Господарський кодекс України - перешкода на шляху до євроінтеграції? Веста Малолітнева

Нещодавно Міністерство юстиції України виступило ініціатором скасування Господарського кодексу України. Найбільш популярним “аргументом” представників Міністерства виступає “останні кодифікації цивільного та комерційного права доводять переваги існування одного цивільного кодексу, тому Господарський кодекс слід скасувати, а не удосконалювати його”. Приклад Республіки Туреччина, де у 2011 р. було прийнято новий Комерційний кодекс, і діє Цивільний кодекс, свідчить про протилежне. Крім того, прийняття нового Комерційного кодексу Туреччини не тільки не перешкоджало на шляху євроінтеграції у контексті підписання Угоди про асоціацію з Європейським економічним співтовариством, а навпаки відзначалося як позитивне реформування законодавства Туреччини на шляху до набуття членства у ЄС, про що буде сказано нижче. 

До прийняття нового Комерційного кодексу у Туреччині діяв кодекс 1956 р. (вступив у силу в 1957 р.). У 1963 р. була підписана Угода про асоціацію Туреччини з Європейським економічним співтовариством. Ця подія не стала приводом для скасування кодексу, а навпаки виступила поштовхом до його модернізації, коли у 2000 р. була висунута пропозиція з удосконалення кодексу.

У 2011 р. було прийнято новий Комерційний кодекс. З метою надання часу для адаптації бізнесу до нових правил та прийняття необхідних підзаконних актів, кодекс вступив у силу в 2012 р., містить більше ніж 1500 статей і складається із вступу, 6 книг та заключних положень (перша книга присвячена суб'єктам господарювання, їх видам, недобросовісній конкуренції, бухгалтерським книгам, комерційному посередництву; друга - корпоративним відносинам, питанням злиття, поділу та перетворення компаній; третя - оборотним документам; четверта - перевезенню вантажів та пасажирів; п'ята - морській торгівлі; шоста - страхуванню). Відповідно до оцінки експертів наразі новий Комерційний кодекс Туреччини становить основу економічного (господарського) права з іншими нормативно-правовими актами, які є його доповненням.

Прийняття нового кодексу у більшій мірі було обумовлено необхідністю інтеграції Туреччини до ЄС, турецького права до права ЄС і приведення його у відповідність до міжнародних стандартів. Одним із основних учасників розробки кодексу було зазначено, що “нове право Туреччини вимагає від турецької торгівлі говорити мовою міжнародного ринку”. Спочатку точилися дискусії: деякі виступали за внесення змін до вже існуючого кодексу, інші - за прийняття нового. У 2000 р. Міністерством юстиції Туреччині було прийнято рішення з прийняття нового кодексу і під керівництвом професора права Стамбульського університету сформована комісія з його підготовки, яка складалася з вчених, суддів, юристів та ін. експертів, які провели глибоке дослідження Європейського економічного (господарського) права (European Economic Law). Всього з 2000 р. протягом 5 років було проведено 631 зустріч з цього питання. У 2005 р. проект кодексу було представлено громадськості для його обговорення та одержання пропозицій.

Перед 2008 р., коли було розпочато переговори з Туреччиною за напрямом права про компанії, у межах процесу приєднання до ЄС (з 2005 р. веде переговори і є претендентом на набуття членства у ЄС), було проведено детальну оцінку відповідності кодексу та інших спеціальних законів вимогам нормативно-правових актів ЄС. У зазначеному звіті було визнано, що діяльність компаній регулюється переважно Комерційним кодексом 1956 р. На той момент вже було розроблено проект нового кодексу і визначено напрями, за якими слід працювати у цій сфері.

Ґрунтуючись на попередньому кодексі, новий Комерційний кодекс орієнтований на гармонізацію законодавства Туреччини з правом ЄС, зокрема це стосується таких напрямів як недобросовісна конкуренція, бухгалтерська звітність, реєстрація та ін. Наприклад, акти законодавства ЄС, які були взяті до уваги під час підготовки першої книги кодексу у сфері захисту від недобросовісної конкуренції: 1) Директива 2005/29/ЄС про недобросовісну комерційну практику по відношенню до споживачів на внутрішньому ринку; 2) Директива 2002/58/ЄС стосовно обробки персональних даних та захисту права на недоторканість особистого життя в сфері електронних комунікацій тощо. Стосовно комерційного посередництва була використана Директива 86/653/ЄЕС “Щодо зближення законодавств держав-членів ЄС відносно незалежних комерційних агентів". І так кожна книга базується на значній кількості актів законодавства ЄС. Крім того, до уваги було взято ряд рішень суду ЄС.

Кожного року Європейська комісія перевіряє прогрес та стан адаптації законодавства до права ЄС країн, які ведуть переговори з ЄС щодо набуття членства. У черговому річному звіті за 2011 р. щодо прогресу Туреччини у цьому питанні Європейська комісія відмітила задовільний стан та покращення у сфері регулювання діяльності компаній. Цей прогрес обумовлений прийняттям нового Комерційного кодексу]. У такому звіті 2014 р. Європейською комісію знов було відмічено прогрес у сфері регулювання діяльності компаній завдяки Комерційному кодексу.

Модернізація саме Комерційного кодексу Туреччини спрямована на залучення іноземних інвестицій у країну, які зростають з кожним роком. Крім того, прийняття нового Комерційного кодексу розглядається в якості засобу, за допомогою якого буде реалізовано прогноз Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), згідно з яким у 2011-2017 рр. розвиток економіки Туреччини буде одним із найбільш швидких серед країн-членів ОЕСР із середньорічним зростанням ВВП на 6,7%. На жаль, тенденції, які складаються наразі в Україні щодо скасування Господарського кодексу, не дають підстав для таких же втішних прогнозів у нашій країні. Ініціатива Міністерства юстиції України ґрунтується на позиції найменших зусиль та обґрунтування - скасувати і крапка, що може призвести до серйозних наслідків, особливо у контексті підписання та ратифікації Україною Угоди про асоціацію з ЄС та приведенням вітчизняного законодавства до вимог права ЄС.

Веста Малолітнева, провідний юрист відділу Інституту економіко-правових досліджень НАН України.