Дивлюсь, тут у стрічці більшість моїх (вже виходить колишніх) колег активно підводять підсумки, дякують і цитують Ліну Костенко про «кожен кінець», який по суті «початок».
Отже, не буду оригінальним. Це були найцікавіші і найважчі п`ять років у моєму житті.
Що в здобутках?
- Закони. Кілька десятків, над якими працював предметно і не менше сотні, які просто підтримав, що точно зробили нашу країну кращою. Їх було немало, хоча і менше, ніж могло би бути і набагато менше, ніж потрібно. Але це тільки в ФБ все просто. Було кілька речей, за які не те, що би соромно, але неприємно. Політика - вона така - в мистецтві компромісів. За червоні лінії не переходив і то добре.
- Досвід. Він безцінний. 15 передніх років в політичній журналістиці і громадсько-експертному середовищі не дали і половини розуміння тих процесів, які отримав за ці 5 років перебування в середині. Оскільки і надалі збираюся працювати в цій сфері, то конвертуватиму досвід в кращі результати.
- Друзі. Той, хто сказав, що в політиці «не буває вічних друзів» - брехло. Або нічого не тямить в дружбі. Скликання, що йде в минуле, збагатило моє коло спілкування на хороших, розумних, порядних і веселих товаришів. Будемо вже бачитися рідше, але від того не менш якісно.
Тим, хто прийшов на заміну, буду бажати успіху. Але ставлюся до нової Ради доволі скептично, хоча там є немало людей, що викликають повагу. Щось мені підказує, що вони не дуже впливатимуть на загальні рішення. Але це вже інша історія.
Ірина Шабельник Батьки, негайно відірвіться від своїх телефонів та комп'ютерів! Яке майбутнє ми формуємо для дитини 3071
Янина Соколовская Обратная сторона ситуации с отставкой Залужного - кому выгоден новый культ личности 5698
