20 травня цього року відбулася довгоочікувана інавгурація Президента України. Більшість українських та міжнародних оглядачів позитивно сприйняли те, як вона пройшла за формою і за змістом.
Фішечки, які команда Зе обіцяла народним депутатам, які не пристойно затягли з визначенням дати цієї, по великому рахунку суто технічної, процедури вийшли абсолютно не такими, як хтось міг очікувати. Стадіонів, аналізів, жартів тощо ніхто не побачив. Натомість, Володимир Зеленський заявив про себе як про лідера, який не боїться складних рішень та ініціатив. Заява про розпуск Верховної Ради України стала кульмінацією всього дійства. І хоча більшість присутніх у парламенті зустріли її оплисками, по виразу обличч народних депутатів одразу було помітно, що існуюча політична система опиратиметься.
Так і вийшло. 21 травня, під час консультацій Президента з керівництвом Ради та головами фракцій, скоріш за все ще за інерцією, з необхідністю проводити дострокові вибори погодилися всі присутні. Ба більше, було навіть досягнуто згоди щодо внесення змін до Закону про вибори в частині зменшення прохідного бар’’єра до 3%, та відмови від мажоритарки. Водночас, вже на наступний день більшість політичних партій, які мають представництво у Верховній Раді України, свою думку кардинальним чином змінили і пішли на відкриту конфронтацію з главою держави, відмовившись навіть включити до порядку денного позачергової сесії, скликаної спікером за пропозицією Президента, подані ним законопроекти. «За» проголосувало лише 92 сміливці.
Водночас, 22 травня ц.р. на сайті Президента з’явилася петиція під назвою «За відставку Президента України Володимира Зеленського», яка буквально за декілька днів набрала понад 50 тис голосів.
Слід підкреслити, що за процедурою будь-яка подана петиція з’являється на сайті не миттєво, а лише через два дні, після її подання. Це означає, що нікому невідомий автор підготував і надіслав її ще 20 травня, за день до інавгурації. При цьому голосування за неї кимось чітко координувалося, адже подібна петиція, яка з’явилася пізніше, набрала в рази менше прихильників.
Тобто маємо справу з парадоксальною ситуацією. Володимира Зеленського обрала безпрецедентна для України кількість виборців - понад 73%. Він ще не ухвалив жодного рішення і навіть не набув повноважень. Проте петиція за його відставку вже була подана. Так виглядає, що це класичний приклад зловживанням правом у чиїхось вузькокорпоративних інтересах. Можна припустити, що зроблено це було, скоріш за все для того, щоб підірвати легітимність Президента і зробити його зговірливішим у певних перемовинах чи поблажливим до деяких, всім до речі відомих, не дуже чесних перед суспільством и Законом, високих посадових осіб.
І що ж в сухому залишку? Репутації України нанесено серйозної шкоди, російські пропагандисти на всіх своїх політичних ток-шоу смакують цю «геніальну» спецоперацію, а дієвого інструменту мінімізації негативного шлейфу від цієї петиції не видно.
То що ж в такій ситуації робити простим виборцям, які голосували за Володимира Зеленського і очікують від нього твердої позиції по тим проблемним питанням, які турбують українців?
Наразі проглядається єдиний варіант дій, - ще раз віддати свій голос на підтримку Президента України Володимира Зеленського, забезпечивши своїми віртуальними підписами набрання необхідної за Законом кількості у понад 25 тис голосів за пару тройку десятків петицій проти чиєїсь абсурдної ідеї «збити» главу держави ще на старті його діяльності.
Зареєстрував таку петицію і я. Її номер 22/054102-еп від 25 травня 2019 року. І хоча на момент подання вона була першою, оприлюднили її лише через 2 дні, коли інші подали з півтора десятки інших.
Підписуйтесь і ви! І під поданою мною петицією, і під іншими, це не складно. Адже Україні потрібна стабільність, а Президенту, який після розпуску парламенту і напередодні відставки Уряду є єдиним легітимним на 100% інститутом влади, важлива наша підтримка.
Лінк: https://www.facebook.com/vadymholub
