24 серпня 2014 року в Києві відбувся військовий парад. Кілька десятків бойових машин — танки, БТРи, артилерія, комплекси ППО — та біля двох тисяч підготовлених до показового ритуалу військовослужбовців, тримаючи дистанцію, пройшли по Хрещатику.
Міністерство культури вийшло з «чудовою» ініціативою — склало так званий «білий список» російських діячів культури, громадських активістів, які заявили про підтримку України у боротьбі з російськими загарбниками.
Насправді він бродить світом. І не перший рік. І не десяток років, і навіть не сотень. Він супроводжує людство споконвічно. Спочатку як крайня вимога-апеляція до справедливості.
Історія — це факти. Але сприйняття історії конкретним суспільством (індивідом) на конкретному історичному відрізку розвитку держави (території) — це трактування фактів.
Загроза виникнення локального конфлікту на південно-західних кордонах нашої держави не зникає. На територію невизнаної Придністровської республіки постійно прибувають нові путінські емісари з досить специфічними задачами.
Для переважної більшості громадян іноземних країн війна в Україні зводиться до картинки по телевізору чи в інтернет-мережах, яку супроводжує відповідний текст.
В Укрінформі відбулась фотовиставка "Злочини терористів ЛНР-ДНР проти людяності". Це яскраві докази терористичної діяльності путінців та їх найманців на території Донбасу.
У столиці Туреччини Анкарі 31 липня - 2 серпня відбудеться II Всесвітній конгрес кримських татар. Для ЗМІ вже оголошено акредитацію.
За радянських часів Крим позиціонувався серед населення як перлина Чорного моря. За умов залізної завіси він таким і був для радянських людей.
«Захід є захід, схід є схід. І їм не зійтися довіку» - так писав понад століття тому Ред’ярд Кіплінг. І, дійсно, в ті часи це були настільки діаметральні світи, що аж ніяк не могли поєднатися навіть у свідомості.
