Надзвичайний стан - це шлях в нікуди Вадим Трюхан

2020-03-24 18:18 24678

 

Все йде до того, що надзвичайний стан таки буде запроваджено. При цьому обгрунтування знайдуться. Адже зараз вже під 100 інфікованих, за офіційними даними. А якщо би почати тотальну перевірку всіх, у кого є ознаки хвороби, спричиненої коронавірусом COVID - 19, то не можна виключати й того, що хворих виявиться не одна сотня.

Крім того, панічні настрої. Працює ціла армія ботоферм, які намагаються остаточно делегітимізувати всі без виключення інститути влади в Україні і викликати паніку в суспільстві. Те, що відбулося в Нових Санжарах, було першими квіточками. Дехто бажає крові. Тому і переповнений інтернет сюжетами про інфіковані літаки і потяги, дезинфекцію Києва з гелікоптерів тощо.

Разом з тим, на мою думку, надзвичайний стан Україні не потрібен. Принаймні поки що.

Чому? Бо він нічого не вирішує. Навпаки. Потенційно таке рішення може призвести до поглиблення фінансово-економічної кризи, в яку країна й так несеться вже на всіх парах. Крім того, під його прикриттям можуть бути протягнуті рішення, які потім доведеться розхльобувати декільком поколінням українців. Не буду їх перераховувати, адже переважній більшості притомних людей, які живуть в Україні, і так все зрозуміло. Про це вже писано переписано безліч разів.

То що ж тоді робити?

Не будучи медиком, дам декілька немедичних порад.

Перше. В жодному випадку не панікувати. Навіть людям, які далекі від медицини, чітко зрозуміло, що відсоток смертності від цього віруса не вищий, ніж від ракових захворювань, туберкульозу і ще з десятка інших "звичних" для людства хвороб. Не говорячи вже про кількість смертей від ДТП на дорогах. А про масштаби втрат у часи Еболи чи іспанки не варто навіть і розмірковувати. Жоден зі знаних епідеміологів не прогнозує подібного розвитку подій у жодній частині світу. Китай же взагалі оголосив про перемогу в боротьбі з пандемією, урочисто закривши навіть спеціально в авральному темпі збудовані тимчасові лікарні для прийому заражених коронавірусом.

Друге. Використати позапланові "канікули" для самоосвіти, підгонки справ, на які не було часу протягом останніх років, фізичних вправ та складання плану дій на наступний життєвий етап, який неодмінно почнеться після завершення карантину. Адже світ зміниться і потрібно вносити корективи в раніше визначені завдання і цілі, і то починати вже зараз, не чекаючи якоїсь фантастичної розв'язки сюжету.

Третє. Подивитися навколо і почати допомагати тим людям, які його потребують як повітря. Це може бути що завгодно, - купити літнім людям продукти харчування або ліки, перерахувати якісь некритичні ля себе кошти в надійний благодійний фонд, який займається закупвлею медичного обладнання чи захисного одягу для лікарень, підвезти до лікарні медика, чи просто написати позитивний пост у Фейсбуці. Робіть добро і воздасться! Робіть його, нічого не чекаючи взамін!

А українській владі хочеться побажати холодних мізків і сміливості при прийнятті державницьких рішень. Не варто рубати з плеча, сліпо мавпувати досвід тих країн, які закривають все і вся й вестися на істерію соц.мереж. Подивіться на Нідерланди, Швецію чи ту ж Білорусь! На відміну від Італії, Іспанії і деяких інших держав, які обрали стратегію максимальних заборон та ізоляції, там все працює. І до трагічних наслідків там стратегія взяття під контроль цієї хвороби не призводить.

100 відсоткової ізоляції від цього вірусу все одна досягти не вдасться. Наразі час замахнутися на те, щоб почати його заганяти в контрольовані рамки.

Борімося і поборимо! З вірою у власні сили, Україну і солідарність всіх цивілізованих країн світу перед загрозою цього дрібного, але й дошкульного, як ніколи раніше, ворога під назвою COVID - 19.

Еще блоги

Мы в телеграм

Блоги