Адамовського, як і вказаними закупівлями вугілля, дизельного пального і мастил, а й можливістю стати прямим і єдиним конкурентом Укрзалізниці.
Також у вказаному вище інтерв’ю Сергій Лещенко розповів про те, що до нього Укрзалізниця жодного разу не закуповувала газ через систему ProZorro, а закуповувала по договорам, укладеним ще у 2004 з компанією «ЮгГаз» (компанія Учителя-Галантерника) та компанією «СкелаТерциум» (компанія Белашова) та що при ньому вперше провели закупівлю газу через систему ProZorro. Корупцію подолано? На словах – так, а насправді – ні. Бо й тут Лещенко не розповідає читачам усього. Закупівля газу хоч і відбулася через систему ProZorro, але проводилась вона славнозвісною філією «Центр забезпечення виробництва», де головою тендерного комітету є той самий «агент» Валерій Шергін, а переможцями тендеру стали… Як ви думаєте, хто? Правильно!Все та ж незмінна компанія «ЮгГаз» та пов’язана із «Скела Терциум» фірма-прокладка ТОВ «Інвестсервіс». Гравці ті ж самі, тільки отціна інша: цього разу постачання газу відбуватиметься аж в 2,5 рази дорожче від ринкових цін. Краще вже б «стара» корупційна схема залишилась, аніж така нова, яка тільки й далі заганяє УЗ в боргову яму. Але Лещенко вже чомусь не просить НАБУ провести розслідування закупівлі по завищеній ціни, а наш висновок такий самий простий - закупівля газу також контролювалася і контролюються особисто Євгеном Кравцовим.
Ця наша впевненість в тому, що Кравцов знову замінить винну «фігуру» на невинну, базується не лише на власних джерелах інформації, але й на банальному аналізі попередніх подій. Згадаймо, як минулого року Центр протидії корупції вже звинувачував Валерія Шергіна в порушенні законодавства про закупівлі. В січні 2020 року низка ЗМІ з посиланням на сервіс Prozorro повідомили про те, що ЦЗВ УЗ допустив закупівлю природного газу без оголошення конкурентних торгів. Керівництво АТ "Укрзалізниця" навіть ініціювало проведення службового розслідування порушень при цій закупівлі. І, наскільки відомо репортерам, внутрішнє службове розслідування проводив Департамент економічної та інформаційної безпеки. Розслідування завершилось з конкретною та недвозначною рекомендацією: «Звільнити Валерія Шергіна з займаної посади». Однак після того як на його захист відкрито виступив «головний залізничний антикорупціонер» Сергій Лещенко, то Шергін залишився на посаді. А результат його роботи ми вже описали вище. Тільки от і працівників безпеки, які проводили розслідування щодо Шергіна Назарука та Олійника, і директора філії «Центр забезпечення виробництва» Євгена Нікітіна вже звільнити.
Хоча, мабуть, до звільнення директора Департаменту економічної та інформаційної безпеки Олега Назарука міг прикласти руку і сам Лещенко. Адже зі ЗМІ відомо, що О. Назарукє кумом колишнього керівника департаменту «К» СБУ України Павла Демчини. А саме Павло Демчина викрив на корупції самого Сергія Лещенка через придбання квартири за кошти, отримані корупційним шляхом та недекларування доходів. За матеріалами СБУ Генеральною прокуратурою України відносно Лещенка С.А. було відкрито кримінальне провадження №42018000000000412 від 22.02.2018 року за ч.3 ст. 368-2 Кримінального кодексу України. Планувалося оголошення підозри на той момент діючому народному депутату України Лещенку С.А., але головний редактор «Української правди» Олена Притула особисто просила тодішнього генерального прокурора Юрія Луценка не оголошувати підозру Лещенку та направити матеріали вказаної справи до НАБУ, що й було зроблено. Не важко здогадатись про подальшу долю цього кримінального провадження, бо у 2019 році НАБУ просто закрило справу відносно свого агента.
Чи готові ми заплатити Сергію Лещенко ще 1,4 млн грн за те, щоб він і далі поливав брудом одних і тих самих осіб, відвертаючи увагу від корупційної діяльності Кравцова та вкидуючи інформаційні «качки» на кшталт перевірки безбілетних пасажирів та іншого непотріба?
А взагалі щодо роботи Департаменту безпеки можна згадати ще багато цікавих фактів. Наприклад, як Євген Кравцов звільнив керівника безпеки Укрзалізниці Володимира Ковтуна за те, що останній хотів розібратися з оборудками з вагонами та не давав змоги програти судову справу компанії VR Capital.А Олега Назарука звільнили за те, що той думав, що Кравцов вже не впливає на Укрзалізницю та хотів розібратися із закупівлями філії ЦЗВ УЗ, в тому числі із вказаними вище схемами із закупівлями газу. Артема Олійника звільнили за те, що він був чи то людиною Назарука, чи то Ковтуна, а насправді просто багато знав і міг нашкодити інтересам корупційного синдикату Кравцова-Криклія-Лещенко.
Щодо ж так званого реформування підрозділу безпеки, про яке так вихвалявся Лещенко,то новим «безпечником» став такий собі Дмитро Ярмак.
Дмитро Ярмак, спільно зі своїм заступником Олександром Шевченко, відразу кинулися захищати інтереси свого «ляльковода» Кравцова та провели блискавичну перевірку законності проведення конкурсу на залучення постачальника продуктів харчування в поїзди «Інтерсіті». Внаслідок проведеної перевірки були встановлені якісь порушення (які саме - нікому не відомо), і вирішено змінити постачальника. Переможцем стала компанія «Грінед», яка запропонувала залізниці платити щомісячно близько 4,1 млн грн. на противагу попередньому договору з дочірньою компанією «ВОГ», згідно якого останні платили залізниці 1,3 млн. грн. Проте новий договір укладений не був, а було пролонговано діючий договір з компанією групи «ВОГ», яка постачала дизельне пальне на залізницю.
Керівника швидкісної компанії Сергія Лейбука на підставі проведеної псевдоперевірки було звільнено, а різницю в 3 млн грн покладено в карман Кравцову-Криклію-Лещенко, а Ярмаку та Шевченку продовжено контракти. Медійно Лещенко виправдовував вказаний вчинок та повідомляв що в учасників вказаного конкурсу присутній конфлікт інтересів і тому його треба було відмінити. Ось вам і реформований підрозділ і боротьба з корупцією і схемами.
Власне, і самого Кравцова довгий час не хотіли звільняти, але суспільний резонанс через шикарні відпочинки екс-керівника УЗ та елітні автівки Audi A8, закуплені для «шахіста» за 9,1 млн грн, не залишали вибору для маневру. Тим більше, що доцільність покупок тих самих автомобілів зараз розслідують у ДБР. Хоча якщо запитати директора філії «Пасажирська компанія» Максима Міняйла чи заступника директора філії «Одеська залізниця» Олега Підлубного, за чиєю вказівкою купувалися автомобілі, то, гадаємо, відповідь буде очевидною – Євгена Кравцова та Сергія Нікуліна.
Нагадаємо, колишня влада тримала Євгена Кравцова на посаді керівника Укрзалізниці та дозволяла займатися корупційними схемами за умови, що останній був зобов’язаний зробити лише дві речі – 1) підписати договір на придбання американських тепловозів General Elektric та придбати їх, та 2) виплатити кошти компанії VR Capital у розмірі близько 5 млрд грн, яка придбала вказану вимогу у «Промінвестбанку».
Власне, нікого не дивує, чому таку важливу для УЗ судову справу було так легко «програно», адже нею опікувались одночасно і директор з правових питань Артур Резнік, і антикорупційний уповноважений Ігор Шевченко, і, звичайно, «антикорупціонер залізничник» Сергій Лещенко. Просто цю справу треба було програти, от і все!
Хоча, скажемо відверто, цій збитковій для держави схемі й намагалися завадити і В.Ковтун, і О. Назарук, і А. Олійник, і Т.Титорук, оскільки тримали справу в суді під контролем. Але цього не було потрібно одній людині – Кравцову, тому звільнення всіх цих працівників було лише питанням часу.
Однак основне питання полягає в іншому. Невже для правоохоронних органів – не важливо, СБУ, НАБУ, ДФС чи МВС – не є очевидним той факт, що такі особи як Веприцький, Бойко, Назарук, Олійник, Ковтун, Міняйло, Лейбук, Єрьомін, Підлубний, Яценко, Морковкін, Нікітін, Титорук самі по собі аж ніяк не могли одночасно сприяти усім корупційним оборудкам на користь ледь не усіх перших осіб держави та бізнесу (Порошенко, Гройсман, Пінчук, Адамовський, Грановський, Медведчук, Учитель, Галантерник, Белашов) причому відразу в усіх сферах: від подачі вагонів до закупівлі люксових авто. Без особистого жорсткого контролю з боку самого Євгена Кравцова це було б неможливим апріорі.
Будемо мати надію що новий керівник Укрзалізниці Володимир Жмак зможе протистояти корупційному синдикату Кравцова-Криклія-Лещенко, тільки щоб не вийшло так як в тій народній мудрості про «банку з соленими огірками».
