Підприємці санкціоновані по списку бойовиків Наталія Білоус

2016-11-01 08:26 15602

Вже більше року, як в Україні увійшло в повсякденний вжиток поняття «санкції». З юридичної точки зору, цей термін означає елемент правової норми, що передбачає несприятливі наслідки для особи, яка порушила наявне в такій нормі правило.

Однак, в нашій країні все розуміють навпаки: часто серйозних порушників не карають згідно санкцій, а людей, в яких не вдалося відняти той же бізнес - починають переслідування.

Зазвичай в Україні санкції не відповідають традиційному розумінню юристів. А так звані «санкції» приховують відверті кримінальні дії, політичний тиск та інші різновиди правопорушень.

Хоча б для прикладу згадаємо про Указ Президента України №467/2016, що вступив у силу 31 жовтня: Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

І як бачимо, згідно даного переліку винуватців список м’яко кажучи непрофесійний та неточний. Якось дивно піддавати однаковим санкціям бойовика Аксьонова і компанію в ІТ сфері «Lucky Labs». Все більше переконуюсь, що проводити реформи поверхнево в Україні – це норма.

Мають бути чіткі критерії відбору фізичних та юридичних осіб, які з тих чи інших причин підпадають під санкції, розмежування на вітчизняних та іноземних винуватців: аби кожен громадянин міг взяти цю канву і прикласти до компанії чи особи аби зрозуміти, вони є ворогами держави, чи ні. Вже не кажу про те, що в обов`язковому порядку має бути наявний судом обвинувачувальний вирок з визначеною мірою покарання.

Чому ми іще дивуємося, якщо в Україні рівень довіри до правоохоронних органів та судової системи сягає 5 % і відповідно 1% (за даними соц. дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова).

То фальсифікація рішень, то одразу рекет без папірців перетворилися на природнє явище. Кожен «володар світу» сам собі юрист і в праві робити, що заманеться. Тут не може іти ніякої мови про те, що один закон – для всіх.

Одні, як та ж компанія «Lucky Labs» розроблюють програмне забезпечення для нас з вами та всього світу, а інші, як терорист Аксьонов, керують окупованою територією, - попри це обоє вважаються санкціонованими за одними ознаками. Відповідно виходить, що Указ №467 не лише громадян України вводить в оману, але гаранта Конституції – Петра Порошенка теж вводять за носа. І державний орган – РНБОУ, який покладає на себе відповідальність за даний Указ просто не слідкує за його списком або умисно «малює» нових неугодних підприємців в один список з бойовиками. Ще Сергій Лещенко, депутат, звинувачував владу у тому, що та приторговує місцями у санкційному списку.

А що стосується теми «Lucky Labs», то ця компанія ще в квітні мала обшуки в своєму офісі. Як результат – доказів злочинної діяльності немає, судове засідання не відбулось, а їх власників вночі внесли в санкціонований список. Зрозуміла річ, вони підпадають не під іноземні санкції, а під вітчизняні. Як ви розумієте, європейці та американські такий список не схвалять. За відкритими джерелами є інформація, що до даної справи причетний Максим Поляков, який має корпоративний конфлікт з Lucky Labs.

Це один з прикладів того, як нечесним способом борються з конкурентами на ринку. На превеликий жаль, державні органи перетворюються на посередників по реалізації замовлень на конкурентів і непогано на цьому заробляють.

Українські санкції, як механізм значно недоопрацьований, на відміну від світових санкцій. Під імпортним словом просто ховається нова схема договорняка. Чомусь справжнім терористам начхати на санкції і вони собі прекрасно продовжують жити на свободі, а ми з вами та наш бізнес повинні страждати від чийогось бездумства та відсутності реального контролю за перебігом справ в країні.

Українські громадяни хочуть бути обізнані по кожному пункту санкційного списку і мати аргументовану відповідь. Інакше кожен з нас може собі жити і не здогадуватися, що його бізнес внесли або намагаються внести в список персон нон-грату чи ввести іще якісь обмеження. Так що органи державної влади мають декларувати свою роботу більш прозорою та відповідальною. Українці сплачують податки в свою державу і в праві отримувати достовірну інформацію.

Еще блоги

Мы в телеграм

Блоги