Крим стає островом Микола Голомша

За радянських часів Крим позиціонувався серед населення як перлина Чорного моря. За умов залізної завіси він таким і був для радянських людей.

Після 1991 року півострів намагались (за сприяння Кремля) відірвати від України, однак, державними зусиллями вдалося досягти стабілізації ситуації. Так він і жив потім всі роки незалежності – у складі України, але із своєю особливою, автономією.

Інвестиції не йшли, держава не підтримувала. Санаторна-рекреаційна перспектива загальноєвропейського рівня так і не стала родзинкою Криму. Але з часом життя все б розставило на свої місця. Та час цей закінчився швидше, ніж хтось міг це уявити.

Окупація Криму путінською Росією деякими палкими прихильниками «воссоединения» на перших порах щиро віталась. Очікувалось, що півострів заграє новими відпочинковими барвами. Росія надасть фінансову допомогу, з Європи наперебій заспішать інвестори. На південному березі виростуть нові санаторії та бази відпочинку. І якщо і раніше на пляжі не було де яблуку впасти, то тепер цього немає.

Втім, казка швидко закінчилась. І досить швидко стало зрозуміло, що Путіна і його посіпак Крим, як санаторно-курортна і рекреаційна база країни, взагалі не цікавить. І населення півострова не цікавить також. Тобто, тема перспективного мирного розвитку, яка була голосно заявлена на початку, згодом зникла як така.

Крим цікавить Путіна як військова база. Як загроза Європі і світу, причому загроза ядерна. Тому туди нагнали військ, йде постійне бряцання зброєю, відгомін якого чується по всій Європі.

Після відмови співпрацювати з окупаційною владою, Кремль взяв курс на подавлення всього українського, на фізичне витіснення кримських татар. Задіюються всі можливі засоби і методи.

Один із них просто вразив. Мається на увазі інформація про презентацію Національним антинаркотичним союзом РФ проекту працевлаштування в Криму наркозалежних з усієї (!) Росії. Їх будуть задіювати для роботи на будівельних об’єктах півострова.

Що ж, це і є, мабуть, найпотужнішим ударом по «перлині Чорного моря». Фактично, це хрест на будь-яких перспективах мирного розвитку півострова.