З чого слід розпочати реальне реформування судової системи Михайло Гуцалюк

2016-03-11 12:53 61115

В статті надаються пропозиції щодо впровадження офісів правосуддя та напрямки вдосконалення інформаційного забезпечення прийому та обробки заяв громадян.

Одним з найактуальніших завдань, які сьогодні стоять перед суспільством є докорінна реорганізація судової гілки влади. Цей процес серед іншого ускладнений тим, що в останні роки здійснюється реформування існуючих правоохоронних органів та розбудовою нових, наприклад, Національного антикорупційного бюро України,Державного бюро розслідувань тощо.

Відповідно до Конституції України кожен громадянин має право на судовий захист. Це право закріплене також п. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), яким гарантується доступ до правосуддя. Окреслимо низку проблем, які виникають при захисті порушених прав громадян.

Навіть на початковій стадії судового правового захисту громадяни наштовхуються на низку проблем. Для пересічного громадянина важко зорієнтуватися до якого суду потрібно звертатися. Наприклад, при розгляді неправомірних дій державного службовця щодо житлових питань необхідно звертатись до адміністративного суду (адже оскаржуються дії держслужбовців), проте розгляд житлових питань покладено на суди загальної юрисдикції. Такі проблеми виникають навіть у самих суддів. При допущеній помилці щодо конкретного суду, проходить значний термін, після якого громадянину повідомляють, що він звернувся помилково. А подана заява, яку суддя повертає через місяць втрачає свою актуальність.

Якщо ж заява подана до «правильного» суду, наступними діями позивача будуть наступні: необхідно зателефонувати в канцелярію, аби дізнатися про реєстраційний номер справи та суддю, якому призначили справу. Далі необхідно передзвонювати секретарю судді для отримання інформації про час, призначений для слухання справи. Такі продзвони можуть продовжуватися місяцями. Коли ж нарешті позовну заяву розгляне суддя це ще не означає, що ним буде визначено дату слухання справи.

Як правило, цей термін не призначать з формальних причин. Наприклад, для того, щоб справу прийняли для слухання необхідно заплатити судовий збір. Утім для того, щоб довести судді, що судовий збір було зараховано до державного бюджету, необхідно звернутися з заявою до територіальної державної судової адміністрації, яка через тиждень видасть вам довідку про те, що кошти були зараховані до державного бюджету. Такий порядок затверджено відповідним наказом міністерства фінансів. Отриману довідку необхідно надати через канцелярію судді, який розглядає справу. А далі знову братися за телефон та продзвонювати держслужбовців з одним лише питанням – чи все гаразд з оплатою.

Слід зазначити, що ані вказаний у заяві мобільний телефон, ні адреса електронної пошти вам не допоможуть, канцелярію буде традиційно надсилати відповідь звичайною поштою.

При цьому, якщо в прохальній частині ви просите визнати дії держслужбовця незаконними і на цій підставі просите зобов’язати виконати його дії, передбачені законом, то суддя вимагатиме від вас оплати подвійного судового збору (визнання дій неправомірними це теж прохання).

Відмова може бути також при помилковому оформленні, наприклад, не вистачає копії для відповідача. Неможливо також сплатити правильні платежі через зміну реквізитів. Вище наведені лише деякі загальні питання , які не стосуються ані суті справи, що розглядається, ані, наприклад, доказів.

Тобто ще не розглянувши справу, судова система створює надійну протидію пересічним громадянам та поживне корупційне середовище.

Для наближення судової системи до людей пропонується створити офіс правосуддя, у якому на кшталт сервісних центрів, співробітник прийме заяву, або надасть конкретні рекомендації щодо її виправлення. Перевірить наявність необхідних копій документів, та визначить вартість судових зборів.

Через касу або систему «І-боксів» позивач зможе заплатити необхідні платежі та бути впевненим, що його заява прийнята до розгляду.

Ефективність такого комплексного підходу «єдиного вікна» вже давно засвідчили передові установи, наприклад, Міжрегіональний центр видачі паспортних документів, у якому були впроваджені і електронна черга і запис через Інтернет, і професійне та безпечне обслуговування громадян відповідно до європейських стандартів.

Звичайно, ми не розглядали таких проблем як тривалість розгляду конкретних справ, компетенції суддів, не виконання судових рішень тощо. Проте реформування судової системи слід розпочати з наведення елементарного порядку.

Михайло Гуцалюк, кандидат юридичних наук.

Еще блоги

Блоги