На початок 2026 р. ситуація з дефіцитом зовнішньої торгівлі України залишається критичною, оскільки розрив між імпортом та експортом зафіксувався на рекордно високих позначках.
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що дефіцит поточного рахунку платіжного балансу станом на кінець листопада 2025 р. за останні 12 місяців сягнув рекордних 30 млрд дол.
Експерти та державні посадовці висловлюють серйозне занепокоєння через розрив у торговельному балансі, який став фундаментальним викликом для економіки.
За звичайних умов такий гігантський торговельний дефіцит означав би негативне знецінення валюти. Проте на початку 2026 р. ситуацію рятують два фактори. Україна отримує мільярди доларів фінансової допомоги, які відображаються у платіжному балансі та перекривають торгову “дірку”. Валюта, яку українці витрачають за кордоном, частково компенсується переказами від діаспори та міжнародними грантами.
За словами Пишного, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу не створює критичних проблем для української економіки завдяки міжнародній допомозі.
“За звичайних умов цей показник був б надзвичайно високим. Однак наша реальність зовсім незвичайна. В Україні вже скоро як чотири роки йде повномасштабна війна, але ситуація стійка, а міжнародні резерви оновлюють історичні максимуми”, – повідомив він.
Пишний наголосив, що дефіцит вдається фінансувати завдяки зовнішній підтримці. Він пояснив, яким є причинно-наслідковий зв'язок: уряд потребує значного фінансування для покриття бюджетних видатків, які суттєво зросли з повномасштабною війною; міжнародні партнери надають кошти, розуміючи, що це також інвестиція в їхню безпеку; кошти через видатки бюджету йдуть в економіку та підтримують зростання імпорту, адже країна має величезні потреби для збереження обороноздатності, стійкості енергосистеми та відбудові.
За словами Пишного, це не означає це, що на дефіцит не варто зважати. Завдання мобілізації як внутрішніх, так і зовнішніх ресурсів на потреби оборони і відбудови є актуальним. Водночас країна має запас міцності, щоб робити це зважено та якісно.
За інформацією Державної митної служби, за 12 місяців 2025 р. товарообіг України становив 125,1 млрд дол.
“Протягом 2025 р. в Україну імпортували товарів на суму 84,8 млрд дол., а експортували – на 40,3 млрд дол.”, - йдеться у повідомленні.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю - 19,2 млрд дол., Польщі - 7,9 млрд дол. і Німеччини - 6,6 млрд дол.
Експортували з України найбільше до: Польщі - на 5 млрд дол., Туреччини - на 2,7 млрд дол., Німеччини - на 2,4 млрд дол.
У загальних обсягах ввезених у 2025 р. товарів були такі категорії: машини, устаткування та транспорт - 34,1 млрд дол., продукція хімічної промисловості - 12,5 млрд дол., паливно-енергетичні - 10,5 млрд дол.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари (на 22,5 млрд дол.), метали та вироби з них (на 4,7 млрд дол.), машини, устаткування та транспорт (на 3,6 млрд дол.).
За 12 місяців 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 1,53 млрд грн.
На початок 2026 р. географія та структура торгівлі України остаточно закріпилися у форматі, де ЄС є ключовим ринком, а Китай - головним постачальником техніки.
Також важливо зауважити, що на 2026 р. уряд зберіг ліцензування експорту зерна до п'яти країн ЄС (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина, Болгарія), щоб уникати торговельних конфліктів із сусідами.
Рекордний дефіцит зовнішньої торгівлі України став наслідком структурних змін в економіці, спричинених війною. Станом на зараз негативне сальдо продовжує зростати, оскільки країна змушена імпортувати значно більше, ніж здатна виробляти та продавати за кордон.
Експерти KSE у своєму макроекономічному довіднику називають ситуацію “серйозним структурним викликом”.
“Імпорт зараз фактично вдвічі перевищує обсяг експорту. Це означає, що експорт має зростати вдвічі швидше за імпорт лише для того, щоб зберігати поточний розрив у абсолютних цифрах”, - кажуть вони.
Одним із головних чинників, що визначають торговельний баланс на цей момент є структура імпорту. Імпорт товарів значно перевищує експорт через специфічні потреби країни в стані тривалої війни та відновлення.
Потреби країни в іноземних товарах досягли історичних максимумів. Величезні обсяги коштів витрачаються на закупівлю за кордоном ППО, боєприпасів, дронів та іншої спеціалізованої техніки. Оскільки багато вітчизняних підприємств зупинилися, внутрішній попит на споживчі товари (одяг, електроніка, продукти) дедалі більше задовольняється за рахунок імпорту.
Через руйнування великої частки власної генерації у 2024-2025 рр. Україна на початок 2026-го залишається критично залежною від імпорту електроенергії з ЄС та обладнання для децентралізованої енергетики (когенераційні установки, сонячні панелі, потужні акумулятори).
Крім того, наразі Україна має проблеми з експортом. Врожаї останніх двох років були нижчими за довоєнні через замінування територій та зміну клімату. Хоча “зерновий коридор” допомагає підтримувати агроекспорт, погодні умови та зниження врожайності у 2024-2025 рр. призвели до скорочення постачання зернових. Український експорт залишається переважно сировинним (близько 80%), що робить його вразливим до коливань світових цін.
Втрата заводів “Азовсталь” та ММК ім. Ілліча залишається непоправною раною для торговельного балансу. Металургійний експорт становить лише частку від того, що було у 2021 р.
Попри високий інтелектуальний потенціал, виторг від IT-сектору у 2025 р. почала стагнувати через побоювання замовників щодо стабільності команд в Україні та мобілізаційні процеси.
На показники дефіциту вплинули також зміни у методології та логістиці. Статистика тепер повніше враховує поштові та кур'єрські відправлення, що додало мільярди доларів до офіційних показників імпорту. Скасування деяких пільгових режимів торгівлі з країнами ЄС та протести на кордонах періодично ускладнювали вивіз продукції, що додатково тиснуло на торговельний баланс.